Виступ президента Української асоціації районних та обласних рад, голови Харківської обласної ради Сергія Чернова на Міжнародному форумі «Регіональний розвиток та державна регіональна політика в Україні: стан і перспективи змін у контексті глобальних викликів та європейських стандартів політики»
Шановні колеги!
Від Української асоціації районних та обласних рад вітаю учасників і організаторів форуму, яким також хочу висловити подяку за запрошення до участі в поважному зібранні.
Проблема регіонального розвитку залишається одним з найбільш актуальних питань в державній розбудові України, набуваючи ще більшої гостроти на тлі інтеграційних процесів, глобальних викликів, зростання ролі регіонів у міжнародних політичних та економічних процесах. Усі ці обставини, безумовно, вимагають корекції муніципального управління для будь якої держави, у випадку ж з Україною, ще раз підтверджують своєчасність розпочатої Президентом України Віктором Януковичем модернізації регіональної політики і організації влади на місцях.
Такі фактори, як неефективне використання матеріальних і фінансових ресурсів, спрямованих на розвиток регіонів, нездатність більшості регіонів самостійно вирішувати власні соціально-економічні проблеми, відсутність чіткого розмежування повноважень між представницькою і виконавчою владою на місцях, перешкоджали вітчизняному регіональному розвитку протягом двох десятиріч. Нерівномірність економічного і соціального розвитку регіонів, їх ізольованість один від одного провокує виникнення депресивних територій, концентрацію матеріальних і людських ресурсів навколо столиці або найбільших міст.
Централізована регіональна політика вичерпала себе в нинішніх реаліях і не дозволяє в повній мірі розкрити можливості всіх регіонів. В нестабільних економічних умовах і кризових ситуаціях, політика, орієнтована на регіональний розвиток, більш відповідає соціальним потребам, гарантуючі базові ресурси, необхідні для регіонів.
На моє глибоке переконання, єдиною надійною опорою успішної регіональної політики має бути розвинене місцеве самоврядування і дієздатні територіальні громади. Якщо держава, це живий організм, то його клітини – це громади. Від того, наскільки клітини дієспроможні, активні й здатні взаємодіяти між собою, залежить здоров’я організму.
Але право територіальних громад вирішувати питання місцевого значення в межах, встановлених законодавством, на практиці не реалізується. В Україні 12 тисяч територіальних громад, але більш ніж половина з них чисельністю менш 3 тисячі осіб. Більшість з таких громад не утворює органів місцевого самоврядування, такі громади не мають бюджетних установ або комунальних підприємств. Без сильних територіальних громад важко говорити про впровадження принципу субсидіарності – базового в муніципальному управлінні провідних демократичних країн.
Сучасна держава потребує такої стратегії регіонального управління, яка забезпечить сталий розвиток кожного регіону, з урахуванням географічних, демографічних та інших особливостей, як складової збалансованої регіональної економічної системи. Світова комісія ООН з розвитку і навколишнього середовища визначає сталий розвиток як такий, який забезпечує потреби нинішнього покоління без втрат для майбутніх поколінь.
Регіональна політика багатьох країн включає індивідуальний підхід до кожного регіону з метою вирішення тих чи інших проблем за активної участі громад та місцевої влади. Для успішного розвитку держави усі регіони мають розкрити свій потенціал та інвестиційну привабливість.
Створити в регіонах сприятливі умови для залучення інвестицій, які забезпечують модернізацію виробництва, створення нових робочих місць, зростання рівня та якості життя населення, одна з голових задач модернізації регіонального управління. Розв’язання цієї задачі багато в чому залежить від місцевих органів влади. Інвестор, передовсім, потребує стабільності, прозорості та зрозумілих правил гри.
Важливим фактором модернізації системи державного управління регіональним розвитком є стратегічне планування. Застосування на національному і місцевому рівні стратегічного планування і стратегічного управління, забезпеченого науково-методичною базою та практичними інструментами реалізації стратегії, дає змогу з прогнозувати можливі виклики і вживати відповідних превентивних заходів. Стратегія не повинна зводитися тільки до позиції влади центрального рівня в питаннях регіонального розвитку, вона має враховувати позиції суб’єктів регіонального розвитку, будучи ухваленою не тільки на апаратному рівні, а через діалог з громадськістю. При цьому, регіональна соціально-економічна політика повинна мати чітко визначені та забезпечені ресурсами регіону цілі.
Отже, регіональна політика, перш за все, політика розвитку. Вона має стати ядром внутрішньої державної політики, консолідувати владу центрального рівня з органами місцевого самоврядування і громадськістю. Застосовуючи методику стратегічного планування і програмно-цільовий метод, врахувати специфіку кожного регіону, в кожному регіоні знайти сильні сторони, які стимулюватимуть розвиток територій, залучення інвестицій, підвищення рівня життя населення.
Впевнений, сьогоднішній форум дасть змогу учасникам не тільки обговорити стан регіонального розвитку, а накреслити шляхи модернізації державної регіональної політики в Україні, які в подальшому на практиці сприятимуть зростанню ролі регіонів в державі, зупинять диспропорції у регіональному розвитку, і, нарешті, дозволять суттєво покращити рівень життя людей на території всієї країни.
