Home Новини Суспільство стає вимогливішим, а держава бачить у правах людини загрозу власній ефективності

Суспільство стає вимогливішим, а держава бачить у правах людини загрозу власній ефективності

11
0

Минулого тижня правозахисники надіслали комісару ООН з прав людини 12 “тіньових доповідей”. Цікаво, що для доповідей НУО дедлайн завершується раніше. Натомість уряд матиме більше часу на підготовку доповіді. Урядовий варіант правозахисники побачать аж у червні. Урядовий звіт Рада ООН з прав людини розгляне 1 листопада 2012 року. Тому передбачається, що уряд зверне увагу на зауваження НУО і навіть встигне вирішити деякі проблеми чи просто чесно про них напише у власному звіті.
У рамках підготовки доповідей Українська Гельсінська спілка з прав людини за підтримки ПРООН створила неформальну Коаліцію правозахисних неурядових організацій. Всього до коаліції ввійшло 40 організацій. Як заявив 23 квітня на прес-конференції Аркадій Бущенко, виконавчий директор УГСПЛ, коаліція продовжуватиме роботу і після напрацювання альтернативних доповідей. Зокрема, лобіюватиме рекомендації українському уряду через міжнародні структури. Правозахисники визнають “тіньові доповіді” м’яким інструментом, але з досвіду вважають його дієвим.

У доповідях правозахисники висловилися і з приводу судової реформи. «Ця реформа підірвала незалежність суддів, ситуація катастрофічна, на наш погляд», – прокоментував Аркадій Бущенко. У доповіді рекомендується скоротити повноваження Вищої ради юстиції, аби та не була «суддівським гестапо», тобто інструментом тиску на суддів з боку влади.

«Безсумнівно те, що будуть констатовані факти порушення прав людини, але це не означає, що з державою будуть перервані дипломатичні зв’язки, однак, сподіваємося, буде певний тиск з боку міжнародних інституцій. Це буде тиск, коли ми всередині вже не можемо впоратися з тими значними порушеннями. Водночас не потрібно розглядати діяльність правозахисних громадських організацій як таку, що спрямована проти держави, вона спрямована проти порушень прав людини. Доповідь, яку готувала організація «Ла Страда-Україна» і я безпосередньо, стосувалася захисту прав жінок, упровадження гендерної рівності, запобігання насильству в сім’ї, торгівлі людьми. Свої доповіді надіслали також дві міжнародні організації. Всесвітня організація «Екпат. Покінчимо з дитячою проституцією, порнографією та торгівлею дітьми» надіслала альтернативну доповідь про Україну щодо дотримання прав дітей, і ми надавали їм інформацію. Міжнародна асоціація «Ла-Страда», котра має штаб-квартиру в Голландії, також надіслала окрему доповідь з протидії торгівлі людьми», – зазначила Катерина Левченко, президент Центру «Ла Страда-Україна».

Катерина Левченко зауважила про руйнування інституційних механізмів протидії насильству, торгівлі людьми; відсутність координованої роботи, брак фінансування.

За 2008-2011 роки спостерігалося погіршення законодавства щодо протидії статевої дискримінації. Зокрема, дискримінаційними для жінок визнані новий Податковий кодекс, проект Трудового кодексу, положення пенсійної реформи 2011 р., проект ЗУ «Про державну службу». На завершальному етапі підготовки звіту список поповнився новими зареєстрованими у ВР законопроектами. Йдеться про проект закону, що передбачає оподаткування вагітних жінок, які палять чи вживають або мають при собі алкогольні напої; інший законопроект має на меті заборонити штучне переривання вагітності. Проблемою залишається відсутність можливості судового оскарження дискримінації за ознакою статі.Катерина Левченко повідомила, що в доповіді є розділ присвячений правам чоловіків. Тут, зокрема, йдеться про захист одиноких татусів, які самотужки виховують своїх дітей.

Сергій Буров, голова Координаційної ради ГО «М’арт» представив доповідь про права дітей:

«У нас зараз склалася ситуація, що немає такого органу, який відповідає за права дитини. Розпорошено функції різних установ і відомств, і вони іноді сперечаються, хто це має робити… І, звичайно, має бути незалежний контрольний механізм, зараз його не існує. Добра практика – створення інституту Уповноваженого з прав дитини при Президентові України, який, треба сказати, досить добра працює, але це не є незалежний механізм. Напевно, це має бути або Омбудсмен з прав дитини, або в Офісі Уповноваженого ВР з прав людини має бути представництво в інтересах дитини», – заявив Сергій Буров.

«Права людини досі вважаються чимсь, що заважає державі ефективно функціонувати», – наголосивАркадій Бущенко.

З іншого боку, правозахисник бачить і оптимістичні тенденції.

«Харківська правозахисна група з 1996 року подає альтернативні звіти до Комітету ООН проти катувань. Хоч ми і невдоволені нашою владою, але з 1996 року 85% рекомендацій були виконані. Постійний тиск призводить до того, що рекомендації все ж виконують. Просто процес впровадження прав людини у суспільне життя не є швидким. Не можна порівняти Україну 1995 року і сьогоднішню, навіть у сфері прав людини. Багато питань тоді взагалі не стояло перед урядом. Їх нікому було ставити. Зараз ці питання порушується, але й ми стаємо більш вимогливі. Коли вже прийняли закон, то ми вже вимагаємо, щоб його правильно виконували, а недавно вимагали тільки прийняття закону… Тепер наполягаємо на ухваленні окремих державних програм для виконання певних зобов’язань. Суспільство стає більш вимогливим. І це добре, це нормально!», – вважає Аркадій Бущенко.

Довідка:

Документи будуть представлені в рамках проходження Україною Універсального періодичного огляду (УПО) в Раді з прав людини, що відбудеться цього року у Женеві. УПО – механізм, створений відповідно до Резолюції Генеральної асамблеї від 15.03.2006 року. Кожна країна проходить Універсальний періодичний огляд 1 раз на 4 роки. Вперше Україна пройшла УПО у 2008 році.

З текстами “тіньових доповідей” можна ознайомитися тут.