У вівторок, 29 травня, відбувся круглий стіл на тему “Участь релігійних організацій у формуванні законодавчих ініціатив у сфері пенітенціарної політики”, на якому своє бачення реформи представникам законодавчої влади висловили представники релігійних і громадських організацій.
Ефективність системи покарань в Україні дуже низька. Про кризу пенітенціарної системи і необхідність реформи державної пенітенціарної політики говорять як представники влади, так і громадських організацій.
Рустам Фатуллаєв , завідувач відділу соціальної роботи Всеукраїнського союзу Церков, Президент ГО “Асоціація християнських центрів реабілітації”, зауважив, що владі вигідно працювати з церквою чи релігійними організаціями. “Статистика говорить, що засуджений, який побував один раз в тюрмі, повертається туди знов у 70-80% випадків. Проте з тих, хто навернулися до Бога, приблизно такий саме відсоток вже не повертається назад до місць позбавлення волі. Те, що люди не повернулися до колонії, означає, що держава не витрачала гроші на їхнє утримання та судочинство. Близько 20 центрів реабілітації за 10 років можуть зекономити державі бльзько 10 млрд. грн. Тому нам вигідно співпрацювати”, – зазначив він.
До правозахисників часто звертаються люди з приводу порушення прав людини на свободу думки і волевиявлення у місцях позбавлення волі.
Часто адміністрації таких закладів не сприймають релігії, наприклад, не дозволяють тримати ікони.Андрій Діденко , координатор програм Харківської правозахисної групи, пропонує законодавчо прописати можливість залучення церкви до відбування покарань, наприклад, дострокове звільнення за умови відпрацювання у храмі.
Найбільше пропозицій надійшло з боку релігійних організацій. Протоієрей Павло Основенко, керівник відділу духовного виховання в місцях позбавлення волі Української Православної Церкви Київського Патріархату, зазначив: “Співпраця священослужителів з державною пенітенціарною системою не врегульована законодавчо, а відбувається на базі угоди про співпрацю, в якій зазначено, церква допомогає перевиховувати тих, хто знаходиться в місцях позбавлення волі, проводить богослужіння, створює бібліотеки, недільні школи, допомогає матеріально тим, хто знаходиться в місцях позбавлення волі. Але не практиці священослужителі зіштовхуються з проблемами: можливість відвідування ув’язнених, виконання таїнств. Наприклад, за законом священослужителі, як і інші, не мають права проносити в місця позбавлення волі алкогольні напої. Але згідно з канонами православної церкви святе причастя без вина неможливе. Тому законодавчо необхідно передбачити, щоб священослужителі могли проносити все те, що необхідно для виконання церковних обрядів”.
– Гуманізувати і декриміналізувати законодавство;
– Законодавчо врегулювати відносини пенітенціарної служби і релігійних організацій;
– Законодавчо забезпечити можливість надання допомоги засудженим з боку релігійних організацій;
– Звернути увагу на альтернативні методи покарань, “відновне правосуддя”, примирення і компенсацію шкоди жертвам злочинів як корінний принцип виправлення злочинця.
Представники влади наголошують на подальшій готовності прислухатися до пропозицій громадськості щодо пенітенціарної реформи. Голова Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Віктор Швець повідомив, що Україна займає 10-те місце у світі за кількістю ув’язнених. При тому кількість осіб, які відбувають покарання, продовжує зростати. “Ми шукаємо оптимальні варіанти, які з одного боку б гуманізували покарання, а з іншого зробили б ув’язення більш ефективним, щоб у в’язницях не виховували нових злочинців, та щоб з місць позбавлення волі більше туди не поверталися. Це і є одне з головних наших завдань і в цьому, безумовно, без Бога і церкви нам не обійтись. Держава є відкритою до діалогу у сфері формування пенітенціарної політики”, – наголосив пан Віктор.
За результатами круглого столу було затверджено резолюцію про початок громадського обговорення і формування основних напрямків сучасної пенітенціарної політики України, що стане основою формування відповідної законодавчої бази.
Джерело : Громадський Простір
Автор : Ольга Івкіна
