Home Новини Відкрите врядування у країнах Східного Партнерства. Чи відбулися реальні зміни?

Відкрите врядування у країнах Східного Партнерства. Чи відбулися реальні зміни?

12
0

15 березня у Києві відбулася підсумкова зустріч партнерів у впровадженні глобальної ініціативи “Партнерство “Відкритий Уряд” (Open Covernment Partnership) у країнах Східного Партнерства та Росії. Під час заходу представники урядів, а також громадські активісти з кожної з вказаних країн відзвітували про успіхи та прорахунки OGP у своїх державах.

За висновками експертів, серед країн можна визначити флагманів – Молдову та Грузію, де імплементація OGP характеризується активними діями влади, прийняттям якісного законодавства, а також високим рівнем комунікації між владою та громадянським суспільством, та “відстаючі” – Вірменія, Азербайджан, Україна та Росія. Другій групі, в свою чергу, характерні такі проблеми, як невисокий рівень зацікавленості в ініціативі зі сторони громадянського суспільства (Вірменія), недостатня комунікація між НУО та владою (Росія, Україна), відсутність політичної волі (Вірменія, Азербайджан, Україна та Росія), а також низька якість розробленого в рамках національного плану законодавства (Азербайджан, Україна).

За словами президента Transparency International Україна Олексія Хмари, OGP – це насамперед бажання влади бути відкритою, реальна участь та залученість громадян в процес прийняття рішень, а також активні громадяни, які готові користуватися наявними інструментами та даними. Говорячи про результати проекту, експерт нагадав, що під час започаткування партнери ставили перед собою три ключові цілі – розпочати реальні перетворення в країнах, створити дієві платформи для діалогу влади та громадянського суспільства, а також розробка інструментів для втілення ініціативи.

Як відзначив О. Хмара, певною мірою зазначені завдання було виконано. Відображатися ж успіхи та досягнення кожної з країн будуть на сайті, який буде презентовано наприкінці місяця. Зокрема на ньому розміщуватимуться усі прийняті основні офіційні документи з теми OGP, прийняті в кожній з країн; активності громадянського суспільства, успішні практики, а також інформція про експертів.

Під час заходу було названо представників урядових структур кожної з країн Східного партнерства за успіхи у втіленні ініціативи OGP. Також грошовим призом в 1.5 тис. євро було відзначено переможця конкурсу на найкращий промо-ролик, який надихав би громадян більш активно використовувати інструменти OGP – команду Грузії.

Олеся Архипська, виконавчий директор Національного центру електронного врядування, яка під час церемонії нагородження представляла Україну, зауважила, що OGP – насамперед нагода модернізувати наші країни. На її думку, перший етап втілення ініціативи був вдалим, оскільки від самого початку Національний центр електронного врядування підтвердив свою участь в громадянському партнерстві. “Якщо нам насамперед вдасться змінюватися самим, і тим самим змінювати ситуацію в нашій країні, а також демонструвати абсолютно нові механізми та формати діяльності, то ми працюємо недаремно”, – відзначила О. Архипська. Вона також підкреслила, що з цього року введено персональну відповідальність за електронне врядування, і відповідає за нього віце-прем’єр-міністр Олександр Вілкул. Костянтин Грищенко, інший віце-прем’єр-міністр, відповідає за OGP.

Дискусія за те, щоб така відповідальність була, йшла протягом 7-8 років. На сьогодні ж, як зауважила О. Архипська, перш за все стоїть питання про власну оцінку втілення ініціативи, після чого очікується міжнародна експертиза. Разом з тим, вона закликала до наполегливої та активної праці, адже “жодна країна не ставала відкритою за кілька років”.

Тетяна Толстенєва, менеджер з питань розвитку Фонду свободи інформації, Росія,зауважила, що в її країні надзвичайно актуальним є питання роз?яснення та представлення громадянам інформації про те, яким чином вони можуть впливати на владу та взаємодіяти з нею. Саме тому наразі представники громадянського суспільства ведуть широку інформаційну кампанію щодо того, яким чином нові інструменти відкритості та інформаційні технології можуть полегшити життя. Адже фундаментальною причиною, за словами експерта, невикористання громадянами нових можливостей, які надає держава, є їхня непоінформованість. Держава випереджає своїх громадян.

Поки що Росія ще не представила свій національний план та не стала частиною партнерства, проте заяви про наміри РФ стати членом OGP свідчать про те, що ідеї відкритості та прозорості державного управління “закріплюються в головах федеральних та регіональних чиновників”. Разом з тим, експерт підкреслила, що процес цей є досить тривалим та трудомістким, адже для більшості російських чиновників поки що некомофортно не лише відкривати інформацію про себе, але й також про діяльність їхнього органу влади. Значно уповільнює рух Росії до OGP і відкрита непідтримка принципів прозорості та відкритості влади Президентом В. Путіним.

Громадянському суспільству у питаннях імплементації OGP варто бути проактивними, проте терплячими, адже це відносно нова ініціатива, втілення якої потребує часу. На думку Вікторії Рошки, координатора порталу адміністративних послуг Центру електронного врядування, Молдова,“Партнерство “Відкритий Уряд” – це, перш за все, бажання влади прислухатися та чути побажання громадян, використовувати наявні інструменти для того, щоб бути близьким до громадянина, незалежно від того, де він знаходиться – в Молдові чи США”.

Сьогодні в Молдові є відповідні сайти з базами даних, а також можливість перевірити дитячий садок, школу або ж подати заявку про необхідність ремонту дороги чи відсутність водопостачання.


 

Партнерство «Відкритий уряд» (анг. Open Government Partnership) – це багатостороння ініціатива, офіційно запроваджена 20 вересня 2011 року. Її пріоритетами є: а) забезпечення виконання урядами конкретних зобов’язань щодо сприяння прозорості державного управління; б) залучення громадян до участі в процесах державного управління; в) боротьба з корупцією; г) використання нових технологій для покращення державного управління. 

Джерело : Європейський Простір