Home Новини Відбувся семінар «Участь громадян у процесі розробки та ухвалення владних рішень: шлях...

Відбувся семінар «Участь громадян у процесі розробки та ухвалення владних рішень: шлях України до європейських стандартів»

10
0

214-15 листопада у Києві відбувся семінару на тему «Участь громадян у процесі розробки та ухвалення владних рішень: шлях України до європейських стандартів»,організований Лабораторією законодавчих ініціатив, Українською школою політичних студій та Радою Європи за підтримки Конференції міжнародних неурядових організацій Ради Європи та Форуму громадянського суспільства Східного Партнерства. Учасниками семінару стали голови громадських рад при центральних виконавчих органах та місцевих органах влади, представники міністерських департаментів, що співпрацюють з громадськістю, члени Національної платформи Східного Партнерства та випускники Української школи політичних студій.

В рамках семінару також відбулась зустріч представників Національних платформ Східного Партнерства України, Молдови, Азербайджану, Вірменії, Голови першої робочої групи («Демократія, права людини, належне управління та стабільність»), Віце-президенту Комітету з демократії, соціальної згуртованості та глобальних викликів Конференції Міжнародних НУО Ради Європи та Голови Відділу громадянського суспільства Ради Європи. Під час зустрічі було сформовано робочу групу для пошуку шляхів зближення Форуму громадянського суспільства та Ради Європи.

В програмі семінару в якості доповідачів взяли участь Ігор КОГУТ, Директор Української школи політичних студій, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, Віра ДЖОН-МІКОЛАЄВСЬКІ, Віце-президент Комітету з демократії, соціальної згуртованості та глобальних викликів, Конференції Міжнародних НУО Ради Європи, Владімір РІСТОВСКІ, Голова Представництва Ради Європи в України, Олександр СУШКО, Координатор Української національної платформи Східного Партнерства, Інститут Євро-Атлантичного співробітництва, Віталій КУЛИК, Заступник Керівника Головного управління з питань конституційно-правової модернізації Адміністрації Президента України, Ірина БЕКЕШКІНА, Директор фонду «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва, Юлія ТИЩЕНКО, Голова Ради, Керівник Програми підтримки демократичних процесів, Український незалежний центр політичних досліджень, Антонелла ВАРМОЛБІДА, Асоціація Агентств місцевої демократії, Горан ФОРБІЧІ, Директор, Центр інформування, співпраці та розвитку НУО, Джеф ЛОВІТТ, Виконавчий директор, Громадське об’єднання відкритого суспільства, Катерина СМАГЛІЙ, Національний консультант, Європейський ендаумент за демократію, Леонід ЛІТРА, Науковий співробітник Інституту світової політики (Київ), асоційований експерт Інституту розвитку та соціальних ініціатив “Viitorul” (Кишинів), Дмитро ШУЛЬГА, Старший менеджер Європейської програми, Міжнародний Фонд «Відродження», Лариса МУДРАК, Заступник голови Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Член Координаційної ради з питань розвитку громадянського суспільства, Наталя ОКША, Заступник директора Департаменту інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату Кабінету Міністрів, завідуюча відділом комунікацій з громадськістю, Володимир БОГАТИР, Член Координаційної ради з питань розвитку громадянського суспільства, Заступник Міністра юстиції 2007-2011 рр., Іван ЛУКЕРЯ, Експерт, Український незалежний центр політичних досліджень, Віктор ЛЯХ, Виконавчий директор, Фонд «Східна Європа», Віктор ЧУМАК, Народний депутат України, Голова Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією, Юрій ЯСЕНЧУК, Заступник Керівника Апарату Верховної Ради України, Ганна ГОПКО, Адвокаційний координатор Коаліції «За вільну від тютюнового диму Україну», Член спільноти Global Shapers (ініціатива ВЕФ), Едвард РАХІМКУЛОВ, Експерт Програми Ради Європи «Посилення інституційної спроможності органів місцевого самоврядування в Україні», Мирослав ПІТЦИК, Виконавчий директор Асоціації міст України, Олександр ХОРУЖЕНКО, Депутат Сумської міської ради, Володимир КУПРІЙ, Виконавчий директор благодійного фонду «Творчий центр ТЦК», координатор робочої групи української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства, Олександр ЗАСЛАВСЬКИЙ, Експерт, Відділ політико-правового аналізу, Лабораторія законодавчих ініціатив, Ютта ГЮЦКОВ, Голова Відділу громадянського суспільства, Генеральний директорат демократії, Рада Європи, Анатолій СЕЛІВАНОВ, Постійний представник Верховної Ради України у Конституційному Суді України.

У сесії «Український шлях до демократії участі» багато уваги було приділено діяльності Координаційної ради з питань розвитку громадянського суспільства. Зокрема, Віталій КУЛИК розповів про здобутки та плани роботи Координаційної ради з питань розвитку громадянського суспільства. Доповідач пояснив, що рада обрала шлях ухвалення типових видових законів по кожному суб’єкту громадського сектора: громадські об’єднання, благодійні організації, ОСН тощо. Наступним кроком стане регулюванням відносин між цими акторами та державою і бізнесом. Також пан Кулик поділився амбітними планами широкого провадження цифрових комунікаційних технологій при наданні публічних послуг органами влади та місцевого самоврядування, а також при безпосередній співпраці зазначених інститутів з громадським сектором.

У своєму виступі Ірина БЕКЕШКІНА розповіла про результати соціологічних опитувань, проведених фондом, щодо виявлення ставлення громадян до громадських організацій. Невтішними виглядають показники щодо обізнаності громадян з діяльністю НУО: лише 30% громадян знають про громадські організації, які діють в їхніх містах чи селах (70% не знають). Також на думку переважної більшості громадян НУО не справляють відчутного впливу на процес прийняття державних рішень. Такі показники промовисто свідчать про необхідність організацій громадянського суспільства покращити свою роботу щодо висвітлення власної діяльності: звітувати в першу чергу перед громадянами, а не перед донорськими структурами.

Під час виступу Юлія ТИЩЕНКО розставила основні акценти в тенденціях розвитку громадського сектору та співпраці останнього з органами влади. Вона зазначила, що хоча ряд міжнародних організацій досить позитивно оцінює взаємини влади та ІГС в Україні і говорять про демократичний розвиток, але й відзначаються певні виклики, що існують в сфері, яка стосується взаємин НУО з інститутами влади. І в першу чергу йдеться не про проблемне правове регулювання (згідно з доповіддю CIVICОS Enabling Environment Index 2013 в Україні створено найбільш сприятливе правове середовище для розвитку громадянського суспільства серед усіх країн СНД), а про комплексні проблеми політичного і культурного характеру, що виливається у формальність та односторонність комунікації влади з громадським сектором.

Під час панельної дискусії «Європейські принципи та стандарти участі громадян в розробці та ухваленні політичних рішень» були озвучені основні принципи участі громадян Ради Європи – участь, довіра, підзвітність, незалежність. Зокрема, проблеми підзвітності висвітлила Катерина СМАГЛІЙ, яка звернула увагу на недоліки існуючої системи грантонадання обмеженому колу громадських організацій, які, в першу чергу, підзвітні донорським організаціям, а не громадянському суспільству. Антонелла ВАРМОЛБІДА, Горан ФОРБІЧІ, Джефф ЛОВІТТ та Леонід ЛІТРА розповіли про принципи та стандарти участі громадян в процесах прийняття політичних рішень в Європі.

Діалог неурядових організацій з виконавчою владою було обговорено на сесії «Співпраця НУО та виконавчої влади: виклики постанови 996». Доповідачі продовжили тему Координаційної ради з питань розвитку громадянського суспільства. Лариса МУДРАК, що є її членом, вказала на ефективність ради, наголошуючи на тому, що ініціатива створення ради виходила від держави. Володимир БОГАТИР розповів про ті проблеми, з якими стикаються і органи центральної влади, і дієві НУО у роботі Громадських рад при центральних органах виконавчої влади. Основною проблемою є низька якість та неналежна вмотивованість представників тих неурядових організацій, які у більшості своїй потрапляють до ГР. Часто керівництво громадських рад використовує своє положення для вирішення приватних інтересів, а не для організації дієвого діалогу громадськості з владою.

Про наявні проблеми у співпраці влади та громадськості на місцевому рівні за результатами проведеного дослідження доповівІван ЛУКЕРЯ. Так, він наголосив на формальному ставленні багатьох органів місцевої влади до виконання вимог Постанови 996. При спробі встановити, які з форм участі громадськості використовуються в містах обласного значення, виявилося, що ця інформація часто не фіксується самими органами влади, а отже зібрати реальну картину з використання тих чи інших механізмів, передбачених законодавством та місцевими регуляторними актами фактично неможливо. Він також наголосив на потребі працювати в першу чергу не з юридичними нормами (які так чи інакше виконуються лише формально), а з якістю учасників діалогу влади і громадськості.

Другий день семінару розпочався сесією «Як НУО можуть ефективно співпрацювати з парламентом». Ганна ГОПКО розповіла про свій досвід адвокування кампанії «За вільну від тютюнового диму Україну», а також розповіла про перспективи добудови лікарні Охматдиту. Віктор ЧУМАК поділився успіхами в роботі Громадської експертної ради при Комітеті з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією. Юрій ЯСЕНЧУК доповідав про результати запровадження громадських рад при різних органах влади.

Обговорюючи Європейські принципи та стандарти участі громадян в розробці та ухваленні політичних рішень Антонелла ВАРМОЛБІДА зробила надзвичайно важливий екскурс у європейський контекст проблемних питань взаємодії влади та громадськості на місцевому рівні. Вона показала, що учасницька демократія не є цінністю в собі (чергова європейська цінність чи стандарт, який неодмінно треба запровадити в Україні задля вирішення усіх проблем), а що це є зваженою відповіддю на проблеми, які у великій мірі стосуються і України. Були окреслені і проблемні моменти в рамках самого підходу учасницької демократії: 1) необхідний об’єм врахування результатів консультацій з громадськістю; 2) проблема поділу спільної відповідальності неурядових структур та владних інституцій за ухвалені рішення; 3) питання репрезентативності під час врахування думки інститутів громадянського суспільства.

У своєму виступі Мирослав ПІТЦИК зазначив основні позиції вітчизняного виміру співпраці влади і громадськості як з точки зору європейських практик, так і національного законодавства. Крім того, він поділився досвідом Асоціації міст України з встановлення дієвого діалогу з виконавчою і законодавчою гілками влади заради врахування позиції громадських експертів, а також закликав усіх учасників семінару до співпраці.

Олександр ХОРУЖЕНКО, Депутат Сумської міської ради, поділився власним досвідом впровадження громадської ініціативи. Йдеться про прийняте Сумською міською радою використання прапора Європейського союзу під час офіційних заходів та державних свят поряд з Державним прапором України в місті Суми. Хоча ця ідея від самого початку здавалася нездійсненною, а рівень співпраці влади і громадськості в регіоні через формальні канали є дуже низьким, ініціаторам вдалося переконати міську владу і схилити більшість на свій бік. Після цього аналогічне рішення було ухвалено ще у ряді українських міст: ВолочиськІвано-ФранківськКобелякиКорюківкаКременчукЛьвівЛуцькМена, Мостиськ, Острог, РівнеСарниСумиТростянецьЧернігів. Звичайно, це не можна назвати успішним досвідом співпраці влади та громадськості заради кращого життя громади. Однак реалізація цієї ініціативи має величезне символічне значення, як приклад можливості співпраці усупереч недосконалому законодавству та неприхильному ставленню багатьох представників місцевої влади.

Завершуючи сесію «Українські перспективи демократії участі. Регіональний та місцевий рівні» Володимир КУПРІЙ окреслив основні проблемні моменти національного законодавства та регулювання на місцях тих чи інших форм взаємодії влади та громадськості. Доповідач фактично підвів підсумок усього семінару, зазначивши, що коректне правове регулювання як таке не є запорукою ефективної взаємодії. Ключовим аспектом в діалозі між владою на будь-якому рівні і інститутами громадянського суспільства є спроможність і мотивація дослухатися і сприймати одне одного як партнерів, від ефективної взаємодії яких залежить добробут пересічних громадян.

Заключну частину семінару було присвячено висновкам, які зробили Ігор КОГУТ та Ютта ГЮЦКОВ.Анатолій СЕЛІВАНОВ також прокоментував можливості конституційного розвитку учасницької демократії.

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here