Home Новини Через демократію участі – до справжнього оновлення країни

Через демократію участі – до справжнього оновлення країни

3
1

1Угода про Асоціація між Україною та ЄС відкриває значні перспективи для розвитку громадянського суспільства в нашій країні.

Громадські спільноти України та ЄС будуть здатні зробити помітний внесок у її реалізації, зокрема, через використання важелів доручення до виконання цієї Угоди, контролю за її виконанням з боку держави, а у разі потреби, враховуючи динамічний характер документу, через ініціювання змін до неї, на потребу суспільства.

Проте, для того, щоб на рівних вести діалог з ЄС, нам, в Україні, потрібно виконати “домашнє завдання” щодо створення сприятливих умов для розвитку громадянського суспільства, зокрема, через створення належного регуляторного середовища, залучення до процесу прийняття і реалізації рішень органами влади, створення каналів соціалізації громадянського суспільства, розвиток інструментів посилення спроможності організацій громадянського суспільства та надання їм фінансової підтримки. Це, значною мірою, означає, що ми маємо завершити роботу над впровадженням державної політики сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні, яку ми спільно розпочали кілька років тому. 

Саме українське суспільство, через Революцію Гідності та після підписання Угоди про Асоціацію з ЄС, дає потужний поштовх для впровадження механізмів демократії участі. Для нас було очевидно, що відбудеться неминуче посилення суспільного запиту на особисту участь у виробленні управлінських рішень, готовність брати на себе відповідальність, співпрацювати з іншими задля досягнення суспільно значимих цілей, жертвувати на громадську справу. Громадяни хочуть контролювати владу, вимагають, щоб їх думка була врахована, а чиновники звітувалися про свою роботу.

Сьогодні громадянське суспільство значно випереджає політикум за рівнем усвідомлення відповідальності та має потужний інтелектуальний потенціал.

У свій час, розуміючи об’єктивну потребу у розбудові громадянського суспільства, нам, разом з громадським активом, попри доволі часто значний спротив у кабінетах попередньої влади, вдалося не інакше як “продавити” Стратегію державної політики сприяння розвитку громадянського суспільства, затвердити і зобов’язати до виконання відповідні заходи по її реалізації, яка визначила перспективи і пріоритети у стимулюванні державою активності громадянської активності. 

Нам також вдалося провести через сесійну залу питання прийняття законів про громадські об’єднання та про благодійну діяльність та благодійні організації, які не лише спростили процедури реєстрації інститутів громадянського суспільства, але і припинили ганебну практику втручання держави у статутну діяльність громадських об’єднань та інше. Це дозволило підняти Україну в міжнародному рейтингу демократичних свобод на кілька позицій.

До речі, ці закони у парламенті приймалися голосами і влади, і опозиції. Нам вдалося зробити це, бо ми діяли разом з громадянським суспільством, бо ми щиро з усім ентузіазмом намагалися вкласти у їх зміст новаторський підхід, європейські принципи і засади. Це було нелегко. Однак ми це зробили разом. Тоді Майдан лише визрівав у суспільному середовищі.

За час існування Координаційної ради з питань розвитку громадянського суспільства, нам вдалося зрушити з місця такі важливі питання, як прозорі конкурси надання бюджетної підтримки громадським організаціям, з’явилася перспектива надання громадським організаціям окремих функцій з надання соціальних послуг населенню, місцева влада почала шукати механізми взаємодії з громадянським суспільством (від тепер є обов’язковою практикою затвердження регіональних програм підтримки громадянського суспільства та річні плани реалізації Стратегії державної політики сприяння розвитку громадянського суспільства).

Сьогодні комусь здається, що зроблене в сфері взаємодії між владою та громадянським суспільством є “неістотними косметичними змінами”, хтось вважає, що варто знову “вигадувати велосипед” і писати державну політику сприяння розвитку громадянського суспільства з чистого листа, заперечуючи будь-які досягнення у цій сфері.

Ми свідомі того, що сьогодні – час гасел та емоцій. Популістські заклики мають більше підтримки, чим раціональні, юридично виважені пропозиції. Але ми також знаємо, що на популізмі ніколи не будувалися держави, а лише відбувалося їх руйнування.

Важливо в цій ситуації не допустити, щоб позитивні ідеї були викривлені та зведені нанівець популістами. Не секрет, що деякі закони, які нещодавно прийняті парламентом і мають в своїй основі прекрасні ідеї, на практиці неможливо застосувати.

Тому, щоб не втратити цікаві та прогресивні ідеї, нам потрібна систематизація і оформлення їх перш за все, в правових формах, необхідне формування прогресивних практик. Без роботи фахівців не обійтися. Потрібно знати юридичну техніку, щоб писати проекти законів, потрібно знати процедури прийняття рішень у владі, щоб ефективно адвокувати проходження важливих для громадянського суспільства рішень, потрібно мати потужні аналітичні центри, які б давали достойний продукт.

На даний момент над питаннями реформування та взаємодії в цьому процесі влади і громадянського суспільства працює багато різних громадянських ініціатив. Це і Український незалежний центр політичних досліджень (лідер з питань громадянської експертизи державної політики сприяння розвитку громадянського суспільства), Координаційна рада Майдану (впровадження компетенційного підходу в державній службі), коаліція “Реанімаційний пакет Реформ” (яка спеціалізується на громадянських адвокаційних кампаніях), ініціатива “Спільно” (яка започаткував рух стрімерів в Україні), Центр розвитку інновацій Києво-Могилянської Академії (відомий своїми напрацюваннями з е-демократії), FinMaidan (який висуває ідею створення громадського регулятора фінансового сектору), Український молодіжний правничий союз, Український форум благодійників, Асоціація сприяння самоорганізації населення, проект “Нова країна”, Антикорупційний Майдан та інші. І це тільки у місті Києві.

Подібні ініціативи виникли і успішно працюють у Львові, Одесі, Запоріжжі, Вінниці, Чернігові, Дніпропетровську та інших регіонах.

Під час нещодавньої зустрічі з громадськими активістами, серед пріоритетів державної політики Президент України відзначив необхідність побудови ефективної взаємодії влади та громадянського суспільства у процесі реформування країни. 

В розвиток ініціатив Президента України щодо діалогу влади з громадянським суспільством,Координаційна рада з питань розвитку громадянського суспільства при Президентові України ініціює проведення спільної зустрічі з представниками інститутів громадянського суспільства щодо демократії участі, як серйозної складової механізму реального народовладдя.

Метою зустрічі є підготовка пропозицій до Плану першочергових дій у сфері державної політики сприяння розвитку громадянського суспільства та впровадження демократії участі на сучасному етапі, де має міститися перелік законопроектів та підзаконних актів, спільних заходів, які потрібно невідкладно розробити, прийняти та реалізовувати.

Влада сьогодні перебуває у пошуку нових форм роботи з громадянським суспільством. Рефреном цього пошуку, на нашу думку, має бути суспільна довіра, професіоналізм та якість роботи.

Сьогодні є унікальний шанс, коли можна реалізувати напрацювання які потрібні суспільству, не відкладаючи на тривалу перспективу. Бюрократичний спротив не такий сильний, як за попередньої влади. Але ми всі свідомі того, що “вікна можливостей” мають здатність причинятися в залежності від політичної кон’юнктури. Скористаймося шансом!

Планується, що дискусія відбуватиметься відкрито, у режимі он-лайн – трансляції.

Для контактів:civilrada@gmail.com

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here