Home Новини Резолюція Всеукраїнського Форуму Місцевого Самоврядування

Резолюція Всеукраїнського Форуму Місцевого Самоврядування

8
1

Відповідно до Європейської хартії місцевого самоврядування, право громадян на участь в управлінні державними справами є одним з демократичних принципів, які поділяються всіма державами-членами Ради Європи, і це право найбільш безпосередньо може здійснюватися саме на місцевому рівні. При цьому, згідно з ст.140 Конституції України, місцеве самоврядування є правом територіальної громади – жителів села чи добровільного об’єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста – самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Проте вже тривалий час спостерігається небезпечний для суспільства процес обмеження повноважень органів місцевого самоврядування, що представляють інтереси жителів територіальних громад. Зокрема, не здійснюється у належному обсязі фінансування делегованих державою повноважень, що змушує органи місцевого самоврядування витрачати на делеговані державою повноваження власні ресурси із так обмежених місцевих бюджетів. Перекладення фінансування делегованих повноважень на плечі місцевих бюджетів веде до подальшого руйнування комунальної інфраструктури та не можливості місцевого розвитку. Владні повноваження органів місцевого самоврядування повинні забезпечувати вирішення якомога більшої кількості   проблем громадян на рівні територіальної громади. Натомість практика останніх років демонструє постійне обмеження повноважень органів місцевого самоврядування у різних сферах їх діяльності, зокрема: органи місцевого самоврядування позбавлено можливості на власний розсуд та під свою відповідальність розпоряджатися коштами територіальної громади, що знаходяться у Державному казначействі; значно обмежено повноваження органів місцевого самоврядування у сфері регулювання містобудівної діяльності та архітектурно-будівельного контролю; реєстрації речових прав на нерухоме майно; регулювання питань землекористування.

Значною проблемою для міст залишається збереження культурного надбання нації, пам’яток архітектури, що через відсутність державного фінансування та відповідних повноважень в органів місцевого самоврядування з кожним роком руйнуються та існує реальна загроза їх повної втрати.

Обговоривши у відкритій дискусії проблеми місцевого самоврядування, розуміючи важливість укріплення можливостей органів місцевого самоврядування у створенні та підтримання повноцінного життєвого середовища для мешканців територіальних громад, учасники Форуму пропонують органам державної влади України в межах свої компетенції розглянути та вирішити наступне:

1. Для запобігання у майбутньому таких негативних фактів як блокування органами казначейства платежів з місцевих бюджетів за незахищеними статтями видатків, що створюють для органів місцевого самоврядування надзвичайно складну ситуацію із розрахунками з постачальниками товарів, робіт та послуг для комунального господарства міста, необхідно:

– надати право органам місцевого самоврядування обслуговуватися в тих банківських установах, що мають державну частку у статутному капіталі  за доходами та видатками, що не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, а також по бюджету розвитку;

– встановити чіткі терміни виконання платіжних доручень місцевих бюджетів – не більше 1 операційного дня за захищеними статтями видатків та не більше 2 операційних днів за незахищеними статтями видатків. Встановити пеню у розмірі 5% та штрафи для посадових осіб у розмірі 1% від суми платежів за кожний протермінований день;

– для уникнення дефіциту коштів в органах казначейства здійснити розподіл єдиного казначейського рахунку на три рахунки: а) для коштів державного бюджету; б) для коштів обласних і районних бюджетів; в) для коштів бюджетів місцевого самоврядування, що враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів.

2. При внесенні змін до Закону України “Про Державний бюджет 2013 р.” привести його у відповідність до вимог Бюджетного кодексу в частині розміру та порядку розподілу коштів Державного фонду регіонального розвитку.

3. Передбачити при ухваленні Закону України “Про засади державної регіональної політики в Україні” порядок узгодження секторальних та регіональних інтересів на національному рівні та узгодження інтересів органів місцевого самоврядування територіальних громад на регіональному рівні через створення координаційних рад регіонального розвитку; передбачити обов’язкове врахування інтересів територіальних громад при розробці та впровадженні стратегій регіонального розвитку.

4. Внести зміни до Бюджетного кодексу України щодо передачі державних програм соціального захисту на фінансування до видатків Державного бюджету України.

5. Підтримати впровадження розробленої спільно з органами місцевого самоврядування та їх всеукраїнськими асоціаціями Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні. Прискорити терміни впровадження реформи.

Додати до резолюції для внесення на розгляд та ухвалення Верховною Радою України проекти законів України “Про співробітництво територіальних громад” та “Про право територіальних громад на об’єднання”.

6. Розробити спільно з органами місцевого самоврядування нормативно-правові акти, якими затвердити соціальні стандарти у галузях освіти, охорони здоров’я, культури та мистецтв, соціального  забезпечення, фізкультури та спорту, підтримати та прискорити їх впровадження. При цьому, невідкладно, з метою повного забезпечення місцевих бюджетів коштами для здійснення видатків на виконання делегованих повноважень передбачити у Державному бюджеті  фінансування у відповідності до  соціальних стандартів.

7. Враховуючи, що питання містобудівельної діяльності на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці є питаннями місцевого значення, а органи місцевого самоврядування фактично позбавлені повноважень у сфері містобудівельної діяльності, створити на рівні міст обласного значення підрозділи інспекції архітектурно-будівельного контролю та адміністративно підпорядкувати їх відповідним міським радам із збереженням функціонального підпорядкування профільному міністерству.

8. З метою забезпечення можливості виконання ст. 40 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” в частині контролю за сплатою коштів пайової участі у розвиток інфраструктури населеного пункту до прийняття об’єкта будівництва в експлуатацію, повернути органам місцевого самоврядування повноваження із реєстрації речових прав на новостворене нерухоме майно.

9. Враховуючи, що згідно з ст.142 Конституції України матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є, зокрема земля, внести зміни до Податкового та Бюджетного кодексів, передбачивши віднесення плати за землю до місцевих податків, автоматичне коригування у договорах оренди землі розмірів орендної плати за землю у разі зміни нормативної грошової оцінки земель населеного пункту та запровадження плати за землю на рівні орендної плати для фактичних землекористувачів, що не мають належно оформленого права на землю.

 10. Звернутися до Верховної Ради України з пропозицією  врегулювання питання в частині розмежування земель державної та комунальної власності та поширення юрисдикції органів місцевого самоврядування на землі за межами населених пунктів. Законодавчо зафіксувати порядок, за яким землі, які були в користуванні державних підприємств та установ (в т.ч. військових частин) на територіях місцевих рад після завершення їх функціонування (ліквідації), мають передаватися у комунальну власність територіальних громад.

11. Законодавчо забезпечити набуття чинності рішень державних органів про надання пільг чи звільненні від оподаткування, які зменшують надходження до місцевих бюджетів, тільки після виділення відповідних субвенцій з Державного бюджету, які компенсують втрати місцевих бюджетів від таких рішень.

12. Рекомендувати Комітету Верховної Ради України з питань бюджету та Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва та місцевого самоврядування забезпечити публічне обговорення  з органами місцевого самоврядування та всеукраїнськими асоціаціями місцевого самоврядування проекту Закону України “Про Державний бюджет” перед його прийняттям з відпрацюванням механізмів врахування пропозицій.

13. З метою збереження культурної спадщини українського народу, яка має і всесвітнє значення, доповнити ст.38 Закону України “Про охорону культурної спадщини” частиною третьою та четвертою наступного змісту:

“Кабінет Міністрів України у Державному бюджеті України щорічно передбачає кошти у розмірі не менше 1% загального і спеціального фондів Державного бюджету для фінансування заходів у сфері охорони культурної спадщини. Фінансування об’єктів архітектури, історії та культури, внесених до переліку Світової спадщини ЮНЕСКО, здійснюється за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету України з внесенням окремим рядком до Закону України “Про Державний бюджет”.

Крім цього, слід розширити повноваження органів місцевого самоврядування  у сфері охорони культурної спадщини, надавши їм функції з охорони всіх пам’яток, а не тільки місцевого значення, та віднести до самоврядних повноваження з укладення охоронних договорів стосовно пам’яток архітектури.

 Учасники Всеукраїнського Форуму Місцевого Самоврядування

у місті Львові 28-29 березня 2013 р.