Сьогодні Україна відстає від європейських держав по кількості інститутів громадянського суспільства. Експерти називають низку проблем, які гальмують розвиток третього сектору: реєстрація організації, наприклад, триває в 10 разів довше, аніж реєстрація підприємств; неурядові структури дискриміновані у доступі до надання соціальних послуг за рахунок бюджетних коштів, нормативно-правова база не відповідає європейським стандартам. Громадські активісти сподіваються, що Стратегія державної політики сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні та першочергові заходи щодо її реалізації, які були підписані 24 березня 2012 року Президентом України Віктором Януковичем, створять сприятливе правове середовище для неурядових організацій.
Відповідно до Стратегії, державна політика передбачатиме створення сприятливих законодавчих, фінансових, податкових та організаційних умов для утворення та функціонування інститутів громадянського суспільства, удосконалення процедур проведення місцевих референдумів, мирних зібрань, загальних зборів (конференцій), громадських слухань членів територіальної громади за місцем проживання. Стратегія також передбачає запровадження систематичних консультацій органів влади з громадськістю у процесі прийняття рішень, завчасного оприлюднення проектів відповідних актів на офіційних веб-сайтах цих органів.
За словами Олексія Хмари, президента Творчого об’єднання “ТОРО” – контактної групи в Україні “Трансперенсі Інтернешнл” в Україні, члена Координаційної ради з питань розвитку громадянського суспільства (відповідно до Указу Президента Віктора Януковича від 24.03.2012 року), саме Координаційна рада, до складу якої входять представники влади і громадськості, підготувала проект Стратегії державної політики сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні та першочергові заходи щодо її реалізації, яку підписав Президент. Координаційна рада була створена, аби накопичувати та систематизувати найкращі ідеї для можливих формулювань влади щодо сприяння розвитку третього сектору. Найкращі ідеї Координаційна рада оформлює у конкретні документи, одним із таких і став проект згаданої Стратегії. «Найприємніше те, що в документі є план першочергових заходів, який передбачає набір конкретних зобов’язань для влади: в якому напрямку змінити правове середовище та як створити сприятливі умови для щоденної роботи неурядової організації. Чи готова влада працювати за цим планом, видно буде вже незабаром. А зараз треба дати Уряду трохи часу та можливості довести справу до логічного завершення та виконати прописані в плані заходи», – підкреслив Олексій Хмара.
