Home Новини Корпоративне волонтерство – як бізнес і НУО можуть порозумітися?

Корпоративне волонтерство – як бізнес і НУО можуть порозумітися?

27
0

6 регіонів, 14 компаній, більше 200 волонтерів, близько 1 500 одержувачів допомоги – такі результати першого Дня корпоративного волонтерства в Україні, що пройшов 18 травня 2012 року. 6 липня експерти і представники громадських організацій обговорили досвід такої взаємодії між бізнесом та НУО. Як можуть компанії допомагати громадським організаціям і чи може бізнес мати інші мотиви, окрім піару?

Організатором Дня корпоративного волонтерства став Центр “Розвиток корпоративної соціальної відповідальності” за підтримки проекту UNITER, що реалізується РАСТ за фінансової підтримки USAID.

Спочатку громадські організації заповнювали онлайн-анкети, де вказали свої потреби. Далі компанії могли вибрати на сайті Центру “Розвиток КСВ” організацію, якій хотіли б надати допомогу.

«Центр КСВ відправив 231 громадській організації інформацію про День корпоративного волонтерства, але анкету заповнили лише 8. Ще п’ятнадцяти експертам Центр “Розвиток КСВ” зателефонував особисто, з яких лише 10 заповнили анкету… Більше 1000 компаній були запрошені до участі у Дні корпоративного волонтерства, але тільки 14 компаній погодилося», – повідомляють у КСВ.

Особливістю корпоративного волонетрства стало надання саме професійних послуг.

Як результат, НУО отримували консультації з таких питань:

– Розробка ефективної PR-стратегії

– Допомога дизайнерів-поліграфістів

– ІТ-підтримка

– Особливості адміністрування

– Юридичні аспекти

Представники деяких НУО поскаржилися, що регіональні філіали великих бізнес-компаній неохоче йдуть на контакт. Зі свого боку, представники бізнесу радять НУО більше вивчати діяльність компаній, з якими вони б хотіли співпрацювати, звертати увагу на існуючі соціальні програми бізнесу.

Перший День корпоративного волонтерства показав, що компанії більш охоче йшли на співпрацю з організаціями, про які вони щось знали і які могли чіткіше сформулювати свої потреби. Наприклад, МБФ “Карітас Україна”, котрий має осередки в багатьох регіонах України, отримав допомогу від кількох компаній – Прикарпаттяобленерго, Лафарж, British American Tabacco.

Вікторія Онищенко (компанія ”Амріта”) ділиться враженнями: «Було замало часу – один день. Можливо, це має бути місяць… Бізнес працює у своєму ритмі і нам важко відволіктися і зрозуміти, чого хоче громадська організація. У нас був такий випадок… Ми планували надати допомогу організації з Донецька і запропонували скайп-конференцію. Однак організацію це, очевидно, не влаштувало чи вони не знайшли можливості. Не знаємо точно, в чому причина, вони просто більше не вийшли на зв’язок. Якби була відповідь, ми спробували б якось вирішити це питання, можливо, навіть поїхали б туди. Інший момент – нерозуміння з боку НУО того, що їм може дати бізнес-сектор. Громадські організації мають усвідомлювати, що бізнес не робитиме за них їхню роботу. Ми хотіли б навчити громадські організації так, щоб вони могли потім працювати самостійно, використовуючи ці знання. Третій момент… У донорів, які виділяють гранти на роботу НУО, є своя специфіка і ми її не знаємо… Тобто ми не знаємо, як має бути оформлений проект, які вимоги до бюджету. Звертатися за консультаціями з цього приводу до бізнесу трохи некоректно. Є відомі громадські організації, які можуть вам з цього приводу щось порадити. Нашому юристу, аби розібратися у законодавстві та бухгалтерських нюансах роботи НУО, потрібно більше часу, аніж профільним фахівцям. А загалом наші враження позитивні. Наприклад, наш маркетинговий директор прочитала для ГО Ліга інтернів лекцію з піару і стратегічного планування».

Що мотивує бізнес працювати з НУО? Своїх співробітників компанії стимулюють списуванням робочого часу, додатковими днями відпустки для найактивніших, але не фінансово. Для себе ж компанії бачать у соціалці не тільки піар, а й іноді потребу робити щось корисне, адже бізнес – це теж складова громадянського суспільства, – заявили під час круглого столу представники деяких компаній.

Наталія (компанія “Ернст енд Янг ”): «Часто стикаюся з ілюзіями з боку неприбуткових організацій, що мовляв… «Бізнес зобов’язаний! Їм це має сподобатися. Вони точно мають для цього ресурси. У них є недозавантаженість». Це ілюзія! Бізнес – прагматичний. Успішний бізнес завжди будується на дуже жорстких завданнях і дедлайнах. Тому потрібно дуже трепетно поставитися до можливості залучення до такого волонтерства висококваліфікованого спеціаліста, цінувати його час. Що мотивує? Бізнес сам по собі прагматичний, але складається із окремих людей. У кожної людини є душа, якийсь соціальний потенціал, бажання зробити щось ще, крім бізнес-завдання… Неприбуткові організації мають розуміти, чим займається та чи інша компанія, яка її стратегія та цілі, чим можна її зацікавити. Ще така порада – починати співпрацю з маленького, точкового завдання, яке не вимагатиме багатьох зусиль. Наприклад, десь виступити, презентувати вже щось готове. Тут Ви навряд чи отримаєте відмову. Після встановлення контакту завдання можна буде ускладнювати і перейти до довгострокового партнерства».

Інна Підлуська, заступник виконавчого директора МФ Відродження зазначила, що громадські організації часто мислять категоріями проекту, і цей підхід до роботи часто незрозумілий бізнесу:

«І що з цього? Як це просуває нашу місію? Яка буде користь для суспільства? Це цілком легітимні питання з приводу проекту. Коли кілька місяців треба народжувати проект і розуміти, що не можна просто написати проект і нічого не зробити. Це потребує великої самовіддачі від самих ОГС. А, на жаль, не всі вони на це спроможні, можливо, не всім потрібна така співпраця. Думаю, для багатьох ОГС і столичних, і регіональних є велика спокуса робити те, в чому вони почувають себе комфортно», – сказала пані Підлуська.

ГО «Альтернатива-В» займається волонтерством вже 20 років, її представниця Ірина Боднарзвернула увагу на проблему законодавчого статутсу волонтерів: «З минулого року в Україні немає легальних волонтерів. За законом про волонтерську діяльність, волонтери мають бути зареєстровані і на сьогодні це в основному волонтери Євро-2012. Зараз ми беремо участь у розробці змін до законодавства, можливо, згодом щось зміниться. Такий законодавчий статус волонтерства впливає навіть на співпрацю з Єврокомісією. Є програми, з якими ми приймаємо в Україні волонтерів з ЄС і вони, виходить, перебувають тут нелегально, їм не відкривають візи…»

«Корпоративне волонтерство в Україні почало розвиватися саме тоді, коли почалася криза. Про корпоративне волонтерство ще мало знають… З іншого боку, є компанії, які роблять це дуже давно. Наприклад, “Ернст енд Янг”. Видається, що корпоративне волонтерство в Україні легше запровадити, аніж корпоративну соціальну відповідальність. Тому що, по-перше, волонтерство – це зрозуміліше і ближче. За підсумками першого Дня корпоративного волонтерства виокремилася проблемна тема – співпраця НУО і бізнес-компаній в регіонах. Доречно було б, якби компанії, які вже це робили, поділилися своїм досвідом», – прокоментувала Марина Саприкіна, керівник Центру “Розвиток КСВ”.

Як повідомляють у Центрі “Розвиток КСВ” наступний День корпоративного волонтерства запланований на осінь 2012 року.

Так визначили головні причини недостатньої співпраці НУО з бізнесом користувачі Громадського Простору

Підготувала Ірина Салій

Джерело : Громадський простір