Home Аналітика Інші форми участі членів територіальної громади у місцевому самоврядуванні

Інші форми участі членів територіальної громади у місцевому самоврядуванні

42
0

Проведення громадської експертизи діяльності органів місцевого самоврядування

Громадська експертиза є одним з важливих інструментів громадської участі у вирішенні питань місцевого значення та впливу на муніципальну політику, а також налагодження правового діалогу між органами влади та громадянами.

Порядок проведення громадських експертиз визначено Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку сприяння проведенню громадської експертизи діяльності органів виконавчої влади» від 5 листопада 2008 року № 976. Механізм проведення громадських експертиз передбачає проведення інститутами громадянського суспільства оцінки діяльності органів виконавчої влади, ефективності прийняття і виконання такими органами рішень, підготовку пропозицій щодо розв’язання суспільно значущих  проблем  для  їх врахування органами виконавчої влади у своїй роботі.

Таким чином, громадяни отримують право провести аналіз та дати оцінку роботи органів влади, ефективності прийняття та виконання органами рішень, на основі проведеного аналізу сформулювати пропозиції та визначити необхідні заходи щодо розв’язання проблем у певній сфері державної політики. У свою чергу, органи державної влади повинні сприяти інститутам громадянського суспільства у проведенні відповідного аналізу, надавати необхідну інформацію для проведення експертизи та врахувати підготовлені пропозиції під час вирішення питань поточної діяльності.

Проте згадана Постанова не поширюється на органи місцевого самоврядування, в тому числі сільські, селищні, міські ради, їх виконавчі органи, а є обов’язковою до виконання тільки центральними та місцевими органами виконавчої влади, зокрема міністерствами та їх територіальними органами, іншими центральними органами виконавчої влади, обласними, районними державними адміністраціями тощо.

З іншого боку, Постанова Кабінету Міністрів України № 976 для органів місцевого самоврядування має рекомендаційний характер і може використовуватися ними у питанні проведення громадських експертиз.

Відповідно до проведеного Українським незалежним центром політичних досліджень аналізу, деякі обласні центри України у питанні проведення громадських експертиз діяльності органів місцевого самоврядування (міської ради, міського голови, виконавчого комітету, виконавчих органів міської ради) керуються Постановою Кабінету Міністрів «Про затвердження Порядку сприяння проведенню громадської експертизи діяльності органів виконавчої влади» від 5 листопада 2008 року № 976. Зокрема передбаченим Постановою порядком проведення громадських експертиз керуються міста Дніпропетровськ, Житомир, Київ та Кіровоград.

У місті Чернівці розпорядженням міського голови затверджено окремий Порядок сприяння проведенню громадської експертизи діяльності виконавчих органів Чернівецької міської ради. Порядок проведення громадської експертизи у місті Чернівці розроблений на основі Постанови Кабінету Міністрів України № 976, проте на відміну від Постанови, затверджений розпорядженням міського голови порядок є обов’язковим до виконання виконавчими органами міської ради.

Загальна схема сприяння інститутам громадянського суспільства проведенню громадської експертизи виконавчих органів Чернівецької міської ради виглядає наступним чином:

Інститут громадянського суспільства надсилає запит на проведення експертизи

 

Виконавчий орган ради видає наказ про сприяння та надає запитувану інформацію

 

Інститут громадянського суспільства аналізує інформацію, готує і надсилає до виконавчого органу ради експертні пропозиції

 

Виконавчий орган ради оприлюднює та розглядає пропозиції і затверджує перелік заходів, спрямованих на реалізацію отриманих пропозицій

 

Повідомляє про результати розгляду експертних пропозицій та заходи їх реалізації інститут громадянського суспільства

 

Виконавчий орган реалізовує затверджені заходи

Необхідно наголосити на тому, що розпорядженням Чернівецького міського голови та Постановою Кабінету Міністрів України № 976 передбачено проведення громадської експертизи виконавчих органів ради тільки інститутами громадянського суспільства, тобто це громадські організації, професійні та творчі спілки, організації роботодавців, благодійні і релігійні організації, органи самоорганізації населення, недержавні засоби масової інформації та інші непідприємницькі товариства і установи, легалізовані відповідно до законодавства. До непідприємницьких установ також відносяться об’єднання співвласників багатоквартирних будинків.

Відповідно до розпорядження Чернівецького міського голови, інститути громадянського суспільства можуть здійснювати громадську експертизу діяльності тільки виконавчих органів ради, але не роботи  чи проектів рішень міської ради. Проте відомі також випадки, коли місцеві ради ухвалювали окремі рішення, якими визначали порядок сприяння проведенню громадської експертизи діяльності як міської ради, так і її виконавчих органів.

Зокрема, у травні 2010 року Первомайська міська рада Луганської області прийняла рішення «Про затвердження Порядку сприяння проведенню громадської експертизи діяльності Первомайської міської ради та її виконавчих органів». Порядок проведення громадської експертизи діяльності міських ради визначено також Алчевською міською радою Луганської області та Хмільницькою міською радою Вінницької області.

На практиці ж, відповідно до реєстру громадських експертиз на урядовому веб-сайті «Громадянське суспільство і влада», було проведено тільки громадську експертизу Алчевської міської ради у 2012 році.[1]

Крім проведення експертизи виконавчих органів міських рад, частина міст у своїх статутах територіальних громади серед механізмів участі членів територіальної громади у здійснення місцевого самоврядування передбачають також участь жителів міста у проведенні громадських експертиз проектів рішень органів місцевого самоврядування.

Зокрема статути територіальних громад міст Луцьк, Дніпропетровськ, Запоріжжя, Одеса, Полтава, Рівне, Суми, Тернопіль, Херсон та Чернігів передбачають, що члени територіальної громади можуть брати участь у проведенні громадських експертиз проектів рішень органів місцевого самоврядування міста з питань, які мають суттєве значення для членів територіальної громади, визначають напрямки соціально-економічного та культурного розвитку міста.

Проте статути міст не визначають порядку проведення відповідних громадських експертиз членами територіальних громад. Крім цього, статути надають право членам громади проводити громадську експертизу виключно проектів рішень міської ради, тобто до моменту їх ухвалення на пленарному засіданні сесії ради. Але членам громади слід також надати право проведення громадської експертизи діяльності міської ради та її виконавчих органів, оскільки громадська експертиза передбачає аналіз ефективності імплементації рішень та діяльності органу влади, і за результатами проведеного аналізу надання рекомендацій щодо покращення практик в певній сфері публічної політики.

Докладний аналіз регулювання проведення громадських експертиз в обласних центрах України наведено у Таблиці 16.

Таблиця 16.  Аналіз регулювання проведення громадських експертиз

Місто

Регулювання проведення громадських експертиз

1.

Вінниця Регулювання відсутнє

2.

Дніпропетровськ Постанова КМУ «Про затвердження Порядку сприяння проведенню громадської експертизи діяльності органів виконавчої влади» від 5 листопада 2008 року № 976

 

Стаття 24 Статуту територіальної громади

Мешканці міста можуть брати участь у проведенні громадських експертиз проектів рішень міської ради

3.

Донецьк Регулювання відсутнє

4.

Житомир Постанова КМУ «Про затвердження Порядку сприяння проведенню громадської експертизи діяльності органів виконавчої влади» від 5 листопада 2008 року № 976

5.

Запоріжжя Стаття 25 Статуту територіальної громади

Мешканці міста можуть брати участь у проведенні громадських експертиз проектів рішень міської ради

6.

Івано-Франківськ Регулювання відсутнє

7.

Київ Постанова КМУ «Про затвердження Порядку сприяння проведенню громадської експертизи діяльності органів виконавчої влади» від 5 листопада 2008 року № 976
8. Кіровоград Постанова КМУ «Про затвердження Порядку сприяння проведенню громадської експертизи діяльності органів виконавчої влади» від 5 листопада 2008 року № 976

9.

Луганськ Регулювання відсутнє

10.

Львів Регулювання відсутнє

11.

Луцьк Стаття 32 Статуту територіальної громади

Мешканці міста можуть брати участь у проведенні громадських експертиз проектів рішень міської ради

12.

Миколаїв Регулювання відсутнє

13.

Одеса Стаття 32 Статуту територіальної громади

Інститут громадянського суспільства можуть проводити, замовляти проведення громадської експертизи проектів нормативно-правових актів органів міського самоврядування

14.

Полтава Стаття 72 Статуту територіальної громади

Мешканці міста можуть брати участь у проведенні громадських експертиз проектів рішень міської ради

15.

Рівне Стаття 17 Статуту територіальної громади

Мешканці міста можуть брати участь у здійсненні громадської експертизи тих чи інших проектів, що плануються або відбуваються на території міста

16.

Суми Стаття 73 Статуту територіальної громади

Мешканці міста можуть брати участь у проведенні громадських експертиз проектів рішень міської ради

17.

Тернопіль Стаття 4.1 Статуту територіальної громади

Мешканці міста можуть брати участь у проведенні громадських експертиз проектів актів та чинних актів міської ради

18.

Ужгород Регулювання відсутнє

19.

Харків Регулювання відсутнє

20.

Херсон Стаття 103 Статуту територіальної громади

Мешканці міста можуть брати участь у проведенні громадських експертиз проектів актів та чинних актів міської ради

21.

Хмельницький Регулювання відсутнє

22.

Черкаси Регулювання відсутнє

23.

Чернівці Розпорядження Чернівецького міського голови від 04.09.2012 № 227 «Про затвердження порядку сприяння проведенню громадської експертизи діяльності виконавчих органів Чернівецької міської ради»

24.

Чернігів Стаття 54 Статуту територіальної громади

Мешканці міста можуть брати участь у проведенні громадських експертиз проектів актів та чинних актів міської ради

25.

Сімферополь Регулювання відсутнє

26.

Севастополь Регулювання відсутнє

***

Рекомендації

Рекомендуємо місцевим радам розробити порядок сприяння проведенню громадської експертизи діяльності виконавчих органів рад. Відповідний порядок повинен бути розроблений на основі Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку сприяння проведенню громадської експертизи діяльності органів виконавчої влади» від 5 листопада 2008 року № 976 і затверджений розпорядженням міського голови.

Місцевим радам також необхідно оприлюднювати інформацію щодо проведення експертиз на веб-сайті ради у розділі «Громадська участь», а також надсилати у письмовій та електронній формі Секретаріату Кабінету  Міністрів України для розміщення на урядовому веб-сайті «Громадянське суспільство і влада».

 

Проведення консультацій з громадськістю органами місцевого самоврядування

Місцеве самоврядування вважається однією з основ будь-якого демократичного режиму. У свою чергу у Європейській хартії місцевого самоврядування наголошується, що право громадян  на участь в управлінні державними справами є одним з демократичних принципів, які поділяються всіма державами-членами Ради Європи[2]. Право участі громадян брати участь в управлінні державними справами також гарантовано Конституцією України.

У випадку залучення членів територіальної громади до управління місцевими справами, органи місцевого самоврядування збільшують рівень довіри громадян до роботи ради та її виконавчих органів, підвищують якість та легітимність ухвалених рішень, оскільки рішення, що були розроблені за активної участі та врахування думок представників громади, користуються більшою підтримкою з боку останніх. Крім цього органи місцевого самоврядування мають можливість усунути негативні наслідки своїх рішень ще на стадії розробки через залучення до обговорення широкого кола зацікавлених груп, а також підвищити ступінь прозорості, прогнозованості, обґрунтованості та якості рішень, які ухвалюються органами місцевого самоврядування.

З метою залучення громадян до участі в управлінні державними справами, Постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2010 року № 996 було затверджено Порядок проведення консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики.

Постанова Кабінету Міністрів України № 996 є основним нормативно-правовим актом, який регулює механізм проведення консультацій з громадськістю в Україні. Проте закріплений Постановою порядок проведення консультацій є обов’язковим до виконання тільки органами виконавчої влади, а для органів місцевого самоврядування має рекомендаційний характер. Відповідно місцевим радам потрібно розробляти власні нормативно-правові акти, що регулюватимуть порядок проведення консультацій з членами територіальної громади щодо питань місцевого значення, або взяти за основу Порядок, визначений у Постанові Кабінету Міністрів України.

В Україні всього сім міських рад, які у питанні проведення консультацій з громадськістю користуються порядком, затвердженим Постановою № 996. Докладний аналіз регулювання порядку проведення консультацій з громадськістю у обласних центрах України наведено у Таблиці 17.

Таблиця 17. Аналіз регулювання порядку проведення консультацій з громадськістю

Місто

Регулювання проведення консультацій з громадськістю

1.

Вінниця Регулювання відсутнє

2.

Дніпропетровськ Рішення Дніпропетровської міської ради від 29 травня 2012 року № 528 «Про громадську раду при Дніпропетровській міській раді»

3.

Донецьк Рішення Донецької міської ради від 25 лютого 2011 року «Про Положення про проведення консультацій з громадськістю міста Донецька»

4.

Житомир Постанова КМУ «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики» від 3 листопада 2010 року № 996

5.

Запоріжжя Регулювання відсутнє

6.

Івано-Франківськ Постанова КМУ «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики» від 3 листопада 2010 року № 996

7.

Київ Постанова КМУ «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики» від 3 листопада 2010 року № 996
8. Кіровоград Розпорядження міського голови від 6 січня 2011 року про «Порядок проведення консультацій з громадськістю щодо питань формування та реалізації державної політики в місті Кіровоград»

9.

Луганськ Регулювання відсутнє

10.

Львів Регулювання відсутнє

11.

Луцьк Регулювання відсутнє

12.

Миколаїв Регулювання відсутнє

13.

Одеса Стаття 31 Статуту територіальної громади

14.

Полтава Регулювання відсутнє

15.

Рівне Регулювання відсутнє

16.

Суми Рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 18 червня 2013 року № 321 «Про громадську раду при виконавчому комітеті Сумської міської ради»

17.

Тернопіль Регулювання відсутнє

18.

Ужгород Постанова КМУ «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики» від 3 листопада 2010 року № 996

19.

Харків Регулювання відсутнє

20.

Херсон Регулювання відсутнє

21.

Хмельницький Постанова КМУ «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики» від 3 листопада 2010 року № 996

22.

Черкаси Постанова КМУ «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики» від 3 листопада 2010 року № 996

23.

Чернівці Регулювання відсутнє

24.

Чернігів Регулювання відсутнє

25.

Сімферополь Постанова КМУ «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики» від 3 листопада 2010 року № 996

26.

Севастополь Регулювання відсутнє

Відповідно до наведених даних у більшості обласних центрах України питання проведення консультацій з громадськістю жодним чином не врегульовано, у містах Донецьк та Кіровоград консультації з громадськістю визначено відповідно рішенням Донецької міської ради та розпорядженням Кіровоградського міського голови. У місті Одеса питання проведення консультації врегульовано статутом територіальної громади.

Положення про проведення консультацій з громадськістю у місті Донецьк тільки частково повторює норми Порядку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 996. Основні зауваження до Положення про проведення консультацій у місті Донецьк:

Зауваження до Положення про проведення консультацій з громадськістю міста Донецька

1.

 

 

 

2.

 

 

 

 

 

 

3.

 

 

 

 

 

 

4.

Передбачено проведення консультацій з громадськістю в обов’язковому порядку тільки з тих питань, що включені до орієнтованого плану проведення консультацій, а також у випадку надходження ініціативи від не менше десяти інститутів громадянського суспільства.

 

Для проведення консультацій розпорядженням міського голови створюється організаційний комітет, куди входять десять представників органу місцевого самоврядування та десять інститутів громадянського суспільства. Проте для громадських об’єднань, щоб взяти участь у роботі організаційного комітету, потрібно подати документи про легалізація об’єднання та інформацію про заходи, проекти, що проводилися протягом двох останніх років. У випадку створення організаційного комітету, на нього покладаються всі функції щодо підготовки та проведення консультацій.

 

Якщо до організаційного комітету подано документи менше ніж від трьох інститутів громадянського суспільства, то консультації проводяться виключно у заочній формі (збір та аналіз інформації про ставлення громадськості до питання, що розглядається). Таким чином, якщо участь у організаційному комітеті беруть інститути громадянського суспільства, то на них покладається вся робота щодо підготовки, проведення та узагальнення інформації за результатами проведення консультацій. У протилежному випадку, широкого публічного громадського обговорення з питань не відбувається.

 

Не передбачено висвітлення інформації про рішення, прийняті за результатами обговорення, а висвітлюється тільки інформація про врахування або неврахування пропозицій в кінцевій редакції обговорюваного проекту рішення. Ухвалення кінцевого рішення з питання, що обговорюється, покладається на міського голову та секретаря міської ради. Відповідно, на етапі підготовки звіту, пропозиції можуть бути включені до кінцевої редакції проекту рішення, проте не враховані на етапі остаточного ухвалення рішення з питань, що обговорювалися.

Розпорядження Кіровоградського міського голови від 6 січня 2011 року «Про Порядок проведення консультацій з громадськістю щодо питань формування та реалізації державної політики в місті Кіровоград» повністю дублює норми Порядку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 996. Таким чином, міська рада користується стандартами проведення консультацій, передбачених для органів виконавчої влади, що у випадку повного виконання норм порядку позитивно впливатиме на процес залучення громадян до участі в управлінні місцевими справами.

Для проведення консультацій з громадськістю, рішенням Дніпропетровської міської ради від 29 травня 2012 року було створено громадську раду при Дніпропетровській міській раді. Відповідно до Положення про громадську раду, остання збирає, узагальнює та подає до Дніпропетровської міської ради та її виконавчого комітету інформацію про пропозиції громадських організацій щодо вирішення питань, які мають важливе суспільне значення.

Проте опосередкований, через громадську раду, порядок проведення консультацій з громадськістю не в достатній мірі сприяє залученню громадян до управління місцевими справами, оскільки:

Зауваження до порядку регулювання консультацій з громадськістю у місті Дніпропетровськ

1.

 

 

2.

 

 

3.

 

 

 

 

 

4.

 

Громадян не мають вільного доступу до інформації про діяльність органів місцевого самоврядування чи розроблення нормативно-правових актів.

 

Відсутність можливостей надавати пропозиції безпосередньо розробнику нормативно-правового акту.

 

Для проведення консультацій розпорядженням міського голови створюється організаційний комітет, куди входять десять представників органу місцевого самоврядування та десять інститутів громадянського суспільства. Проте для громадських об’єднань, щоб взяти участь у роботі організаційного комітету, потрібно подати документи про легалізація об’єднання та інформацію про заходи, проекти, що проводилися протягом двох останніх років. У випадку створення організаційного комітету, на нього покладаються всі функції щодо підготовки та проведення консультацій.

 

Громадська рада не володіє достатньою компетенцією з питань, щодо яких розробляються нові політики, а також не має повноважень щодо розгляду та врахування пропозицій за результатами проведення консультацій.

Консультації з громадськістю через створену громадську раду відбуваються також у місті Суми. Відповідно до Положення про громадську раду при міському голові та виконавчому комітеті Сумської міської ради, рада сприяє врахуванню органами місцевого самоврядування громадської думки під час формування та реалізації місцевої політики. Рада також збирає, узагальнює та подає органам місцевого самоврядування інформацію про пропозиції інститутів громадянського суспільства щодо вирішення питань, які мають важливе суспільне значення.

Варто наголосити, що відповідно до Порядку проведення консультацій, затвердженого постановою КМУ № 996, консультації з громадськістю проводить орган влади, який є головним розробником проекту нормативно-правового акту, а відповідно до Типового положення про громадську раду, рада може подавати до органу влади пропозиції щодо організації консультацій з громадськістю. Таким чином, місцевим радам слід взяти за основу норми Порядку та покласти обов’язок проведення консультацій на головного розробника проекту документів, а не на створену громадську раду при міській раді чи міському голові.

Окремо слід зазначити, що Департаментом суспільних комунікацій Київської міської державної адміністрації були розроблені рекомендації щодо взаємодії структурних підрозділів КМДА під час організацій консультацій з громадськістю. Рекомендації були розроблені з метою покращення комунікації між різними підрозділами КМДА, а також визначення алгоритму дій відповідальних підрозділів під час проведення консультацій з громадськістю. Відповідний алгоритм дій КМДА розроблено також для сприяння інститутам громадянського суспільства у проведенні громадської експертизи.

Таким чином, органи місцевого самоврядування, за виключенням міст Донецька та Кіровограда, не затвердили окремих нормативно-правових актів, що визначали б порядок проведення консультацій з громадськістю. Частина міст зазначили, що у питанні проведення консультацій користаються порядком, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 996 «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики». У більшості ж обласних центрів України відсутнє будь-яке правове регулювання питання проведення консультацій з громадськістю та залучення громадян до ухвалення рішень.

У практичній площині ситуація у містах, що користуються у питанні проведення консультацій Постановою Кабінету Міністрів України № 996, виглядає дещо іншою. Відповідно до пункту 6 Порядку проведення консультацій з громадськістю, органи влади щороку складають орієнтовний план проведення консультацій з громадськістю. Проте щорічні плани проведення консультацій з громадськістю надали тільки Донецька, Кіровоградська, Ужгородська, Івано-Франківська міські ради та Сумська міські ради, а також Київська міська державна адміністрація.

***

Рекомендації

Розробити та затвердити порядок проведення консультацій з громадськістю органами місцевого самоврядування та їх посадовими особами. За основу під час розроблення порядку взяти Постанову Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2010 року № 996 «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики».

Відповідний порядок про проведення консультацій з громадськістю затверджується рішенням міської ради.

 

Порядок взаємодії з органами самоорганізації населення

Статути територіальних громад обласних центрів України розглядають органи самоорганізації населення як невід’ємну складову системи органів місцевого самоврядування. Комітети заповнюють прогалини у системі представницьких органів самоврядування, адже створюються найближче до життя територіальної громади – на рівні будинку, вулиці, кварталу, мікрорайону, району, чи на рівні невеликого села, селища. Відповідні органи самоорганізації сприяють налагодженню діалогу між представницькими органами влади та безпосередньо громадянами.

Основним нормативно-правовим актом, що регулює порядок створення та діяльності органів самоорганізації населення є Закону України «Про органи самоорганізації населення». Проте чинний закон містить ряд недоліків, що гальмує розвиток місцевої демократії та перешкоджає самоорганізації членів територіальних громад:

– ускладнена процедура створення органів самоорганізації населення (необхідність проведення декількох загальних зборів (конференцій) громадян за місцем проживання, що включає декілька кроків: ініціювання, подання заяви про створення, отримання дозволу на створення, проведення загальних зборів, на яких створюється орган самоорганізації населення тощо);

– невизначеність правового статусу органів самоорганізації населення, меж їх діяльності, а також розділення повноважень між органами самоорганізації населення різного рівня, що діють на одній території (якщо, наприклад, на певній території діють комітет мікрорайону і будинковий комітет, то за умови рівного правового статусу між ними неодмінно виникатимуть колізії щодо розподілу повноважень та фінансування для належного виконання повноважень);

– відсутність переліку делегованих повноважень органів самоорганізації населення та відсутність чітко визначеного механізму делегування повноважень органами місцевого самоврядування;

– не врегульовано питання гласності роботи і підзвітності органу самоорганізації населення, зокрема в частині розпорядження коштами та майном, господарської діяльності тощо.

Правовий вакуум діяльності органів самоорганізації населення, співпраці з органами місцевого самоврядування можна заповнити через ухвалення відповідних нормативно-правових актів на місцевому рівні, адже відповідно до ст. 4 Закону України «Про органи самоорганізації населення», комітети діють на підставі рішень відповідних органів місцевого самоврядування, рішень місцевого референдуму, статутів територіальних громад, розпоряджень сільського, селищного, міського голови.

Відповідно до проведеного Українським незалежним центром політичних досліджень аналізу до основних форм правової регламентації діяльності органів самоорганізації населення належать:

– окремі розділи статутів територіальних громад;

– загальні положення про створення та діяльність органів самоорганізації населення;

– спеціальні рішення місцевих рад, виконавчих комітетів;

– програми розвитку органів самоорганізації населення у містах.

Докладний аналіз правових форм регламентації діяльності органів самоорганізації населення у містах України наведено у Таблиці 18.

Таблиця 18. Регулювання діяльності органів самоорганізації населення

Місто

Регулювання

1.

Вінниця Стаття 4.7 Статуту територіальної громади

Участь вінничан у міському самоврядуванні через створення і діяльність органів самоорганізації населення

 

Рішення Вінницької міської ради від 10 листопада 2006 року № 488 «Про повноваження квартальних комітетів та комітетів мікрорайонів міста Вінниці»

 

Рішення Вінницької міської ради від 25 листопада 2011 року № 522 «Про Програму розвитку органів самоорганізації населення міста Вінниця на 2012 – 2016 роки»

2.

Дніпропетровськ Розділ VII Статуту територіальної громади

Органи самоорганізації населення

3.

Донецьк Розділ IV Статуту територіальної громади

Органи самоорганізації населення

 

Рішенням Донецької міської ради від 21 лютого 2007 №8/62 «Про делегування повноважень районним в місті радам і їх виконавчим комітетам». Відповідно до п. 18 розділу 1 Додатку до рішення міської ради від 21 лютого 2007 №8/62, виключно до компетенції районних в місті рад належить ухвалення рішень про наділення органів самоорганізації населення окремими повноваженнями, а також про передачу засобів, матеріально-технічних та інших ресурсів, необхідних для їх діяльності.

4.

Житомир Рішення Житомирської міської ради від 1 серпня 2007 року № 608 «Про органи самоорганізації населення в місті Житомир»

5.

Запоріжжя Розділ VII Статуту територіальної громади

Органи самоорганізації населення

 

Рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 22 листопада 2001 року № 429 «Про затвердження методичних рекомендацій про порядок здійснення легалізації органів самоорганізації населення»

6.

Івано-Франківськ Глава VIIІ Статуту територіальної громади

Органи територіальної самоорганізації населення

 

Рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 20 квітня 2004 року № 148 «Про методичні рекомендації порядку створення органів самоорганізації населення»

 

Розпорядження міського голови від 25 лютого 2009 року № 92-р «Про Раду голів будинкових комітетів та об’єднань співвласників багатоповерхових будинків при міському голові»

7.

Київ Стаття 14 Статуту територіальної громади

Органи самоорганізації населення міста Києва

 

Рішення Київської міської ради від 26 вересня 2002 року № 10/70 «Про органи самоорганізації населення в місті Києві»

 

Розпорядження Київської міської державної адміністрації від 24 вересня 2003 № 1781 «Про затвердження Положення про порядок легалізації органів самоорганізації населення у місті Києві»

 

Рішення Київської міської ради від 15 грудня 2011 року № 842/7078 «Про затвердження міської комплексної програми «Сприяння місцевому самоврядуванню та розвитку громадянського суспільства у місті Києві на 2012 – 2016 роки»

8. Кіровоград Глава 2.9 Статуту територіальної громади
Органи самоорганізації населення

Рішення Кіровоградської міської ради від 31 травня 2011 року «Про затвердження Порядку створення і легалізації органів самоорганізації населення в місті Кіровограді»

9.

Луганськ Стаття 12  Статуту територіальної громади
Органи самоорганізації населення

Рішення Луганської міської ради від 30 вересня 2011 року №14/3 «Про затвердження Міської цільової програми «Комплексна програма розвитку органів самоорганізації населення міста Луганська на 2012 – 2015 роки» зі змінами до рішення

Рішення виконавчого комітету Луганської міської ради від 12 вересня 2012 року № 181 «Про деякі питання, пов’язані з реалізацією органами самоорганізації населення міста Луганська окремих власних повноважень»

10.

Львів Стаття 34 Статуту територіальної громади
Система органів самоорганізації населення

Рішення Львівської міської ради від 29 листопада 2011 року № 764 «Про Положення щодо створення та діяльності органів самоорганізації населення»

11.

Луцьк Регулювання відсутнє

12.

Миколаїв Розділ IV Статуту територіальної громади

Органи самоорганізації населення

 

Рішення Миколаївської міської ради від 23 грудня 2011 року № 12/7 «Про затвердження Програми розвитку органів самоорганізації населення в місті Миколаєві на 2012-2013 роки»

 

Рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 26 вересня 2008 року № 1806 «Про затвердження Типового положення  про орган самоорганізації населення в м. Миколаєві»

 

Рішення Миколаївської міської ради від 19 квітня 2007 року № 12/29 «Про затвердження Порядку створення та легалізації органів самоорганізації населення в місті Миколаєві»

 

Рішення Миколаївської міської ради від 03 вересня 2009 року № 36/26 «Про внесення змін до рішення Миколаївської міської ради від 9 листопада 2007 року № 17/52 «Про затвердження Порядку делегування повноважень виконавчих органів Миколаївської міської ради з управління об’єктами житлового господарства органам самоорганізації населення»

 

Рішення Миколаївської міської ради від 19 квітня 2007 року № 12/28 «Про затвердження Порядку надання дозволу на створення органу самоорганізації населення в місті Миколаєві»

 

Рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 24 квітня 2009 року № 1177 «Про затвердження Положення про щорічний конкурс проектів органів самоорганізації населення міста Миколаєва»

13.

Одеса Стаття 19 Статуту територіальної громади

Органи самоорганізації населення

 

Рішення Одеської міської ради від 14 січня 2002 року № 3374 «Про Положення про органи самоорганізації населення в місті Одеса»

 

Рішення Одеської міської ради від 23 грудня 2011 року № 1630 «Про затвердження Програми розвитку органів самоорганізації населення в місті Одеса на 2012 – 2015 роки»

 

Рішення Одеської міської ради від 15 червня 2004 року № 2683-ХХІV «Про механізм наділення органів самоорганізації населення міста Одеси окремими повноваженнями Одеської міської ради, передачі фінансів та майна»

14.

Полтава Глава 3.5 Статуту територіальної громади

Органи самоорганізації населення

15.

Рівне Розділ VII Статуту територіальної громади

Органи самоорганізації населення

 

Рішення Рівненської міської ради від 26 січня 2000 року «Про надання дозволу на створення органу самоорганізації населення». Додаток до рішення «Тимчасове положення про органи самоорганізації населення»

16.

Суми Стаття 86  Статуту територіальної громади

Органи самоорганізації населення

 

Рішення Сумської міської ради від 25 квітня 2007 року № 540 «Про органи самоорганізації населення»

 

Рішення Сумської міської ради від 6 квітня 2010 року № 183 «Про затвердження Методичних рекомендацій порядку здійснення легалізації органів самоорганізації населення міста Суми»

17.

Тернопіль Стаття 4.11 Статуту територіальної громади

Участь жителів міста у місцевому самоврядуванні через створення і діяльність органів самоорганізації населення

18.

Ужгород Рішення виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 17 жовтня 2012 року № 368 «Про затвердження методичних рекомендацій порядку здійснення легалізації органів самоорганізації населення в м. Ужгород»

19.

Харків Стаття 40  Статуту територіальної громади

Органи самоорганізації населення

 

Рішення Харківської міської ради від 23 грудня 2009 року № 364/09 «Про затвердження Положення про органи самоорганізації населення у місті Харкові»

 

Рішення Харківської міської ради від 06 липня 2011 року «Про внесення змін до рішення Харківської міської ради з питань функціонування органів самоорганізації населення у місті Харкові»

20.

Херсон Стаття 46 Статуту територіальної громади

Право жителів міста брати участь у здійсненні місцевого самоврядування може бути реалізовано через участь у роботі органів місцевого самоврядування, органів самоорганізації населення та робота на виборних посадах місцевого самоврядування

21.

Хмельницький Розділ ІІІ Статуту територіальної громади

Органи самоорганізації населення в місті Хмельницькому

 

Рішення Хмельницької міської ради від 20 грудня 2001 року № 55 «Про затвердження Типового положення про органи самоорганізації населення міста Хмельницького»

22.

Черкаси Розділ VІ Статуту територіальної громади

Органи самоорганізації населення

 

Рішення Черкаської міської ради від 29 вересня 2011 року № 3-152 «Про затвердження Програми розвитку системи органів самоорганізації населення міста Черкаси на 2011 – 2012 роки»

23.

Чернівці Розділ ІV Статуту територіальної громади

Органи самоорганізації населення

 

Рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 20 серпня 2002 року № 323/8 «Про Методичні рекомендації порядку створення та здійснення легалізації органів самоорганізації населення»

24.

Чернігів Розділ 9 Статуту територіальної громади

Органи самоорганізації населення

25.

Сімферополь Розділ VІІ Статуту територіальної громади

Органи самоорганізації населення

 

Рішення Сімферопольської міської ради від 27 грудня 2012 року № 560 «Про програму сприяння розвитку органів самоорганізації населення міста Сімферополь на 2012 – 2016 роки»

26.

Севастополь

Статути територіальних громад

У статутах територіальних громад обласних центрів України, органи самоорганізації населення розглядаються як інститути системи місцевого самоврядування, а питання діяльності органів самоорганізації населення розглядається у окремих розділах статутів.

Проте статути громад більшою мірою дублюють норми Закону України «Про органи самоорганізації населення» в частині визначення правового статусу ОСН, території діяльності, порядку створення та діяльності, визначення власних та делегованих повноважень, а також фінансової та матеріальної основи органів самоорганізації населення. Відповідно до цього, статути територіальних громад не вирішують основних проблем та не заповнюють прогалин законодавства про органи самоорганізації населення.

Положення про створення органів самоорганізації населення

У деяких містах України розроблено нормативно-правові акти, що врегульовують питання створення та легалізації органів самоорганізації населення, території діяльності, визначення статусу та завдань, принципи організації та діяльності тощо. Зокрема визначаються квоти представництва для створення органів самоорганізації, встановлено терміни створення та легалізації, а також визначено суб’єктів процесу створення органів самоорганізації населення тощо.

Відповідні Положення про порядок надання дозволу на створення органу самоорганізації населення, їх легалізації ухвалено у містах Житомир, Запоріжжя, Івано-Франківськ, Київ, Кіровоград, Львів, Миколаїв, Рівне, Суми, Ужгород, Хмельницький, Чернівці.

У відповідних положеннях чи методичних рекомендаціях місцеві органи влади також розробили типові документи для ініціювання створення та легалізації органів самоорганізації населення, зокрема заява про реєстрацію, повідомлення про заснування, визначено інформацію, яку необхідно вносити до протоколу зборів (конференції) з питань створення ОСН. Крім цього, місцевими радами розроблено Типові положення про органи самоорганізації населення.

Таким чином, наявність відповідних типових документів дозволяє членам територіальної громади уникнути помилок під час підготовки необхідних документів для створення органів самоорганізації населення та написанні положень про органи самоорганізації населення.

Проте відповідні документи не вирішують питання діяльності органів самоорганізації населення, зокрема питання розділення повноважень між комітетами різного рівня, що діють на одній території, питання власних та делегованих повноважень, а також питання матеріально-фінансової основи.

 

Положення про діяльність органів самоорганізації населення

Питання діяльності органів самоорганізації населення, а не тільки створення та їх легалізації, регламентуються у Положеннях про органи самоорганізації населення у містах Київ, Одеса, Суми, Харкові, Луганськ та міста Львів.

Проте аналіз зазначених положень свідчить, що відповідні нормативно-правові акти дублюють норми Закону України «Про органи самоорганізації населення». Тим не менше, окремо слід виділити Рішення Львівської міської ради від 29 листопада 2011 року № 764 «Про Положення щодо створення та діяльності органів самоорганізації населення».

Відповідне Положення у місті Львів чіткіше визначає діяльність органів самоорганізації населення, порядок делегування повноважень Львівською міською радою, та питання фінансово-економічної основи діяльності ОСН. Зокрема серед позитивних норм слід виділити:

Положення щодо створення та діяльності органів самоорганізації населення міста Львів

1.

 

 

 

2.

 

 

 

3.

 

Відповідно до статті 16 Положення, делегування повноважень Львівської міської ради ОСН відбувається через укладання з цим органом договору про делегування йому відповідних повноважень (виконання робіт, надання послуг тощо), який укладається на підставі рішення міської ради.

 

Стаття 21 визначає правові наслідки рішень органів самоорганізації, оскільки передбачається, що рішення, прийняті ОСН у межах власних повноважень є обов’язковими для виконання всіма фізичними та юридичними особами, на адресу яких вони внесені, на території, у межах якої діє ОСН.

 

Чіткіше визначено порядок контролю за фінансово-господарською діяльністю органу самоорганізації населення, зокрема через створення ревізійної комісії. Комісія обирається на загальних зборах одночасно з обранням членів ОСН, до якої входять особи, що не є членом відповідного ОСН. Ревізійна комісія не менше двох разів на рік проводить ревізії фінансово-господарської діяльності органу самоорганізації населення.

У місті Луганську також зроблені деякі кроки щодо визначення діяльності органів самоорганізації населення. У 2012 році було прийнято Рішення виконавчого комітету міської ради «Про деякі питання, пов’язані з реалізацією органами самоорганізації населення міста Луганська окремих власних повноважень». Відповідне рішення визначає порядок реалізації власних повноважень органу самоорганізації населення, передбачених ст. 14 Закону України «Про органи самоорганізації населення». Зокрема Положенням регламентовано порядок здійснення органами самоорганізації населення контролю за якістю надаваних громадянам житлово-комунальних послуг та за якістю проведених ремонтних робіт.

Відповідно до Положення у місті Луганськ, орган самоорганізації населення обирає громадського уповноваженого, який здійснює контроль за житлово-комунальним фондом, отримує інформацію від виконавця робіт, здійснює обстеження щодо виконання робіт і може складати акти за результатами такого обстеження, з якими звертаються до місцевої ради. Крім цього, органи самоорганізації населення можуть здійснювати контроль за процесом формування річного плану поточного або капітального ремонту та вносити зміни до нього тощо.

Рішення місцевих рад про делегування повноважень

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про органи самоорганізації населення» місцеві ради можуть додатково наділяти частиною своїх повноважень орган самоорганізації населення з одночасною передачею йому фінансових та матеріально-технічних ресурсів для здійснення повноважень.

Нормативно-правові акти щодо делегування певних повноважень органів місцевого самоврядування ухвалено у містах Вінниця, Миколаїв та Одеса.

Вінниця

Вінницька міська рада своїм рішенням від 10 листопада 2006 року «Про повноваження квартальних комітетів та комітетів мікрорайонів міста Вінниці» визначила обсяг і межі повноважень, які здійснюють органи самоорганізації населення.

Проте перелік повноважень комітетів більшою мірою дублює норми ст. 14 Закону України «Про органи самоорганізації населення», якою визначається перелік власних повноважень ОСН. Не передбачених Законом повноважень, Вінницька міська рада додатково передбачає сприяння органами самоорганізації населення вирішенню питань збирання та утилізації побутових відходів, сприяння організації призову громадян на строкову службу, сприяння діяльності органам суду, прокуратури, міліції, виконання інших доручень міської ради та її виконкому.

Проте рішенням про повноваження квартальних комітетів не регламентується порядок делегування повноважень, а також забезпечення фінансовою та матеріально-технічною основою для їх виконання.

Миколаїв

У місті Миколаєва, міська рада своїм рішення від 3 вересня 2009 року визначила порядок делегування повноважень виконавчих органів Миколаївської міської ради з управління об’єктами житлового господарства органам самоорганізації населення. Відповідний порядок визначає механізм наділення ОСН-ів власними повноваженнями органів місцевого самоврядуванняз управління об’єктами житлового господарства, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації,а також передачі ОСН коштів, матеріально-технічних та інших ресурсів, необхідних для здійснення цих повноважень.

Відповідно до Порядку делегування повноважень, міська рада ухвалює відповідне рішення про наділення ОСН делегованими повноваженнями у якому зазначає:

– перелік об’єктів житлового господарства, що передаються в управління ОСН та місця їх розташування;

– термін, на який міська рада наділяє делегованими повноваженнями відповідний ОСН;

– доручення міському голові укласти від імені міської ради договір з відповідним ОСН про наділення делегованими повноваженнями з управління об’єктами житлового господарства.

Варто наголосити, що відповідно до п. 2.1. Порядку, з ініціативою щодо наділення ОСН делегованими повноваженнями можуть виступити члени відповідного ОСН або міський голова, міська рада чи виконавчий орган міської ради.

Таким чином у місті Миколаєві здійснення спроба визначення механізму наділення органів самоорганізації населення власними повноваженнями місцевих рад. Проте відповідний порядок регламентує делегування повноважень тільки за окремими напрямком соціально-економічного життя міста, а саме наділення повноваженнями щодо управління об’єктами житлово-комунального фонду міста Миколаїв.

 

 

Одеса

Комплексний підхід визначення механізму делегування повноважень органів самоорганізації населення здійснено у місті Одеса, де було ухвалено Рішення Одеської міської ради від 15 червня 2004 року «Про механізм наділення органів самоорганізації населення міста Одеси окремими повноваженнями Одеської міської ради, передачі фінансів та майна».

Відповідний механізм делегування передбачає можливість наділення повноваженнями органів самоорганізації населення з будь-якої сфери соціально-економічного життя міста. Механізм визначає порядок наділення органів самоорганізації населення частиною повноважень, виділення фінансів та матеріально-технічне забезпечення виконання наділених повноважень тощо.

Зазначений механізм наділення органів самоорганізації населення окремими повноваженнями був використаний у 2011 році відповідно до рішення Одеської міської ради про наділення двох комітетів мікрорайонів «Марсельський»[3] та «Юго-Западный масив»[4] в місті Одеса окремими власними повноваженнями виконавчих органів Одеської міської ради в галузі житлово-комунального господарства, а також передачу коштів, матеріально технічних та інших ресурсів, необхідних для здійснення зазначених повноважень.

Програми розвитку органів самоорганізації населення

Місцевими радами обласних центрів України також ухвалюються спеціальні програми підтримки та розвитку органів самоорганізації населення. Відповідні програми були ухвалені міським радами у містах Вінниця, Київ, Луганськ, Миколаїв, Одеса, Черкаси, Сімферополь (див. Таблиця 18).

Програми розвитку містять практичні кроки щодо розвитку органів самоорганізації населення, методичне, фінансове та матеріальне забезпечення діяльності, а також об’єднання зусиль органів самоорганізації населення і місцевих рад щодо вирішення завдань соціального-економічного і культурного розвитку міста. На реалізацією заходів програм розвитку ОСН закладаються кошти міського бюджету.

Зокрема, у Міській цільовій програмі «Комплексна програм розвитку органів самоорганізації населення міста Луганська на 2012 – 2015 роки» закладено орієнтовні обсяги фінансування до 2015 року у розмірі 6312,5 тис. грн., у тому числі 6000,1 тис. грн. за рахунок коштів міського бюджету, і 312,4 тис. грн. з коштів інших джерел.

Програмою розвитку органів самоорганізації населення у місті Миколаєві на 2012 – 2013 роки передбачено фінансування за рахунок міського бюджету у розмірі 648,0 тис. грн., додатково 28,0 тис. грн. за рахунок інших джерел. Фінансування відповідної програми у місті Одеса передбачено у розмірі 9156, 3 тис. грн..

У місті Києві затверджена міська комплексна програма «Сприяння місцевому самоврядуванню та розвитку громадянського суспільства у місті Києві на 2012 – 2016 роки». Серед заходів програми передбачено також сприяння та підтримка діяльності органів самоорганізації населення, зокрема матеріально-технічна та фінансова підтримка, у томі числі і виплата заробітної платні керівництву ОСН. Орієнтований обсяг фінансових витрат, необхідних для виконання заходів Програми, складає 73212,9тис. грн.., зокрема фінансова підтримка ОСН до 2016 року – 51985,0 тис. грн.

***

Рекомендації

Місцевим радам для сприяння розвитку органів самоорганізації населення необхідно розробити та ухвалити такі основні типи документів:

– Методичні рекомендація для органів місцевого самоврядування,що містили б рекомендації щодо порядку створення і легалізації органів самоорганізації населення

– Типове положення  про органи самоорганізації населення, в якому визначити основні завдання, порядок створення, структуру, фінансово-економічну основу діяльності органів самоорганізації населення тощо

– Порядок делегування повноважень міської ради органам самоорганізації населення, а також порядок передачі коштів та інших ресурсів на здійснення наділених повноважень

– Програми сприяння розвитку органів самоорганізації населення, де визначити основні напрямки підтримки розвитку та діяльності органів самоорганізації населення, основні заходи щодо такої підтримки та суми фінансування. Фінансування програм здійснювати за рахунок коштів місцевих бюджетів і додатково залученого фінансування.

 

 

 

Український незалежний центр політичних досліджень

http://www.ucipr.kiev.ua/publications/pochatok-reformi-mistcevoii-demokratiii

 

Координаційна рада з питань розвитку громадянського суспільства

http://president.gov.ua/content/civil_society.html

http://civil-rada.in.ua/

 



[1]Реєстргромадськихекспертиз. Режим доступу: http://civic.kmu.gov.ua/consult_mvc_kmu/civex/lst/7

[2]Європейськахартіямісцевогосамоврядування. Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/994_036

[3] Про наділення органу самоорганізаціїнаселеннякомітетумікрорайону «Марсельський». Режим доступу: http://www.odessa.ua/ru/acts/council/35672/

[4]Про наділення органу самоорганізаціїнаселеннякомітетумікрорайону«Юго-Западниймасив». Режим доступу: http://www.odessa.ua/ru/acts/council/35673/

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here