Home Аналітика Практика участі членів громади у вирішенні питань місцевого значення в містах України

Практика участі членів громади у вирішенні питань місцевого значення в містах України

46
0

Практика участі членів громади у вирішенні питань місцевого значення в містах України

Вінницька міська рада

1. Правове регулювання механізмів місцевої демократії

Механізми участі

Правове регулювання

1.

Громадські слухання Стаття 4.6. Статуту територіальної громади і Тимчасове положення «Про громадські слухання у місті Вінниця»

2.

Місцеві ініціативи Стаття 4.5. Статуту територіальної громади і Тимчасове положення «Про порядок реалізації права на місцеву ініціативу у місті Вінниця»

3.

Загальні збори громадян за місцем проживання Стаття 4.4. Статуту територіальної громади і Постанова Верховної Ради України «Про затвердження Положення про загальні збори громадян за місцем проживання в Україні»

4.

Громадська експертиза діяльності органу місцевого самоврядування Регулювання відсутнє

5.

Консультації з громадськістю Регулювання відсутнє

6.

Органи самоорганізації населення Стаття 4.7 Статуту територіальної громадиРішення Вінницької міської ради від 10 листопада 2006 року № 488 «Про повноваження квартальних комітетів та комітетів мікрорайонів міста Вінниці»

Рішення Вінницької міської ради від 25 листопада 2011 року № 522 «Про Програму розвитку органів самоорганізації населення міста Вінниця на 2012 – 2016 роки»

2. Практика участі громадян

За офіційною інформацією Вінницької міської ради, що була надана на запит на інформацію УНЦПД, практика участі громадян у вирішенні питань місцевого значення виглядає наступним чином:

Практика участі громадян протягом 2011 – 2012 років

Громадські слуханняПроведено 2 громадських слухання. Ініціатор проведення – виконавчий комітет Вінницької міської ради.

 

Місцеві ініціативи

У 2011–2012 роках місцеві ініціативи не вносилися.

 

Загальні збори громадян за місцем проживання

Проведено 1 збори громадян за місцем проживання. Питання що виносилося на обговорення знесення або не знесення дерева. Рішення зборів враховане при прийнятті рішення виконавчим комітетом міської ради.

 

Громадська експертиза

У 2011– 2012 роках громадські експертизи не проводилися.

 

Консультації з громадськістю

Проведено 3 консультації з громадськістю. Ініціатор проведення – виконавчий комітет Вінницької міської ради.

 

Консультативно-дорадчі органи

Створено 3 консультативно-дорадчі органи: Рада Вінницьких товаровиробників, Рада підприємців, Вінницька молодіжна рада.

Розміщення інформації про громадську участь на офіційному веб-сайті

На офіційному веб-сайті Вінницької міської ради у розділі «Прозоре місто», підрозділі «Громадське обговорення» розміщується інформація про проведення громадського обговорення щодо проектів рішень ради, атакож інформацію про нормативну базу, порядок ініціювання, підготовки та проведення громадських слухань. Розміщуються оголошення про громадські слухання і результати їх проведення.

3. Громадські слухання

Статут територіальної громади міста Вінниця статтею 4.6. регламентує порядок проведення громадських слухань. Позитивною нормою є те, що передбачається винесення в обов’язковому порядку на громадські слухання проектів бюджету, середньострокових та довгострокових програм соціально-економічного і культурного розвитку міста. Негативною нормою є те, що Статут містить вичерпний перелік питань, які можуть бути предметом громадських слухань. Відповідна норма може використовуватись як підстава для відмови у проведенні громадських слухань.

Порядок проведення громадських слухань врегульовано також Положенням про громадські слухання у місті Вінниця. Серед основних недоліків документу можна виділити такі:

– складна процедура призначення слухань за ініціативою членів територіальної громади (підписні листи, подвійна реєстрація, велика кількість підписів (1500) тощо);

– протокол громадських слухань не розміщується на офіційному веб-сайті ради, а тільки на дошці оголошень в приміщенні, де проводились слухання;

– витрати на проведення громадських слухань покладаються на ініціаторів, а не на місцевий бюджет.

Серед іншого, положення про громадські слухання містить позитивні норми, зокрема:

– вказано, що слухання призначаються на неробочий час і в приміщенні, що зручно розташоване. Відповідна норма надає можливість більшій кількості членів територіальної громади взяти участь у обговоренні;

– передбачені чіткі обов’язки та строки, в які органи місцевого самоврядування мають розглянути рішення слухань.

4. Місцеві ініціативи

Порядок реалізації права на місцеву ініціативу регулюється Статутом територіальної громади і Тимчасовим положенням «Про порядок реалізації права на місцеву ініціативу у місті Вінниця».

Основними недоліками нормативно-правових актів є:

– механізм розгляду місцевої ініціативи ускладнений;

– існує вимога подання кошторису витрат та фінансових розрахунків у випадку, якщо реалізація місцевої ініціативи потребує додаткового фінансування;

– передбачено можливість не розгляду місцевої ініціативи на засіданні ради. Зокрема, для підготовки місцевої ініціативи міським головою створюється робоча група, яка може дійти висновку про недоцільність розгляду питань на сесії ради. Проте це суперечить статті 8 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», відповідно до якої місцева ініціатива підлягає обов’язковому розгляду на відкритому засіданні ради.

– деякі норми Положення про місцеві ініціативи суперечать Статуту територіальної громади: Статутом передбачено процедуру збору підписів для подання ініціативи, чого немає в Положенні. Статут також передбачає процедуру доопрацювання місцевої ініціативи, проте в Положенні відповідна процедура відсутня.

5. Загальні збори громадян за місцем проживання

Порядок проведення загальних зборів регулюється Статутом територіальної громади і Постановою Верховної Ради України від 17 грудня 1993 року «Про затвердження Положення про загальні збори громадян за місцем проживання в Україні».

Серед основних недоліків регулювання загальних зборів можна виділити такі:

– право скликати збори за власною ініціативою надано тільки міському голові. Органи самоорганізації населення та ініціативна група членів територіальної громади можуть тільки надавати пропозиції про скликання зборів, що значно обмежує право членів територіальної громади на проведення зборів;

– рішення загальних зборів з питань, що віднесені до повноважень місцевого самоврядування мають рекомендаційний характер. Проте ця норма Статуту не відповідає частині 2 статті 8 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», відповідно до якої рішення загальних зборів громадян враховуються органами місцевого самоврядування в їх діяльності.

6. Громадська експертиза діяльності органу місцевого самоврядування

Нормативно-правових актів, які б визначали порядок сприяння проведенню громадської експертизи діяльності виконавчих органів міської ради у місті Вінниця не ухвалювалися.

7.  Консультації з громадськістю

У місті Вінниця відсутні локальні нормативно-правові акти, що визначали б порядок проведення консультацій з громадськістю .

8. Органи самоорганізації населення

У місті Вінниця діяльність органів самоорганізації населення регулюється статтею 4.7 Статуту територіальної громади і Рішення Вінницької міської ради від 10 листопада 2006 року № 488 «Про повноваження квартальних комітетів та комітетів мікрорайонів міста Вінниці».

Рішенням про повноваження квартальних комітетів Вінницька міська рада визначила обсяг і межі повноважень, які здійснюють органи самоорганізації населення. Проте перелік повноважень комітетів у більшій частині дублює норми статті 14 Закону України «Про органи самоорганізації населення», якою визначається перелік власних повноважень ОСН.

Рішенням Вінницької міської ради від 25 листопада 2011 року № 522 було також затверджено Програму розвитку органів самоорганізації населення міста Вінниця на 2012 – 2016 роки. Програмою серед іншого передбачено виділення коштів на утримання органів самоорганізації населення, Асоціації органів самоорганізації населення міста Вінниці, включаючи заробітну плату штатних працівників.

 

 

9. Консультативно-дорадчі органи

При Вінницькому міського голові створено 3 консультативно-дорадчі органи: Рада Вінницьких товаровиробників, Рада підприємців та Вінницька молодіжна рада. Консультативно-дорадчі органи створюються відповідним розпорядженням міського голови.

***

Висновки

У місті Вінниця основними механізмами залучення громадян до процесу ухвалення рішень є громадські слухання, загальні збори громадян за місцем проживання, місцеві ініціативи.

Проте нормативно-правові акти, що регулюють порядок застосування зазначених механізмів громадської участі, створюють бар’єри для використання їх на практиці. Міській раді необхідно зменшити кількість підписів, які потрібно зібрати для проведення громадських слухань, чіткіше визначити порядок ініціювання, а також процедури та терміни врахування рішень членів територіальної громади, ухвалених на загальних зборах та громадських слуханнях.

Крім цього, Вінницькій міській раді слід ухвалити порядок проведення консультацій з громадськістю та порядок сприяння проведенню громадської експертизи.

 

 

Дніпропетровська міська рада

1. Правове регулювання механізмів місцевої демократії

Механізми участі

Правове регулювання

1.

Громадські слухання Стаття 20 Статуту територіальної громади

2.

Місцеві ініціативи Стаття 19 Статуту територіальної громади

3.

Загальні збори громадян за місцем проживання Стаття 18 Статут територіальної громади

4.

Громадська експертиза діяльності органу місцевого самоврядування Постанова КМУ від 5 листопада 2008 року № 976 «Про затвердження Порядку сприяння проведенню громадської експертизи діяльності органів виконавчої влади» 

Стаття 24 Статуту територіальної громади

Мешканці міста можуть брати участь у проведенні громадських експертиз проектів рішень міської ради

5.

Консультації з громадськістю Рішення Дніпропетровської міської ради від 29 травня 2012 року № 528 «Про громадську раду при Дніпропетровській міській раді»

6.

Органи самоорганізації населення Розділ VII Статуту територіальної громади

2. Громадські слухання

Громадські слухання у місті Дніпропетровськ регулюються статтею 20 Статуту територіальної громади. Зазначена стаття містить тільки загальні положення щодо порядку проведення громадських слухань:

– передбачено, що результати розгляду пропозицій громадських слухань міський голова доводить до відома територіальної громади, проте не визначено спосіб доведення та терміни оприлюднення;

– призначати і вести слухання може тільки міський голова чи уповноважена ним особа. Відповідна норма може використовуватись для обмеження прав членів територіальної громади;

– для проведення громадських слухань за ініціативи членів територіальної громади необхідно зібрати 250 підписів, а список питань, що можуть виноситися на слухання є вичерпним і містить обмежено коло питань.

Позитивною нормою є те, що передбачено строк для повідомлення членів територіальної громади про слухання (10 днів), витрати на проведення слухань покладаються на міську раду.

3. Місцеві ініціативи

Порядок реалізації права на місцеву ініціативи регулюється статтею 19 Статуту територіальної громади. Проте зазначена стаття Статуту містить ряд недоліків:

– недостатньо чітко визначає процедуру внесення та розгляду ініціативи міською радою;

– право вносити місцеву ініціативу надано ініціативній групі членів територіальної громади. Проте встановлено високі кількісні бар’єри для створення ініціативної групи – ініціативна група створюється чисельністю не менше 250 осіб. Однак громадська підтримка місцевої ініціативи повинна підтверджуватися не кількістю членів ініціативної групи, а підписами членів територіальної громади, оскільки основне завдання ініціативної групи полягає у підготовці та представленні місцевої ініціативи під час розгляду місцевою радою. І для ефективної роботи ініціативну групу варто створювати у меншому складі;

– місцева ініціатива оформлюється у вигляді проекту рішення місцевої ради відповідно до вимог регламенту ради. У такому випадку, ініціатори внесення місцевої ініціативи повинні будуть також підготувати бюджетне обґрунтування, у випадку, якщо місцева ініціатива потребує фінансування, що зробити буде достатньо складно.

4. Загальні збори громадян за місцем проживання

Порядок проведення загальних зборів громадян регулюється статтею 18 Статуту територіальної громади.

Серед основних перешкод можна виділити такі:

– Статут досить обмежено визначає порядок скликання зборів громадян за місцем проживання, а також порядок роботи та порядок врахування рішень зборів Дніпропетровською міською радою. Також не передбачено участь ініціаторів проведення зборів під час такого розгляду;

– з переліку суб’єктів ініціювання проведення загальних зборів виключають органи самоорганізації населення, що суперечить Закону України «Про органи самоорганізації населення», відповідно до якого створення та переобирання органів самоорганізації населення здійснюється зборами жителів за місцем проживання.

Позитивними нормами Статуту є такі:

– загальні збори громадян за місцем проживання можуть скликатися за ініціативою 10 громадян певного внутрішньо міського територіального утворення, що спрощує членам громади процес ініціювання загальних зборів.

– передбачено необхідність розгляду пропозицій загальних зборів органами та посадовими особами місцевого самоврядування в чітко встановлений термін – 30 днів.

– витрати, пов’язані з підготовкою та проведенням загальних зборів громадян, здійснюються за рахунок бюджету міста або за рахунок добровільних внесків відповідних жителів міста.

5. Громадська експертиза діяльності органу місцевого самоврядування

Дніпропетровська міська рада у питанні проведення громадської експертизи користується Постановою Кабінету Міністрів України  від 5 листопада 2008 року № 976 «Про затвердження Порядку сприяння проведенню громадської експертизи діяльності органів виконавчої влади», яка має рекомендаційний характер для органів місцевого самоврядування.

6. Консультації з громадськістю

Для проведення консультацій з громадськістю, рішенням Дніпропетровської міської ради від 29 травня 2012 року було створено громадську раду при Дніпропетровській міській раді. Відповідно до Положення про громадську раду, остання збирає, узагальнює та подає до Дніпропетровської міської ради інформацію про пропозиції громадських організацій щодо вирішення питань, які мають важливе суспільне значення.

Проте опосередкований, через громадську раду, порядок проведення консультацій з громадськістю не в достатній мірі сприяє участі громади до управління місцевими справами, оскільки:

– громадян не мають вільного доступу до інформації про діяльність органів місцевого самоврядування чи розроблення нормативно-правових актів;

– відсутність можливості надавати пропозиції безпосередньо розробнику нормативно-правового акту;

– передбачено, що для проведення консультацій розпорядженням міського голови створюється організаційний комітет, куди входять десять представників органу місцевого самоврядування та десять інститутів громадянського суспільства. Проте для громадських об’єднань, щоб взяти участь у роботі організаційного комітету, потрібно подати документи про легалізацію об’єднання та інформацію про заходи, проекти, що проводилися протягом двох останніх років. У випадку створення організаційного комітету, на нього покладаються всі функції щодо підготовки та проведення консультацій;

– громадська рада не володіє достатньою компетенцією з питань, щодо яких розробляються нові політики, а також не має повноважень щодо розгляду та врахування пропозицій за результатами проведення консультацій.

7. Органи самоорганізації населення

Розділ VII Статуту територіальної громади визначає загальні норми щодо порядку створення органів самоорганізації населення, а також їх матеріальної та фінансової основи. Проте Статут не регламентує основні питання діяльності органів самоорганізації населення: порядку делегування повноважень місцевої ради органам самоорганізації населення, виділення коштів на їх реалізацією.

Дніпропетровською міською радою також не було розроблено типові документи для створення органів самоорганізації населення: типове положення, методичні рекомендації про порядок здійснення легалізації органів самоорганізації населення тощо.

8. Консультативно-дорадчі органи

На виконання рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 28 липня 2005 року № 2857 «Про громадські експертно-консультативні комітети при виконавчих органах міської ради» при управлінні внутрішньої політики діють такі комітети:

– експертно-консультативний комітет з питань діяльності релігійних організацій;

– експертно-консультативний комітет з національно-духовних питань;

– експертно-консультативний комітет з питань захисту конституційних прав громадян.

Крім цього, за Рішенням міської ради було створено громадську раду при Дніпропетровській міській раді.

Висновки

У місті Дніпропетровськ основними механізмами залучення громадян до процесу ухвалення рішень є громадські слухання, загальні збори громадян за місцем проживання, місцеві ініціативи.

Позитивним є те, що у питанні проведення громадської експертизи Дніпропетровська міська рада керуються порядком, що був затверджений спеціальною Постановою Кабінету Міністрів України.

Серед іншого, проведення консультацій з громадськістю через створену громадську раду є неефективним. У цьому випадку, міській раді необхідно розробити та ухвалити окремий нормативно-правовий акт, який би визначив порядок проведення консультацій з громадськістю.

Додаткового регулювання потребує також питання створення та діяльності органів самоорганізації населення.

 

Донецька міська рада

1. Правове регулювання механізмів місцевої демократії

Механізми участі

Правове регулювання

1.

Громадські слухання Стаття 2.7. Статуту територіальної громади і Положення про громадські слухання в місті Донецьку

2.

Місцеві ініціативи Стаття 2.8. Статуту територіальної громади і Положення про місцеві ініціативи в місті Донецьку

3.

Загальні збори громадян за місцем проживання Стаття 2.5. Статуту територіальної громади і Положення про загальні збори громадян в місті Донецьку

4.

Громадська експертиза діяльності органу місцевого самоврядування Регулювання відсутнє

5.

Консультації з громадськістю Рішення Донецької міської ради від 25 лютого 2011 року «Про Положення про проведення консультацій з громадськістю міста Донецька»

6.

Органи самоорганізації населення Розділ IV Статуту територіальної громади 

Рішення Донецької міської ради від 21 лютого 2007 № 8/62 «Про делегування повноважень районним в місті радам і їх виконавчим комітетам». Відповідно до п. 18 розділу 1 Додатку до рішення міської ради від 21 лютого 2007 № 8/62, виключно до компетенції районних в місті рад належить ухвалення рішень про наділення органів самоорганізації населення окремими повноваженнями, а також про передачу засобів, матеріально-технічних та інших ресурсів, необхідних для їх діяльності.

2. Практика участі громадян

За офіційною інформацією Донецької міської ради, що була надана на запит на інформацію УНЦПД, практика участі громадян у вирішенні питань місцевого значення виглядає наступним чином:

Практика участі громадян протягом 2011 – 2012 років

Громадські слуханняПроведено 4 громадські слухання. Ініціаторами проведення – ініціативна група громадян та виконавчий комітет Донецької міської ради. Питання, що виносилися – безпека на дорогах міста Донецька, «Проблема пасивне куріння у громадських місцях та шляхи вирішення, послуги житлово-комунального господарства.

 

Місцеві ініціативи

За період  2011–2012 років місцеві ініціативи не вносилися.

 

Загальні збори громадян за місцем проживання

За період 2011–2012 років загальні збори громадян за місцем проживання не проводилися.

 

Громадські експертизи не проводилися.

 

Консультації з громадськістю не проводилися.

 

Консультативно-дорадчі органи

В Донецький міський раді не створювалися  консультативно-дорадчі органи.

Розміщення інформації про громадську участь на офіційному веб-сайті

На офіційному веб-сайті міського голови та Донецької міської ради у розділі «Зв’язки з громадськістю», підрозділі «Процедури прямої демократії» розміщено нормативно-правові акти, що регулюють порядок проведення громадських слухань, а також положення про місцеві ініціативи у місті Донецьк. На веб-сайті також розміщено протоколи проведених громадських слухань.

3. Громадські слухання

Стаття 2.7. Статуту територіальної громади міста Донецьк передбачає право територіальної громади проводити громадські слухання. Детальний порядок регулюється Положенням про громадські слухання в місті Донецьку, що є Додатком 1 до Статуту.

Відповідне Положення достатньо детально регулює порядок проведення громадських слухань, проте також існує необхідність внесення змін щодо деяких норм положення.

Серед основних проблем можемо виділити:

–        виступити на громадських слуханнях можуть тільки особи, що в процесі підготовки слухань вже висловили свою позицію через ЗМІ чи в письмових зверненнях;

–        ініціювати громадські слухання може лише 1/500 членів територіальної громади, що складає 1416 чоловік;

– протокол  зборів оприлюднюється через розміщення тільки на інформаційному стенді, але не на веб-сайті чи в інший зручніший спосіб;

– неефективною є процедура врахування рішень громадських слухань місцевою радою.

 

Передбачено, що рада розглядає не пропозиції громадських слухань, а висновки секретаря ради, які готуються на підставі протоколу (пропозицій громадських слухань).

– дискримінаційною є заборона проводити громадські слухання за 3 місяці до місцевих виборів, що безпідставно паралізує інструмент.

Серед позитивних норм є те, що визначено чіткі строки розгляду радою пропозицій та оприлюднення їх результатів.

4. Місцеві ініціативи

Порядок внесення та розгляду місцевих ініціатив регулюється Статутом територіальної громади і Положенням про місцеві ініціативи в місті Донецьку, затвердженого рішенням ради окремо від Статуту. Відповідні документи досить чітко визначають порядок внесення місцевої ініціативи на розгляд ради, проте порядок є достатньо ускладненим. До основних проблем можемо віднести такі:

– визначена подвійна процедура внесення місцевої ініціативи на розгляд ради. Зокрема, передбачено створення ініціативної групи на зборах громадян за участі не менше 100 членів територіальної громади. Після створення ініціативної групи необхідно зібрати 1000 підписів членів територіальної громади;

– передбачено необхідність повідомлення місцеву раду про створення ініціативної групи та зміст місцевої ініціативи до початку збору підписів;

– місцева ініціатива подається виключно у вигляді проекту рішення ради відповідно до регламенту ради разом пояснювальною запискою та експертними висновками. Вимога подання проекту рішення ради відповідно до вимог регламенту ради може також передбачати підготовку фінансового обґрунтування чи додаткових документів щодо внесення змін до бюджету, що ускладнює підготовку місцевої ініціативи;

– у разі відхилення місцевої ініціативи на сесії ради, повторне внесення з аналогічного питання можливе не раніше як через рік з дня відхилення. Відповідна норма паралізує розгляд актуальних для громади питань місцевого значення.

5. Загальні збори громадян за місцем проживання

Загальні збори громадян у місті регулюються статтею 2.5. Статуту територіальної громади і Положенням про загальні збори громадян у місті Донецьку.

Недоліками нормативно-правових актів є:

– склад ініціативної групи затверджується міським головою, який може надати вмотивовану відмову про проведення зборів. Відповідна норма обмежує право членів територіальної громади на проведення загальних зборів;

– ініціативні групи для внесення місцевої ініціативи створюються у складі не менше 50 членів. Відповідна кількісна вимога є завищеною і обмежує право членів громади вносити місцеві ініціативи на розгляд ради.

Позитивними нормами нормативно-правових актів є:

– передбачено, що міський голова направляє рішення зборів профільним управлінням та відділам для вивчення і розгляду, а також секретарю міської ради для передачі відповідним постійним комісіям міської ради. Міський голова також доводить рішення загальних зборів до відома депутатів міської ради на пленарному засіданні. Про висновки за результатами розгляду рішень загальних зборів постійні комісії і посадові особи повідомляють керівника ініціативної групи у письмовому вигляді. Проте термінів розгляду та оприлюднення рішень за результатами розгляду не встановлено;

– нормативно-правові акти досить чітко визначають порядок проведення загальних зборів. Зокрема передбачено, що головує на зборах ініціатор проведення, секретар обирається більшістю голосів з числа учасників зборів;

– передбачено затвердження регламенту та порядку денного учасниками загальних зборів. У регламенті обов’язково передбачаються доповіді членів ініціативної групи і представників органу місцевого самоврядування, до компетенції якого належить питання, що розглядається.

6. Громадська експертиза діяльності органу місцевого самоврядування

У місті Донецьк відсутні локальні нормативно-правові акти, що визначали б порядок проведення консультацій з громадськістю як обов’язковий.

7. Консультації з громадськістю

Порядок проведення консультацій з громадськістю затверджено рішення Донецької міської ради від 25 лютого 2011 року «Про Положення про проведення консультацій з громадськістю міста Донецька». Хоча, з одного боку, відповідне Положення більшою мірою дублює норми Постанови Кабінету Міністрів України «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики», можемо також виділити основні проблемні моменти регулювання порядку проведення консультацій:

– передбачено проведення консультацій з громадськістю в обов’язковому порядку тільки з тих питань, що включені до орієнтованого плану проведення консультацій, а також у випадку надходження ініціативи від не менше десяти інститутів громадянського суспільства;

– для проведення консультацій розпорядженням міського голови створюється організаційний комітет, куди входять десять представників органу місцевого самоврядування та десять інститутів громадянського суспільства. Проте для громадських об’єднань, щоб взяти участь у роботі організаційного комітету, потрібно подати документи про легалізація об’єднання та інформацію про заходи, проекти, що проводилися протягом двох останніх років. У випадку створення організаційного комітету, на нього покладаються всі функції щодо підготовки та проведення консультацій;

– якщо до організаційного комітету подано документи менше ніж від трьох інститутів громадянського суспільства, то консультації проводяться виключно у заочній формі (збір та аналіз інформації про ставлення громадськості до питання, що розглядається). Таким чином, якщо участь у організаційному комітеті беруть інститути громадянського суспільства, то на них покладається вся робота щодо підготовки, проведення та узагальнення інформації за результатами проведення консультацій. У протилежному випадку, широкого публічного громадського обговорення з питань не відбувається;

– не передбачено висвітлення інформації про рішення, прийняті за результатами обговорення, а висвітлюється тільки інформація про врахування або неврахування пропозицій в кінцевій редакції обговорюваного проекту рішення. Ухвалення кінцевого рішення з питання, що обговорюється, покладається на міського голову та секретаря міської ради. Відповідно, на етапі підготовки звіту, пропозиції можуть бути включені до кінцевої редакції проекту рішення, проте не враховані на етапі остаточного ухвалення рішення з питань, що обговорювалися.

Розпорядженнями міського голови на виконання норм Постанови Кабінету Міністрів України було затверджено орієнтовні плани проведення консультацій з громадськістю на 2012 та 2013 роки.

8. Органи самоорганізації населення

Статут територіальної громади міста Донецьк досить докладно визначає порядок створення органів самоорганізації населення, визначає їх повноваження. Проте відповідні норми статут більшою мірою дублюють норми Закону України «Про органи самоорганізації населення». Тим самим міська рада не усуває недоліки Закону, що перешкоджають діяльності органів самоорганізації населення.

Донецька міська рада також ухвалила рішення «Про делегування повноважень районним в місті радам і їх виконавчим комітетам», відповідно до якого виключно до компетенції районних в місті рад належить ухвалення рішень про наділення органів самоорганізації населення окремими повноваженнями, а також про передачу засобів, матеріально-технічних та інших ресурсів, необхідних для їх діяльності.

***

Висновки

У місті Донецьк основними механізмами залучення громадян до процесу ухвалення рішень є громадські слухання, загальні збори громадян за місцем проживання, місцеві ініціативи, а також проведення консультацій з громадськістю.

Донецькою міською радою були розроблені додаткові положення, що докладніше визначають порядок використання зазначених механізмів громадської участі. Проте відповідні нормативно-правові акти також зарегульовуюють інструменти, зокрема у частині ініціювання проведення громадських слухань і скликання загальних зборів громадян.

Існує також необхідність чіткіше визначити порядок врахування рішень і пропозицій членів територіальної громади міською радо, що були ухвалені на загальних зборах чи громадських слухань.

Житомирська міська рада

1. Правове регулювання механізмів місцевої демократії

Механізми участі

Правове регулювання

1.

Громадські слухання Регулювання відсутнє

2.

Місцеві ініціативи Регулювання відсутнє

3.

Загальні збори громадян за місцем проживання Регулювання відсутнє

4.

Громадська експертиза діяльності органу місцевого самоврядування Постанова КМУ від 5 листопада 2008 року № 976 «Про затвердження Порядку сприяння проведенню громадської експертизи діяльності органів виконавчої влади»

5.

Консультації з громадськістю Постанова КМУ від 3 листопада 2010 року № 996 «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики»

6.

Органи самоорганізації населення Рішення Житомирської міської ради від 1 серпня 2007 року № 608 «Про органи самоорганізації населення в місті Житомир»

2. Практика участі громадян

За офіційною інформацією Житомирської міської ради, що була надана на запит на інформацію УНЦПД, практика участі громадян у вирішенні питань місцевого значення виглядає наступним чином:

Практика участі громадян протягом 2011 – 2012 років

Громадські слуханняПроведено 216 громадських слухань, з яких 1 громадські слухання були ініційовані членами територіальної громади. Враховано 216 рішень громадських слухань. Серед інших суб’єктів ініціювання проведення громадські слухання були комунальні підприємства та виконавчі органи Житомирської міської ради. Громадські слухання проводилися з питань тарифної політики, впорядкування розгляду деяких питань у сфері містобудування та архітектури у місті Житомир.

 

Місцеві ініціативи

Подано 7 місцевих ініціатив. Ухвалено 2 рішення за результатами розгляду місцевої ініціативи.

Місцеві ініціативи вносилися з питань виділення коштів на будівництво, соціальні, архітектурні та земельні питання.

 

Загальні збори громадян за місцем проживання

Проведено 28  загальних зборів громадян за місцем проживання. Загальні збори проводилися з питань тарифної політики, створення ОСББ, надання житлово-експлуатаційних послуг. Було враховано 8 рішень загальних зборів громадян.

 

Громадська експертиза

Протягом 2011 – 2012 років громадські експертизи не проводилися.

 

Консультації з громадськістю

Проведено 8 електронних обговорень проектів нормативно-правових актів на сайті Житомирської міської ради. Проведено 6 засідань громадської ради при Житомирському міському голові, на яких розглянуто 20 питань.

 

Консультативно-дорадчі органи

Створено 4 консультативно-дорадчі органи при міському голові та структурних підрозділах Житомирської міської ради.

Розміщення інформації про громадську участь на офіційному веб-сайті

На офіційному веб-сайті Житомирської міської ради створено розділ «Громадські обговорення». Проте відповідний розділ веб-сайту не містить жодної інформації про проведення громадських обговорень.

3. Громадські слухання, місцеві ініціативи, загальні збори громадян за місцем проживання.

Проведення громадських слухань, місцевих ініціативи та загальних зборів громадян за місцем проживання передбачено статтями 19, 18 і 17 Статуту територіальної громади відповідно. Проте Статут, ухвалений рішенням Житомирської міської ради у 2009 році, станом на 31 серпня 2013 року не набув юридичної сили у зв’язку з тим, що не пройшов обов’язкову реєстрацію в управлінні юстиції. Таким чином, порядок реалізації зазначених механізмів участі членів громади в управлінні місцевими справами не врегульовано.

4. Громадська експертиза діяльності органу місцевого самоврядування

Порядок сприяння проведенню громадської експертизи у місті регулюється Постановою Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2008 року № 976 «Про затвердження Порядку сприяння проведенню громадської експертизи діяльності органів виконавчої влади».

5. Консультації з громадськістю

У питанні проведення консультацій з громадськістю, Житомирська міська рада користується Постановою Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2008 року № 976 «Про затвердження Порядку сприяння проведенню громадської експертизи діяльності органів виконавчої влади».

6. Органи самоорганізації населення

Житомирська міська рада затвердила рішення про органи самоорганізації населення, яким визначила порядок надання дозволу на створення органу самоорганізації населення, а також типове положення про органи самоорганізації населення.

7. Консультативно-дорадчі органи

Створено Громадську раду при Житомирському міському голові, Раду керівників підприємців та підприємців, Рада старійшин, міська координаційна рада з питань розвитку підприємництва.

Висновки

У місті Житомир Статут територіальної громади був затверджений рішенням Житомирської міської ради від 23 грудня 2009 року № 1107 «Про затвердження Статуту територіальної громади міста Житомир». Проте станом на 31 серпня 2013 року Статут не пройшов обов’язкову державну реєстрацію в органах Міністерства юстиції України, відповідно немає жодної юридичної сили. Житомирською міською радою не ухвалювалися окремі положення про місцеві ініціативи, загальні збори громадян за місцем проживання , громадські слухання.

Проте позитивним є те, що у питанні проведення консультацій з громадськістю та громадських експертиз, Житомирська міська рада користується порядками, які були затверджені спеціальними Постановами Кабінету Міністрів України.

Запорізька міська рада

1. Правове регулювання механізмів місцевої демократії

Механізми участі

Правове регулювання

1.

Громадські слухання Стаття 21 Статуту територіальної громади

2.

Місцеві ініціативи Стаття 20 Статуту територіальної громади

3.

Загальні збори громадян за місцем проживання Стаття 19 Статуту територіальної громади

4.

Громадська експертиза діяльності органу місцевого самоврядування Стаття 25 Статуту територіальної громадиМешканці міста можуть брати участь у проведенні громадських експертиз проектів рішень міської ради

5.

Консультації з громадськістю Регулювання відсутнє

6.

Органи самоорганізації населення Розділ VII Статуту територіальної громадиОргани самоорганізації населення

 

Рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 22 листопада 2001 року № 429 «Про затвердження методичних рекомендацій про порядок здійснення легалізації органів самоорганізації населення»

2. Практика участі громадян

За офіційною інформацією Запорізької міської ради, що була надана на запит на інформацію УНЦПД, практика участі громадян у вирішенні питань місцевого значення виглядає наступним чином:

Практика участі громадян протягом 2011 – 2012 років

Громадські слуханняПроведено 9 громадських слухань. Ініціаторами проведення громадських слухань були:

– міський голова Запоріжжя;

– виконавчий комітет Запорізької міської ради;

– союз інвалідів-учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС;

– громадський комітет при управлінні з питань охорони здоров’я Запорізької міської ради.

Запорізькою міською радою було враховано 13 рішень громадських слухань.

 

Місцеві ініціативи

Місцеві ініціативи до Запорізької міської ради не вносилися.

 

Загальні збори громадян за місцем проживання

Інформація про проведення загальних зборів громадян за місцем проживання до виконавчого комітету Запорізької міської ради не надходила.

 

Громадська експертиза

Протягом 2011 – 2012 років громадські експертизи не проводилися.

 

Консультації з громадськістю

Проведено 617 консультацій з громадськістю. Ініціаторами проведення консультацій з громадськістю були:

– міський голова Запоріжжя;

– виконавчий комітет Запорізької міської ради;

– заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради;

– управління розвитку підприємництва та дозвільних послуг міської ради;

– суб’єкти господарювання міста Запоріжжя;

– громадські організації міста Запоріжжя;

– районна адміністрація Запорізької міської ради у Жовтневому районі;

– управління з питань охорони здоров’я Запорізької міської ради;

– КЗ «Міський центр здоров’я»

– управління праці та соціального захисту населення при 7-ми районних адміністраціях Запорізької міської ради;

– департамент освіти і науки, молоді та спорту Запорізької міської ради;

– навчальні заклади Запоріжжя;

За результатами проведення консультацій з громадськістю надійшло 136 пропозицій, з яких 84 було враховано Запорізькою міською радою.

 

Консультативно-дорадчі органи

При міській раді та Запорізькому міському голові створено 43 консультативно-дорадчі органи

Розміщення інформації про громадську участь на офіційному веб-сайті

На офіційному веб-сайті Запорізької міської ради створено розділ «Громадські обговорення». У розділі розміщуються повідомлення про громадські обговорення проектів рішень міської ради, рішень виконавчих органів міської ради. Також розміщуються результати розгляду пропозицій від громадськості.

3. Громадські слухання

Громадські слухання у місті Запоріжжя регулюються статтею 21 Статуту територіальної громади. Відповідна стаття Статуту містить достатньо чіткі зобов’язання міської ради, зокрема у частині призначення слухань та оприлюднення результатів розгляду пропозицій тощо. Варто також зауважити, що окремі норми статті містять загальні формулювання.

Недоліками регулювання механізму громадських слухань є:

Статутом не передбачено обов’язкового оприлюднення протоколу, складеного за результатами проведених громадських слухань;

не визначено порядок подання ініціативи від членів територіальної громади. До ініціативної групи повинно входити 250 осіб, що є великою кількістю для створення групи;

статтею визначено закритий перелік питань, що можуть виноситися на громадські слухання.

4. Місцеві ініціативи

Порядок внесення місцевої ініціативи на розгляд ради регулюється статтею 20 Статуту територіальної громади.

Проте відповідна стаття Статуту не визначає порядок внесення та розгляду місцевої ініціативи Запорізькою міською радою, містить тільки загальні вимоги. Крім цього, створюються значні кількісні перешкоди для використання механізму місцевих ініціативи:

– право внесення місцевої ініціативи надано тільки ініціативній групі членів територіальної громади, проте порядку створення ініціативної групи не визначено. Передбачено, що для внесення місцевої ініціативи повинна бути створена ініціативна група, чисельністю не менше 250 осіб, що створює додаткові перешкоди для внесення місцевої ініціативи;

– існує вимога внесення місцевої ініціативи у вигляді проекту рішення місцевої ради, оформленої відповідно до вимог регламенту ради, що передбачає також підготовку бюджетного обґрунтування, у випадку, якщо місцева ініціатива потребує фінансування.

– не визначено порядку реєстрації місцевої ініціативи, чіткого переліку документів, необхідних для реєстрації місцевої ініціативи, а також порядку винесення місцевої ініціативи на розгляд ради та ухвалення рішень за результатами такого розгляду.

5. Загальні збори громадян за місцем проживання

Порядок проведення загальних зборів громадян за місцем проживання регулюється статтею 19 Статуту територіальної громади. Відповідна стаття досить чітко визначає порядок ініціювання загальних зборів, зокрема внесення повідомлення про скликання зборів, а також структуру такого повідомлення.

Серед інших позитивних норм статті можемо назвати такі:

– витрати, пов’язані з підготовкою та проведенням загальних зборів громадян, здійснюються за рахунок бюджету міста або за рахунок добровільних внесків відповідних жителів міста;

– встановлено чіткі вимога про необхідність розгляду пропозицій загальних зборів органами та посадовими особами місцевого самоврядування в 15-ти денний термін. У випадку, якщо орган чи посадова особа місцевого самоврядування не вважають за можливе врахувати рішення загальних зборів громадян, вони повинні підготувати вмотивовану заяву і передати її на розгляд міського голови, а також ініціативної групи.

Проте стаття також має ряд суттєвих недоліків:

– право скликати збори громадян за місцем проживання за власною ініціативою надано тільки міському голові. Члени територіальної громади можуть подавати тільки пропозиції про скликання загальних зборів у кількості не менше як 1/3 від загальної кількості громадян відповідного територіального утворення;

– не встановлено чіткої квоти представництва для проведення конференцій представників;

– не визначено процедуру розгляду рішень зборів міською радою, також не передбачено участь ініціаторів скликання загальних зборів під час розгляду рішень;

– передбачено, що рішення загальних зборів оприлюднюються у засобах масової інформації, проте не визначено у які терміни та ким оприлюднюються. Також не передбачено оприлюднення рішень про врахування чи не врахування рішень загальних зборів місцевою радою. Відповідні норми дозволяють місцевій раді ігнорувати рішення загальних зборів без належного контролю громадськості.

6.Громадська експертиза діяльності органу місцевого самоврядування

Відповідно до статті 25 Статуту територіальної громади, члени територіальної громади можуть брати участь у проведенні громадських експертиз проектів рішень міської ради. Проте Статут територіальної громади не визначає порядку проведення відповідних громадських експертиз.

З іншого боку, проведення громадської експертизи означає оцінювання діяльності органів місцевого самоврядування, ефективності прийняття і виконання рішень. Але Статутом не передбачено проведення громадської експертизи діяльності виконавчих органів Запорізької міської ради.

У Запоріжжі також відсутні локальні нормативно-правові акти, що б визначали порядок сприяння проведенню громадської експертизи як обов’язковий.

7. Консультації з громадськістю

У Запоріжжі відсутні локальні нормативно-правові акти, що б визначали порядок проведення консультацій з громадськістю як обов’язковий.

 

8.  Органи самоорганізації населення

Статут територіальної громади у загальних рисах визначає основі форми створення органів самоорганізації.

Проте додаткових рішень щодо створення та діяльності органів самоорганізації населення Запорізькою міською радою не приймалися. Міська рада тільки розробила і затвердила методичні рекомендації про порядок здійснення легалізації органів самоорганізації населення, у яких визначені питання створення та легалізації органів самоорганізації населення, території діяльності, статусу та завдань, принципи організації та діяльності тощо.

9. Консультативно-дорадчі органи.

У місті Запоріжжя створено 43 консультативно-дорадчі органи. Відповідні дорадчі органи були створені при міському голові і виконавчих органах Запорізької міської ради.

***

Висновки

Основними механізмами участі членів територіальної громади міста Запоріжжя в управлінні місцевими справами є громадські слухання, загальні збори громадян за місцем проживання, місцеві ініціативи, органи самоорганізації населення. Статутом також передбачено проведення громадської експертизи проекті рішень міської ради, хоча порядок проведення експертизи відсутній.

Проте нормативне регулювання зазначених механізмів у місті потребує удосконалення та додаткового правового регулювання. Зокрема необхідно спростити процедуру ініціювання членами територіальної громади громадських слухань та чіткіше визначити порядок внесення місцевої ініціативи. Також існує необхідність детально регламентувати порядок проведення громадських експертиз та консультацій з громадськістю.

Міській раді необхідно також забезпечити прозорість та відкритість під час розгляду пропозицій членів територіальної громади.


Івано-Франківська міська рада

1. Правове регулювання механізмів місцевої демократії

Механізми участі

Правове регулювання

1.

Громадські слухання Глава 4 Статуту територіальної громади

2.

Місцеві ініціативи Глава 5 Статуту територіальної громади

3.

Загальні збори громадян за місцем проживання Глава 3 Статуту територіальної громади

4.

Громадська експертиза діяльності органу місцевого самоврядування Регулювання відсутнє

5.

Консультації з громадськістю Постанова КМУ від 3 листопада 2010 року № 996 «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики»

6.

Органи самоорганізації населення Глава VIIІ Статуту територіальної громади 

Рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 20 квітня 2004 року № 148 «Про методичні рекомендації порядку створення органів самоорганізації населення»

 

Розпорядження міського голови від 25 лютого 2009 року № 92-р «Про Раду голів будинкових комітетів та об’єднань співвласників багатоповерхових будинків при міському голові»

2. Практика участі громадян

За офіційною інформацією Івано-Франківської міської ради, що була надана на запит на інформацію УНЦПД, практика участі громадян у вирішенні питань місцевого значення виглядає наступним чином:

Практика участі громадян протягом 2011 – 2012 років

Громадські слуханняПроведено 74 громадські слухання. Ініціатор проведення структурні підрозділи виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, комунальні підприємства міста Івано-Франківська.

Громадські слухання проводилися щодо проектів місцевих регуляторних актів у сфері господарської діяльності.

 

Місцеві ініціативи

Місцеві ініціативи упродовж 20112012 років до Івано-Франківської міської ради не вносилися.

 

Загальні збори громадян за місцем проживання

Упродовж 20112012 рр. загальні збори громадян за місцем проживання не проводились.

 

Громадська експертиза

Запити щодо проведення громадської експертизи від інститутів громадянського суспільства протягом 2011 – 2012 років до виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради на надходили.

 

Консультації з громадськістю

Проведено 69 консультацій з громадськістю. Ініціаторами проведення консультацій з громадськістю були структурні підрозділи виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради.

За результатами проведення консультацій з громадськістю надійшло 66 пропозицій, з яких 52 було враховано.

 

Консультативно-дорадчі органи

При виконавчих органах міській раді та міському голові міста Івано-Франківськ створено 14 консультативно-дорадчих рад.

Розміщення інформації про громадську участь на офіційному веб-сайті

На офіційному веб-сайті Івано-Франківської міської ради у розділі «Регуляторна політика», підрозділі «Громадські обговорення» розміщаються оголошення та інформація від структурних підрозділів виконавчого комітету міської ради про проведення громадських обговорень проектів рішень. Інформація щодо проведення громадських слухань розміщується у розділі «Анонси».

Інформації щодо використання будь-яких інших механізмів громадської участі не виявлено.

3. Громадські слухання

Порядок проведення громадських слухань у місті Івано-Франківськ регулюється главою 4 Статуту територіальної громади міста. Відповідний розділ Статуту досить чітко визначає основні обов’язки посадових осіб і депутатів та строки виконання щодо підготовки громадських слухань, оприлюднення оголошення про їх проведення та результатів розгляду отриманих пропозицій Івано-Франківською міською радою тощо.

Поряд з цим Статут містить норму, яка практично робить неможливим проведення громадських слухань в місті Івано-Франківську за ініціативою членів територіальної громади. Зокрема передбачено, для того щоб міський голова призначив громадські слухання необхідно, щоб з відповідною письмовою вимогою звернулися 5% громадян з правом голосу членів територіальної громади (станом на 31 серпня 2013 року це 9 076 підписів). Тоді як громадські слухання – це право саме територіальної громади зустрічатися з депутатами та посадовими особами місцевого самоврядування, подавати їм пропозиції тощо. Відповідно до цього, процедура повинна бути, в першу чергу, зручною і доступною для громади.

4. Місцеві ініціативи

Порядок внесення місцевих ініціатив на розгляд ради регулюється окремою главою Статуту територіальної громади.

Глава Статуту тільки надає право членам територіальної громади вносити місцеві ініціативи на розгляд Івано-Франківської міської ради. Проте не визначає порядку внесення та розгляду місцевої ініціативи на засіданні міської ради.

Позитивною нормою Статуту є те, що реалізація членами територіальної громади права на місцеву ініціативу здійснюється шляхом підготовки пропозиції щодо внесення на розгляд міської ради проекту рішення. Проте не визначено на кого саме покладено обов’язок підготовки проекту рішення на основі поданих від громадськості пропозицій.

Статут територіальної громади містить також норму, яка унеможливлює внесення місцевої ініціативи, оскільки для внесення місцевої ініціативи необхідно зібрати не менше 10% підписів членів територіальної громади, що станом на 31 серпня 2013 року складає 18152 підписи.

5. Загальні збори громадян за місцем проживання

Порядок проведення загальних зборів громадян за місцем проживання регулюється главою 3 Статуту територіальної громади.

Позитивні норми Статуту такі:

– загальні збори можуть скликатися органами самоорганізації населення та громадськими організаціями за власною ініціативою, попередньо надіславши повідомлення до виконавчого комітету міської ради. З іншого боку, Статутом не визначено форми та змісту такого повідомлення;

– порядок організації та роботи загальних зборів віддається до відання ініціаторів проведення зборів. Зокрема, передбачено, що головує на зборах ініціаторів проведення зборів, збори також обирають самостійно секретаря та лічильну комісію.

Однак Статут жодним чином не визначає порядку розгляду та врахування рішень загальних зборів Івано-Франківською міською радою. Відсутні будь-які вимоги щодо оприлюднення рішень загальних зборів та рішень міської ради щодо врахування чи не врахування наданих від громадськості пропозицій. Відповідні норми можуть призвести до того, що пропозиції будуть залишатися без розгляду.

6. Громадська експертиза діяльності органу місцевого самоврядування

У місті Івано-Франківськ відсутні локальні нормативно-правові акти, які б визначали порядок проведення громадської експертизи.

7. Консультації з громадськістю

Івано-Франківська міська рада у питанні проведення консультацій з громадськістю користується Постановою КМУ від 3 листопада 2010 року № 996 «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики», яка має рекомендаційний характер для органів місцевого самоврядування.

На виконання норм Постанови, Розпорядженням міського від 16 квітня 2013 року № 152-р було затверджено орієнтований план проведення консультацій з громадськістю у місті Івано-Франківську на 2013 рік.

8. Органи самоорганізації населення

У місті Івано-Франківськ ухвалено декілька нормативно-правових актів щодо регулювання діяльності органів самоорганізації населення.

Загальні норми щодо створення органів самоорганізації населення містить Статут територіальної громади. Проте у Статуті відсутні будь-які чіткі норми щодо діяльності ОСН.

У методичних рекомендаціях щодо порядку створення органів самоорганізації населення у місті Івано-Франківськ, міська рада розробили типові документи для створення та легалізації органів самоорганізації населення, зокрема заяву про реєстрацію, повідомлення про заснування тощо. У 2009 році було також створено Раду голів будинкових комітетів та об’єднань співвласників багатоповерхових будинків при міському голові.

Таким чином, у місті більшою мірою врегульовано питання створення та легалізації органів самоорганізації населення. Проте у місті немає програм підтримки діяльності ОСН, також відсутній механізм делегування повноважень міської ради органам самоорганізації, порядку виділення ресурсів на забезпечення виконання наданих повноважень.

 

 

9. Консультативно-дорадчі органи

При виконавчих органах міської раді та міському голові міста Івано-Франківськ створено 14 консультативно-дорадчих рад. Дорадчі органи створені з основних сфері життя територіальної громади: соціальна сфера, молодь та освіта, фізична культура та спорт. Варто зауважити, що більшість дорадчих органів при міському голову створено з питань економіки та промисловості, зокрема Рада з питань розвитку Хриплинської інвестиційно-промислової зони, Дорадча рада.

***

Висновки

Основними механізмами участі членів територіальної громади міста Івано-Франківськ в управлінні місцевими справами є громадські слухання, загальні збори громадян за місцем проживання, місцеві ініціативи, органи самоорганізації населення.

Проте нормативне регулювання механізмів громадських слухань та місцевих ініціативи унеможливлює використання їх на практиці через встановлені значні кількісні бар’єри. Простішим є порядок проведення загальних зборів громадян за місцем проживання. Однак відповідний порядок також потребує удосконалення, зокрема у частині врахування рішень загальних зборів громадян Івано-Франківською міською радою.

Позитивним також є те, що Івано-Франківська міська рада у питанні проведення консультацій з громадськістю користується відповідною Постановою Кабінету Міністрів України, а також затвердила орієнтовний план проведення консультацій з громадськістю.

 

Київська міська рада

1. Правове регулювання механізмів місцевої демократії

Механізми участі

Правове регулювання

1.

Громадські слухання Стаття 13 Статуту територіальної громади і Розпорядження голови КМДА «Про проведення у м. Києві загальноміських громадських слухань»

2.

Місцеві ініціативи Стаття 12 Статуту територіальної громади

3.

Загальні збори громадян за місцем проживання Стаття 13 Статуту територіальної громади

4.

Громадська експертиза діяльності органу місцевого самоврядування Постанова КМУ від 5 листопада 2008 року № 976 «Про затвердження Порядку сприяння проведенню громадської експертизи діяльності органів виконавчої влади»

5.

Консультації з громадськістю Постанова КМУ від 3 листопада 2010 року № 996 «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики»

6.

Органи самоорганізації населення Стаття 14 Статуту територіальної громади 

Рішення Київської міської ради від 26 вересня 2002 року № 10/70 «Про органи самоорганізації населення в місті Києві»

 

Розпорядження Київської міської державної адміністрації від 24 вересня 2003 № 1781 «Про затвердження Положення про порядок легалізації органів самоорганізації населення у місті Києві»

 

Рішення Київської міської ради від 15 грудня 2011 року № 842/7078 «Про затвердження міської комплексної програми «Сприяння місцевому самоврядуванню та розвитку громадянського суспільства у місті Києві на 2012 – 2016 роки»

2. Практика участі громадян

За офіційною інформацією Київської міської ради, що була надана на запит на інформацію УНЦПД, практика участі громадян у вирішенні питань місцевого значення виглядає наступним чином:

Практика участі громадян протягом 2011 – 2012 років

Громадські слуханняПроведено 80 громадських слухань.

 

Громадська експертиза

Проведено 1 громадську експертизу діяльності Київської міської державної адміністрації.

 

Консультації з громадськістю

Проведено 105 консультацій з громадськістю. Ініціаторами проведення консультацій були структурні підрозділи виконавчого комітету Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та районними у місті Києві адміністраціями.

 

Консультативно-дорадчі органи

При виконавчому органі Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації) було створено 45 дорадчих органів.

Розміщення інформації про громадську участь на офіційному веб-сайті

На офіційному веб-сайті Київської міської державної адміністрації у розділі «Адміністрація», підрозділі «Громадська рада» розміщено орієнтовний план проведення консультацій з громадськістю в місті Києві на 2013 рік.

Інформація щодо проведення громадських слухань розміщується у загальній стрічці новин Київської міської державної адміністрації, що ускладнює пошук необхідної інформації на веб-сайті.

3. Громадські слухання

Стаття 13 Статуту територіальної громади, що визначає порядок проведення громадських слухань, містить загальні норми щодо даного механізму участі громади. У статті Статуту відсутні механізми організації та проведення слухань. Передбачено тільки обов’язок розмістити оголошення про проведення загальних зборів за 10 днів до дати проведення. Також не визначено порядок прийняття рішення громадськими слуханнями.

У Києві видано розпорядження голови Київської міської державної адміністрації від 3 липня 2006 року № 995 «Про проведення у місті Києві загальноміських Громадських слухань». Проте відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», відповідно до якого порядок проведення громадських слухань повинен визначатися Статутом територіальної громади, а не окремим розпорядження. Аналіз даного Розпорядження дає можливість зробити висновок, що в ньому скоріше йдеться про консультації з громадськістю, а не про громадські слухання. Проте це різні за змістом і формами інструменти демократії участі.

4. Місцеві ініціативи.

Механізм місцевих ініціатив у місті Київ регулюється Статутом територіальної громади. Серед основних зауважень можна виділити такі:

– Статут містить загальні норми щодо регулювання місцевих ініціатив, проте відсутні чіткі процедури ініціювання та внесення місцевої ініціативи. Передбачено тільки, що для внесення місцевої необхідно зібрати 1000 підписів членів територіальної громади, але порядок та терміни збору підписів не визначено;

– не визначено порядку внесення місцевої ініціативи на розгляд ради, відсутній перелік документів, необхідних для реєстрації місцевої ініціативи. Зазначається тільки, що місцева ініціатива оформлюється у вигляді письмово викладеної пропозиції про розгляд відповідного питання чи прийняття певного рішення Київською міською радою;

– не визначено порядку та термінів розгляду місцевої ініціативи міською радою.

З іншого боку, стаття 24 Регламенту Київської міської ради регламентує порядок розгляду пропозицій загальних зборів громадян. Проте також зазначається, що відповідно до статті 24 розглядаються місцеві ініціативи.

Порядок розгляду пропозицій відповідно до статті 24 Регламенту виглядає наступним чином: постійна комісія Київської міської ради, що відповідно до доручення заступника міського голови – секретаря Київради визначена профільною з опрацювання пропозицій загальних зборів громадян, розглядає на своєму засіданні подані пропозиції за участю членів ініціативної групи загальних зборів громадян. У разі підтримання пропозицій загальних зборів комісією готується проект рішення Київради або ухвалюються рекомендації щодо вирішення порушеного питання.

Проте до даної норми Регламенту раду можна зробити два зауваження:

– по-перше, регламентом передбачено можливість не винесення місцевої ініціативи на розгляд ради, якщо внесені пропозиції не були підтримані;

– по-друге, відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування», порядок підготовки місцевої ініціативи до розгляду на засіданні ради повинен визначатися Статутом територіальної громади або окремим рішенням Київської міської ради про місцеві ініціативи.

5. Загальні збори громадян за місцем проживання

Порядок проведення загальних зборів громадян за місцем проживання регулюється статтею 11 Статуту територіальної громади. Зауваження до порядку:

– стаття визначає тільки суб’єктів скликання зборів, проте не містить жодних процедур організації та проведення загальних зборів громадян за місцем проживання чи проведення конференцій представників, правомочності загальних зборів тощо.

– передбачено, що рішення загальних зборів членів територіальної громади міста Києва, яке прийняте більш, ніж 1000 учасниками таких зборів, вважається обов’язковим до розгляду на сесії Київської міської ради. Проте відповідно до частини 2 статті 8 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», рішення загальних  зборів  громадян враховуються органами місцевого самоврядування в їх діяльності. Таким чином, міській раді необхідно перш за все розробити порядок розгляду та врахування пропозицій громадської, крім процедури винесення пропозицій на сесію міської ради.

– стаття 24 Регламенту ради визначає, що відповідно до доручення заступника міського голови – секретаря Київради визначена профільною з опрацювання пропозицій загальних зборів громадян, розглядає на своєму засіданні подані пропозиції за участю членів ініціативної групи загальних зборів громадян. У разі підтримання пропозицій загальних зборів комісією готується проект рішення Київради або ухвалюються рекомендації щодо вирішення порушеного питання. Таким чином, існує можливість не розгляду рішень загальних зборів.

6. Громадська експертиза діяльності органу місцевого самоврядування

У питанні проведення громадської експертизи, Київська міська державна адміністрація керується Постановою Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2008 року № 976 «Про затвердження Порядку сприяння проведенню громадської експертизи діяльності органів виконавчої влади».

Також були розроблені методичні рекомендації щодо взаємодії структурних підрозділів Київської міської державної адміністрації для сприяння інститутам громадянського суспільства у проведенні громадської експертизи.

7. Консультації з громадськістю

Виконавчим органом Київської міської ради є Київська міська державна адміністрація, яка у питанні проведення консультацій з громадськістю користується відповідною Постановою Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2008 року № 976 «Про затвердження Порядку сприяння проведенню громадської експертизи діяльності органів виконавчої влади».

Окремо слід зазначити, що Департаментом суспільних комунікацій Київської міської державної адміністрації були розроблені рекомендації щодо взаємодії структурних підрозділів КМДА під час організацій консультацій з громадськістю. Рекомендації були розроблені з метою покращення комунікації між різними підрозділами КМДА, а також визначення алгоритму дій відповідальних підрозділів під час проведення консультацій з громадськістю.

8. Органи самоорганізації населення

У місті Києві існує достатньо комплексне правове забезпечення щодо створення та діяльності органів самоорганізації населення. Київською міською радо було розроблено та затверджено окреме Положення про порядок легалізації органів самоорганізації населення у міст, що врегульовують питання створення та легалізації органів самоорганізації населення, території діяльності, визначення статусу та завдань тощо.

Крім цього, рішенням Київської міської ради від 15 грудня 2011 року було затвердження міську комплексну програму «Сприяння місцевому самоврядуванню та розвитку громадянського суспільства у місті Києві на 2012 – 2016 роки», якою передбачена значна фінансова підтримка діяльності органів самоорганізації населення в місті. Серед заходів програми передбачено сприяння та підтримка діяльності органів самоорганізації населення, зокрема матеріально-технічна та фінансова підтримка, у томі числі і виплата заробітної платні керівництву ОСН. Орієнтований обсяг фінансових витрат, необхідних для виконання заходів Програми, складає 73212,9 тис. грн., зокрема фінансова підтримка ОСН до 2016 року – 51985,0 тис. грн.

9. Консультативно-дорадчі органи

При виконавчому органі Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації) було створено 45 громадських координаційних рад, дорадчих служб, комітетів, спілок. Зокрема створено Громадську раду при КМДА, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 996. Відповідні консультативно-дорадчі органи також були створені при районних у місті Києві державних адміністраціях.

***

Висновки

Основним механізмом залучення громадськості до ухвалення рішень у місті Києві є механізм проведення консультацій з громадськістю. Консультації відбуваються відповідно до Порядку, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 996 «Про затвердження Порядку сприяння проведенню громадської експертизи діяльності органів виконавчої влади».

Такі механізми місцевої демократії як громадські слухання, загальні збори громадян за місцем проживання та місцеві ініціативи не мають достатньо чіткого правового регулювання. Нормативно-правові акти, що визначають порядок проведення громадських слухань і загальних зборів громадян не містять чітких процедур щодо їх ініціювання та проведення, а також процедур врахування пропозицій громадськості.

Київській міській раді також необхідно узгодити норми статуту територіальної громади з регламентом Київської міської ради у частині розгляду місцевих ініціатив та пропозицій громадських слухань.

Крім цього, потрібно врегулювати питання внесення та розгляду місцевих ініціатив. Відповідні процедури можна визначити у окремому рішенні ради про місцеві ініціативи або у статуті територіальної ради.

Кіровоградська міська рада

1. Правове регулюваннямеханізмів місцевої демократії

Механізми участі

Правове регулювання

1.

Громадські слухання Глава 2.7. Статуту територіальної громади

2.

Місцеві ініціативи Глава 2.8. Статуту територіальної громади

3.

Загальні збори громадян за місцем проживання Глава 2.5. Статуту територіальної громади

4.

Громадська експертиза діяльності органу місцевого самоврядування Постанова КМУ від 5 листопада 2008 року № 976 «Про затвердження Порядку сприяння проведенню громадської експертизи діяльності органів виконавчої влади»

5.

Консультації з громадськістю Розпорядження міського голови від 6 січня 2011 року про «Порядок проведення консультацій з громадськістю щодо питань формування та реалізації державної політики в місті Кіровоград»

6.

Органи самоорганізації населення Глава 2.9. Статуту територіальної громади 

Рішення Кіровоградської міської ради від 31 травня 2011 року «Про затвердження Порядку створення і легалізації органів самоорганізації населення в місті Кіровограді»

2. Практика участі громадян

За офіційною інформацією Кіровоградської міської ради, що була надана на запит на інформацію УНЦПД, практика участі громадян у вирішенні питань місцевого значення виглядає наступним чином:

Практика участі громадян протягом 2011 – 2012 років

Громадські слуханняПроведено 242 громадських слухань. Ініціаторами проведення громадських слухань була Кіровоградська міська рада. Було враховано 1448 рішень громадських слухань.

 

Загальні збори громадян за місцем проживання

Проведено 2 загальні збори громадян. Збори проводилися з питань організації пасажирських перевезень у місті Кіровоград. Було враховано 4 рішення зборів.

 

Консультації з громадськістю

Проведено 26 консультацій з громадськістю. Ініціатори проведення консультацій – консультативно-дорадчі органи, які створені при виконавчому комітетів Кіровоградської міської ради, виконавчі органи Кіровоградської міської ради. Було отримано та враховано 69 пропозицій громадськості за результатами проведення консультацій.

 

Консультативно-дорадчі органи

При виконавчих органах Кіровоградської міської ради було створено 6 дорадчих органів.

 

Кіровоградська міська рада не надала інформацію щодо кількості внесених місцевих ініціатив, а також інформацію щодо проведення громадських експертиз.

Розміщення інформації про громадську участь на офіційному веб-сайті

На офіційному веб-сайті Кіровоградської міської ради міститься розділ «Громадські слухання». Проте відповідний розділ веб-сайту не наповнюється.

Також у розділі «Громадська рада при виконавчому комітеті Кіровоградської міської ради» розміщено План проведення консультацій виконавчих органів Кіровоградської міської ради з громадськістю у 2013 році. Інформації щодо використання будь-яких інших механізмів громадської участі не виявлено.

3. Громадські слухання

Глава 2.7. Статуту територіальної громади міста Кіровоград у загальному визначає порядок проведення громадських слухань і практично позбавлена будь-якої конкретики. Такі важливі питання, як порядок підготовки і проведення слухань, врахування їх рішень органами місцевого самоврядування, оприлюднення результатів такого розгляду, залишаються поза правовим регулюванням.

Крім цього, встановлено знані кількісні бар’єри для ініціювання проведення громадських слухань. Зокрема передбачено, що членам територіальної громади для призначення громадських слухань необхідно подати письмове звернення, що підписане не менше 3000 мешканців. Відповідна норма ускладнює проведення громадських слухань з ініціативи членів територіальної громади.

4. Місцеві ініціативи

Порядок внесення місцевих ініціатив на розгляд ради регулюється Статутом територіальної громади.

Проте Статут містить тільки загальні норми щодо місцевих ініціативи, і не містить чітких механізмів ініціювання, внесення та розгляду місцевої ініціативи на засіданні ради. Відповідні процедури залишаються поза правовим регулюванням.

З іншого боку, Статут встановлює норму, яка унеможливлює внесення місцевої ініціативи на розгляд ради. Передбачено, що для внесення місцевої ініціативи необхідно зібрати не менше 10% підписів членів територіальної громади, що станом на 31 серпня 2013 року складає 19 906 підписів. Крім цього, порядок збору підписів у Статуті також відсутній.

Статутом також передбачено, що місцева ініціативи вноситься на розгляд ради у формі проекту нормативно-правового акту. Відповідна норма також ускладнює членам громади використовувати механізм місцевих ініціатив, оскільки може виникнути необхідність крім проекту рішення ради, розробляти також фінансову обґрунтування та інші фінансові документи.

5. Загальні збори громадян за місцем проживання

Порядок скликання та проведення загальних зборів регулюється Статутом територіальної громади. У Статуті немає значних обмежень щодо суб’єктів скликання зборів громадян: міський голова, міська рада, органи самоорганізації населення, за ініціативою депутатів місцевої ради. Проте члени громади не можуть скликати загальні збори безпосередньо, а повинні звернутися з відповідною пропозицією до міського голови у кількості не менш як однієї третини від загальної кількості членів територіальної громади. Відповідна норма обмежує право членів територіальної громади вільно проводити збори громадян та розглядати питання місцевого значення.

Статут також не визначає порядку врахування чи неврахування рішень загальних зборів Кіровоградською міською радою. Не передбачено участь представників громадськості під час розгляду рішень зборів міською радою. Відповідні норми дають можливість міській раді ігнорувати пропозиції громадськості та нівелювати зазначений інструмент громадської участі.

6. Громадська експертиза діяльності органу місцевого самоврядування

У питанні проведення громадської експертизи, Кіровоградська міська рада керується Постановою Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2008 року № 976 «Про затвердження Порядку сприяння проведенню громадської експертизи діяльності органів виконавчої влади».

7. Консультації з громадськістю

Порядок проведення консультацій з громадськістю затверджений розпорядженням Кіровоградського міського голови від 6 січня 2011 року про «Порядок проведення консультацій з громадськістю щодо питань формування та реалізації державної політики в місті Кіровоград».

Відповідне розпорядження міського голови про затвердження порядку проведення консультацій дублює норми Порядку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2010 року № 996 «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики». Таким чином, міська рада користується стандартами проведення консультацій, передбачених для органів виконавчої влади, що у випадку повного виконання норм порядку позитивно впливатиме на процес залучення громадян до участі в управлінні місцевими справами.

Розроблення відповідних порядків проведення консультацій з громадськістю та затвердження їх рішенням міського голови є позитивною практикою, що сприяє налагодженню діалогу між громадянами та органами місцевого самоврядування.

8. Органи самоорганізації населення

Діяльність органів самоорганізації населення у місті Кіровоград регулюється главою 2.9. Статуту територіальної громади і рішенням Кіровоградської міської ради від 31 травня 2011 року «Про затвердження Порядку створення і легалізації органів самоорганізації населення в місті Кіровограді».

Статут територіальної громади у більшій мірі дублює норми Закону України «Про органи самоорганізації населення» у частині створення і легалізації, наділення повноважень органів самоорганізації населення повноваженнями міської ради тощо.

Докладніший порядок створення та легалізації органів самоорганізації населення, території діяльності, визначення статусу та завдань, принципи організації та діяльності, а також визначення суб’єктів процесу створення органів самоорганізації населення містить рішенням Кіровоградської міської ради від 31 травня 2011 року «Про затвердження Порядку створення і легалізації органів самоорганізації населення в місті Кіровограді».

Відповідним рішенням міського голови також були затверджені примірне положення про орган самоорганізації населення, типовий протокол зборів членів територіальної громади за місцем проживання та інші документи, що необхідні для створення органів самоорганізації населення.

Проте у місті Кіровоград не визначено порядку делегування повноважень міської ради органам самоорганізації населення, також відсутні окремі програми підтримки діяльності ОСН.

***

Висновок

Головними механізмами залучення громадян до ухвалення рішень у місті Кіровоград є громадські слухання та консультації з громадськістю. Крім цього, членам територіальної громади надано право проводити загальні збори громадян за місцем проживання та вносити на розгляд ради місцеві ініціативи. Проте для ініціювання проведення громадських слухань з ініціативи громадян необхідно подати письмове звернення, що підписане не менше  3000 мешканців, а для внесення місцевої ініціативи необхідно зібрати 19000 підписів. Такі кількісні вимоги унеможливлюють реалізацію зазначених механізмів громадської участі на практиці.

Враховуючи вказані зауваження, Кіровоградській міській раді необхідно зменшити кількість підписів, необхідних для проведення громадських слухань та внесення місцевих ініціатив. Також необхідно визначити чіткі процедури розгляду рішень громадськості міською радою.

Удосконалення також потребує механізм проведення загальних зборів громадян за місцем проживання, зокрема у частині проведення зборів з ініціативи членів громади, а також у частині порядку врахування рішень загальних зборів Кіровоградською міською радою.

 

Луганська міська рада

1. Правове регулювання механізмів місцевої демократії

Механізми участі

Правове регулювання

1.

Громадські слухання Глава 15 Статуту територіальної громади

2.

Місцеві ініціативи Глава 14 Статуту територіальної громади

3.

Загальні збори громадян за місцем проживання Глава 13 Статуту територіальної громади

4.

Громадська експертиза діяльності органу місцевого самоврядування Регулювання відсутнє

5.

Консультації з громадськістю Регулювання відсутнє

6.

Органи самоорганізації населення Стаття 12  Статуту територіальної громадиОргани самоорганізації населення

 

Рішення Луганської міської ради від 30 вересня 2011 року №14/3 «Про затвердження Міської цільової програми «Комплексна програма розвитку органів самоорганізації населення міста Луганська на 2012 – 2015 роки» зі змінами до рішення

 

Рішення виконавчого комітету Луганської міської ради від 12 вересня 2012 року № 181 «Про деякі питання, пов’язані з реалізацією органами самоорганізації населення міста Луганська окремих власних повноважень»

2. Практика участі громадян

За офіційною інформацією Луганської міської ради, що була надана на запит на інформацію УНЦПД, практика участі громадян у вирішенні питань місцевого значення виглядає наступним чином:

Практика участі громадян протягом 2011 – 2012 років

Громадські слуханняІніціатив на проведення громадських слухань було подано 14. Проте проведено тільки 6 громадських слухань. Ініціаторами проведення громадських слухань були виконавчі органи Луганської міської ради.

Було враховано 6 рішень громадських слухань.

 

Місцеві ініціативи

Внесено 2 місцеві ініціативи, за результатами розгляду яких було ухвалено рішення Луганської міської ради.

Місцеві ініціативи вносилися з питань тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій, а також про заходи щодо забезпечення принципів народовладдя, законності, гласності, підзвітності та відповідальності перед міською громадою її органів та посадових осіб при розпорядженні землями громади, вилучення та наданні земельних ділянок під забудову.

 

Загальні збори громадян за місцем проживання

Проведено 459 загальних зборів громадян за місцем проживання, та 119 конференцій представників громадян.

Збори проводилися по висуненню делегатів на конференцію громадян за місцем проживання – 459.

Конференції представників громадян проводилися з таких питань:

–  99 звітних та звітно-виборчих конференцій; 

– 7 по ініціюванню створення органів самоорганізації населення;

– 7 по створення органів самоорганізації населення;

– 2 по внесенню змін до Положення органу самоорганізації населення.

 

Громадська експертиза

Громадські експертизи діяльності виконавчих органів Луганської міської ради не проводилися.

 

Консультації з громадськістю

Проведено 43 консультації з громадськістю. Ініціаторами проведення консультацій з громадськістю були виконавчі органи Луганської міської ради.

Було отримано та враховано 43 пропозицій громадськості за результатами проведення консультацій з громадськістю.

 

Консультативно-дорадчі органи

При виконавчих органах міської ради та Луганській міській раді створено 5 консультативно-дорадчих органів.

Розміщення інформації про громадську участь на офіційному веб-сайті

На офіційному веб-сайті Луганської міської ради відсутній окремий розділ, де би розміщувалася інформація про механізми участі громадян у процесі ухвалення рішень.

Натомість інформація про громадські слухання розміщується у стрічці новин, що ускладнює членам територіальної громади доступ до актуальної інформації про початок обговорення громадських слухань.

3. Громадські слухання

Статут територіальної громади міста Луганськ у статті 15 досить детально регулює порядок призначення і проведення громадських слухань. Зокрема, визначено порядок подання ініціативи ініціаторами проведення громадських слухань, перелік документів, що вносяться до міської ради та зміст документів, строки розгляду і призначення громадських слухань тощо.

Проте у статті передбачено норму, що ускладнює використання механізму громадських слухань: слухання є правомочними, якщо в них взяло участь не менше 50 членів територіальної громади.

Також не визначено процедуру врахування результатів громадських слухань міською радою. Немає строків і обов’язку щодо оприлюднення рішень міської ради про врахування пропозицій громадськості.

4. Місцеві ініціативи

Порядок внесення місцевих ініціатив на розгляд Луганської міської ради регулюється статтею 14 Статуту територіальної громади. Проте відповідна стаття містить тільки загальні вимоги і позбавлена будь-яких чітких механізмів внесення місцевої ініціативи на розгляд ради.

Серед іншого, перешкодою для реалізації права на місцеву ініціативу у місті є те, що право членів територіальної громади на місцеву ініціативу може бути реалізовано шляхом проведення загальних зборів членів територіальної громади, громадських слухань. Проте відповідна вимоги суперечить Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», який розділяє зазначені механізми участі громадян у вирішенні питань місцевого значення. Зокрема, місцева ініціатива підлягає обов’язковому розгляду на відкритому засіданні ради. У свою чергу рішення загальних зборів тільки враховуються органами місцевого самоврядування в їх діяльності.

Відсутні будь-які вимоги щодо переліку документів, необхідних для внесення місцевої ініціативи, а також процедури винесення місцевої ініціативи на розгляд ради. Крім цього, статутом передбачено можливість не винесення місцевої ініціативи на розгляд ради у випадку, якщо питання, що порушуються у порядку місцевої ініціативи, відноситься до повноважень виконавчих органів міської ради.

5. Загальні збори громадян за місцем проживання

Розділ 3 Статуту територіальної громади достатньо чітко регулює порядок скликання та проведення загальних зборів громадян за місцем проживання, встановлює строки розгляду повідомлення про скликання загальних зборів громадян місцевою радою, а також строки та способи оприлюднення рішень органів місцевого самоврядування про результати розгляду рішень загальних зборів. Статут також не обмежує перелік суб’єктів, з ініціативи яких можуть скликатися загальні збори.

Зауваженням до норм Статуту є такі:

– встановлено великий термін розгляду повідомлення членів громади про скликання загальних зборів – відповідне повідомлення розглядається протягом 7 робочих днів. Після чого міським голова видає розпорядження про скликання зборів або відмову у їх скликанні, яка можу бути оскаржена у судовому порядку. Повідомлення про скликання зборів може розглядатися у коротші терміни;

– не передбачено участь ініціаторів скликання зборів під час розгляду рішень зборів органами місцевого самоврядування. Однак для ефективного розгляду, Луганській міській раді слід забезпечити участь ініціаторів, які б донесли необхідні аргументи щодо ухвалених рішень та дали б відповіді на всі додаткові запитання.

Позитивними нормами статуту є те, що рішення загальних зборів підлягають обов’язковому розгляду відповідними органами місцевого самоврядування. Органи та посадові особи місцевого самоврядування, яких стосуються рішення загальних зборів, протягом 1 місяці з дня надходження до них відповідних рішень повинні їх розглянути та повідомити про результати розгляду відповідну посадову особу місцевого самоврядування та суб’єктів, за ініціативою яких були скликані загальні збори.

6. Громадська експертиза діяльності органу місцевого самоврядування

Нормативно-правових актів, які б визначали порядок сприяння проведенню громадської експертизи діяльності виконавчих органів міської ради у місті Луганськ не ухвалювалися.

7. Консультації з громадськістю

У місті Луганськ відсутні локальні нормативно-правові акти, що визначали б порядок проведення консультацій з громадськістю .

8. Органи самоорганізації населення

Діяльність органів самоорганізації населення у місті Луганськ регулюється Статутом територіальної громади та окремими рішеннями міської ради.

Стаття 12 Статуту містить надає право членам територіальної громади створювати органи самоорганізації населення і визначає як одну з форм участі членів територіальної громади у вирішенні окремих питань місцевого значення.

Спроба врегулювати питання діяльності органів самоорганізації населення здійснена у рішенні виконавчого комітету Луганської міської ради від 12 вересня 2012 року «Про деякі питання, пов’язані з реалізацією органами самоорганізації населення міста Луганська окремих власних повноважень». Зокрема, Положенням регламентовано порядок здійснення органами самоорганізації населення контролю за якістю надаваних громадянам житлово-комунальних послуг та за якістю проведених ремонтних робіт. Відповідно до Положення у місті Луганськ, орган самоорганізації населення обирає громадського уповноваженого, який здійснює контроль за житлово-комунальним фондом, отримує інформацію від виконавця робіт, здійснює обстеження щодо виконання робіт і може складати акти за результатами такого обстеження, з якими звертаються до місцевої ради. Крім цього, органи самоорганізації населення можуть здійснювати контроль за процесом формування річного плану поточного або капітального ремонту та вносити зміни до нього тощо.

У місті також затверджена міська цільова програма «Комплексна програма розвитку органів самоорганізації населення міста Луганська на 2012 – 2015 роки». Відповідна програма визначила основні напрямки розвитку органів самоорганізації у місті в цілому, а також ключові напрями взаємодії органів місцевого самоврядування міста з органами самоорганізації населення. У 2012 році на виконання власних повноважень органів самоорганізації населення з міського та районних у місті бюджетів було виділено 953 тис. грн. У 2013 році передбачено здійснення фінансування у розмірі 1153,61 тис. грн.

9. Консультативно-дорадчі органи

Рішенням Луганської міської ради від 27 травня 2008 року було створено Громадську палату при міській раді. До складу Громадської палати увійшли представники органів самоорганізації населення, організацій співвласників багатоквартирних будинків, громадських об’єднань і представники суб’єктів господарювання

Крім цього, з метою залучення громадян до вироблення та ухвалення рішень на місцевому рівні, консультативно-дорадчі органи були створені також при виконавчих органах Луганської міської ради. Зокрема при Відділі Луганської міської ради з питань сім’ї та молоді було утворено три координаційні громадські ради: Міська координаційна рада з питань профілактики правопорушень, алкоголізму та наркоманії, Міська координаційна рада з питань сім’ї, гендерної рівності, демографічного розвитку та протидії торгівлі людьми, і Міська координаційна рада з питань відпочинку та оздоровлення дітей і підлітків.

***

Висновки

Основними механізмами участі членів громади у вирішенні питань місцевого значення у місті Луганськ є загальні збори громадян за місцем проживання, громадські слухання, місцеві ініціативи, а також створення органів самоорганізації населення і консультативно-дорадчих органів.

Однак найкраще визначено порядок застосування тільки механізму загальних зборів громадян за місцем проживання. Також, щодо практики участі членів громади, то у місті Луганськ найчастіше використовується саме механізм загальних зборів.

У свою чергу, норми щодо проведення громадських слухань та внесення місцевих ініціатив містять ряд недоліків. Зокрема не визначено процедуру врахування результатів громадських слухань міською радою, а також не визначено механізмів внесення та місцевої ініціативи на відкритому засіданні ради.

Луганській міській раді також необхідно визначити порядок проведення консультацій з громадськістю і порядок сприяння проведенню громадської експертизи.


Луцька міська рада

1. Правове регулювання механізмів місцевої демократії

Механізми залучення

Правове регулювання

1.

Громадські слухання Стаття 27 Статуту територіальної громади

2.

Місцеві ініціативи Стаття 28 Статуту територіальної громади

3.

Загальні збори громадян за місцем проживання Стаття 26 Статуту територіальної громади

4.

Громадська експертиза діяльності органу місцевого самоврядування Стаття 32 Статуту територіальної громадиМешканці міста можуть брати участь у проведенні громадських експертиз проектів рішень міської ради

5.

Консультації з громадськістю Регулювання відсутнє

6.

Органи самоорганізації населення Регулювання відсутнє

2. Практика участі громадян

За офіційною інформацією Луцької міської ради, що була надана на запит на інформацію УНЦПД, практика залучення громадян до вирішення питань місцевого значення виглядає наступним чином:

Практика участі громадян протягом 2011 – 2012 років

Громадські слуханняПроведено 17 громадських слухань. Ініціатором проведення громадських слухань були виконавчі органи Луцької міської ради і комунальний заклад «Луцька міська централізована бібліотечна система», ДКП «Луцьктепло», КП «Луцькводоканал».

 

Місцеві ініціативи

Протягом 2011 2012 років місцеві ініціативи не вносилися.

 

Загальні збори громадян за місцем проживання

Проведено 73 загальні збори громадян за місцем проживання.

Збори проводилися щодо питань зняття з балансового обліку житлово-експлуатаційних підприємств житлових будинків у зв’язку з приватизацією, порядок формування тарифів.

За результатами проведення загальних зборів Луцькою міською радою прийнято 6 розпорядчих документів, 67 пропозицій взято до уваги.

 

Консультації з громадськістю

Проведено 187 консультації з громадськістю. Ініціаторами проведення консультацій з громадськістю були Департамент житлово-комунального господарства Луцької міської ради, житлово-експлуатаційні підприємства міста.

За результатами проведення консультацій було отримано 98 пропозицій, враховуючи які Луцькою міською радою прийнято 48 розпорядчих документів, 95 пропозицій взято до уваги.

 

Громадська експертиза

Протягом 2011–2012 років громадські експертизи діяльності органів місцевого самоврядування в місті Луцьк не проводились.

 

Консультативно-дорадчі органи

При Луцькому міському голові створено 3 консультативно-дорадчі органи.

 

 

Розміщення інформації про громадську участь на офіційному веб-сайті

На офіційному веб-сайті Луцької міської ради у розділі «Жителю міста», підрозділі «Голос громадськості» розміщена інформація про нормативні документи громадської ради та протоколи її засідань.

Інформація щодо проведення громадських слухань та консультацій з громадськістю розміщується у розділі «Оперативна інформація», який включає будь-які новини Луцької міської ради. Відповідний порядок оприлюднення інформації унеможливлює доступ членів територіальної громади до актуальної інформації про громадські слухання, консультації тощо.

3. Громадські слухання

Порядок проведення громадських слухань у місті Луцьк регулюється статтею 27 Статуту територіальної громади. Стаття не містить правове регулювання значної кількості процедурних питань щодо організації та проведення громадських слухань.

Визначення інструменту громадських слухань не відповідає Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Зокрема у Статуті зазначено, що  «громадські слухання –  це офіційне засідання органу місцевого самоврядування, представленого дорадчим комітетом…». Однак відповідно до Закону, громадські слухання – це право територіальної громади проводити зустрічі з депутатами і посадовими особами місцевого самоврядування. Також Статут не розділяє інструмент громадських слухань і звітування депутатів місцевих рад.

4. Місцеві ініціативи

Регулюється Статутом територіальної громади (стаття 28).

Ускладнена процедура ініціювання місцевої ініціативи, яка включає декілька етапів. Зокрема члена громади необхідно створити ініціативну групу не менше 5 осіб, зареєструвати заяву про її створення, після чого скликати збори громадян за місцем проживання. На зборах мають бути присутні не менше 30 членів громади.

Демократичною нормою є можливість внесення тільки пропозицій про необхідність розгляду питань в порядку місцевої ініціативи, а проект рішення для розгляду на засіданні ради готує відповідна депутатська комісія.  Проте механізму внесення та розгляду місцевої ініціативи у Статуті не визначено.

5. Загальні збори громадян за місцем проживання

Стаття 26 Статуту територіальної громади містить тільки перелік питань, для розгляду яких можуть скликатися загальні збори, норми щодо визначення квоти представників для участі у конференції, а також визначає учасників зборів. Однак відсутні будь-які норми щодо суб’єктів скликання зборів, порядку організації та проведення загальних зборів громадян.

6. Громадська експертиза діяльності органу місцевого самоврядування

Відповідно до статті 32 Статуту територіальної громади, члени територіальної громади можуть брати участь у проведенні громадських експертиз проектів рішень міської ради. Проте Статут не визначає порядку проведення відповідних громадських експертиз.

З іншого боку, проведення громадської експертизи означає оцінювання діяльності органів місцевого самоврядування, ефективності прийняття і виконання рішень. Але Статутом не передбачено проведення громадської експертизи діяльності виконавчих органів Луцької міської ради.

7.  Консультації з громадськістю

У місті Луцьк відсутні локальні нормативно-правові акти, що визначали б порядок проведення консультацій з громадськістю .

8. Органи самоорганізації населення

Луцькою міською радою не ухвалювалися окремі нормативно-правові акти, які би визначили порядок створення та діяльності органів самоорганізації населення. Таким чином, створення органів самоорганізації визначається тільки Законом України «Про органи самоорганізації населення».

9. Консультативно-дорадчі органи.

При Луцькому міському голосі було створено 3 консультативно-дорадчі органи. Зокрема при міському голові створено Громадську раду, новий склад якої було затверджено у 2012 році.

Також створено Координаційну раду з питань розвитку малого та середнього підприємництва і Раду директорів підприємств та організацій міста.

Консультативно-дорадчих рад при виконавчих органах, інших структурних підрозділах міської ради не створювалися.

***

Висновки

Нормативно-правові акти щодо механізмів участі членів територіальної громади у процесі вироблення політики досить обмежено визначають процедури реалізації відповідних механізмів, що практично унеможливлює їх застосування на практиці.

Зокрема, Статут територіальної громади не регламентує процедур скликання і проведення загальних зборів громадян чи громадських слухань, також обмежено визначається процес внесення та розгляду місцевих ініціативи міською радою.

У місті також не врегульовано питання проведення громадських експертиз, консультацій з громадськістю і діяльності органів самоорганізації. 

 

 

 

 

 

 

Львівська міська рада

1. Правове регулювання механізмів місцевої демократії

Механізми участі

Правове регулювання

1.

Громадські слухання Статті 27 – 30 Статуту територіальної громади

2.

Місцеві ініціативи Статті 24 – 26 Статуту територіальної громади

3.

Загальні збори громадян за місцем проживання Статті 18 – 21 Статуту територіальної громади

4.

Громадська експертиза діяльності органумісцевого самоврядування Регулювання відсутнє

5.

Консультації з громадськістю Регулювання відсутнє

6.

Органи самоорганізації населення Стаття 34 Статуту територіальної громадиСистема органів самоорганізації населення

Рішення Львівської міської ради від 29 листопада 2011 року № 764 «Про Положення щодо створення та діяльності органів самоорганізації населення»

2. Практика участі громадян

За офіційною інформацією Львівської міської ради, що була надана на запит на інформацію УНЦПД, практика участі громадян у вирішенні питань місцевого значення виглядає наступним чином:

Практика участі громадян протягом 2011 – 2012 років

Громадські слухання2011 рік: Подано 55 ініціатив на проведення громадських слухань.

З яких 44 ініціатив щодо проведення громадських слухань з питань містобудівної документації, економічних – 4, транспортних – 6, освітніх – 1.

 

2012 рік: Подано 19 ініціатив на проведення громадських слухань.

З яких 5 ініціатив щодо проведення громадських слухань з питань містобудівної документації, земельних питань – 6, з питань проблемного будівництва – 1, екологічних – 2, економічних питань – 4, обговорення проекту Положення про громадські слухання – 1.

 

Ініціаторами громадських слухань були виконавчі органи Львівської міської ради, а також депутатські комісії та замовники містобудівної документації. Неврахованих рішень за результатами проведення громадських слухань не було.

 

Інформація щодо використання механізмів місцевих ініціатив, загальних зборів, громадських експертиз у відповіді на інформаційний запит відсутня.

Розміщення інформації про громадську участь на офіційному веб-сайті

На офіційному веб-сайті Львівської міської ради у розділі «Прес-центр», підрозділ «Громадські слухання» розміщуються оголошення про проведення слухань, протоколи слухань і результати розгляду пропозицій, поданих на громадських слуханнях. Проте інформація щодо використання будь-яких інших механізмів громадської участі відсутня.

3. Громадські слухання

Загальні положення щодо проведення громадських слухань передбачені статтями 27–30 Статуту територіальної громади міста Львів. Проте зазначені статті визначають порядок проведення громадських слухань у загальних рисах, відповідно чимало важливих питань залишаються поза правовим регулювання.

Зокрема у статуті громади нічого не згадується про можливість ініціювати проведення громадських слухань членами територіальної громади. Відповідна позиція суперечить Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», оскільки статтею 13 передбачено, що громадські слухання є правом територіальної громади проводити зустрічі з депутатами і посадовими особами. Проблемною також є вимога про необхідність затвердження протоколу міським головою, оскільки протокол як правило повинен підписуватися головуючим і секретарем слухань.

4. Місцеві ініціативи

Порядок внесення місцевих ініціатив на розгляд Львівської міської ради регулюється статтями 24–26 Статуту територіальної громади. Проте статті містять загальні норми щодо реалізації права членів громади на місцеву ініціативу і не чітко визначають механізм подання місцевої ініціативи на розгляд міської ради.

Зокрема встановлено високі кількісні бар’єри – для внесення місцевої ініціативи необхідно зібрати не менше 10 тисяч підписів членів територіальної громади, трудовий колектив з чисельністю працюючих не менше 200 осіб.

Щодо ініціаторів внесення місцевих ініціатив, то проблемною є вимога, що місцеву ініціативу має право вносити міський осередок виключно всеукраїнської організації. Відповідна норма обмежує право місцевих громадських організації ініціювати розгляд питань у порядку місцевої ініціативи.

У випадку внесення місцевої ініціативи міським осередком політичної партії чи всеукраїнської громадської організації необхідно додати протокол загальних зборів членів організації. Зазначена норма ускладнює даним інститутам можливість подавати місцеву ініціативу, оскільки для внесення місцевої ініціативи необхідно проводити збори осередку політичної партії чи громадської організації.

Також не визначено процедуру розгляду питань, поданих у порядку місцевої ініціативи, Львівською міською радою, які саме рішення можуть ухвалюватися за результатами розгляду місцевої ініціативи.

5. Загальні збори громадян за місцем проживання

Питання проведення загальних зборів громадян за місцем проживання регулюється статтями 18–21 Статуту територіальної громади міста Львова.

Серед основних перешкод реалізації права на проведення загальних зборів варто зазначити, що статутом не передбачено можливість проведення загальних зборів громадян за місцем проживання безпосередньо членами територіальної громади, без участі органів місцевого самоврядування. Відповідні збори скликаються за пропозицією не менше 10% жителів внутрішньо міського територіального утворення. Таким чином члени громади можуть подати тільки пропозицію про скликання зборів до органу місцевого самоврядування, і проводити збори після видання розпорядження міського голови. Необґрунтованою також є вимога щодо 10% жителів, з ініціативи яких загальні збори можуть бути скликані, оскільки легітимність зборів залежить від кількості мешканців, що безпосередньо взяли участь у зборах.

У статуті територіальної громади також не врегульовані процедури розгляду та врахування рішень загальних зборів органами місцевого самоврядування, що унеможливлює імплементацію рішень загальних зборів та їх врахування Львівською міською радою.

Крім цього, не визначено способи інформування членів громади про проведення загальних зборів, а також зміст повідомлення.

6. Громадська експертиза діяльності органу місцевого самоврядування

У Львові відсутні локальні нормативно-правові акти, що б визначали порядок сприяння проведенню громадської експертизи як обов’язковий.

7. Консультації з громадськістю

Проте у Львові відсутні локальні нормативно-правові акти, що б визначали порядок проведення консультацій з громадськістю як обов’язковий.

8. Органи самоорганізації населення

У Львові порядок діяльності органів самоорганізації населення регулюється Статутом територіальної громади міста і рішенням Львівської міської ради від 29 листопада 2011 року №764 «Про Положення щодо створення та діяльності органів самоорганізації населення».

Статут територіальної громади відносить органи самоорганізації населення до системи міського самоврядування (стаття 11), а також визначає систему органів самоорганізації населення – домові, вуличні, квартальні, комітети в житлових масивах (стаття  34).

Рішення Львівської міської ради «Про Положення щодо створення та діяльності органів самоорганізації населення» досить чітко визначає порядок створення та діяльності органів самоорганізації населення, порядок делегування повноважень Львівською міською радою та виділення ресурсів на їх виконання – через укладання з органом самоорганізації договору про делегування відповідних повноважень (виконання робіт, надання послуг тощо), який укладається на підставі рішення міської ради.

Проте у Львові немає ухвалених програм розвитку та підтримки діяльності органів самоорганізації населення.

***

Висновки

У Львові основними механізмами залучення громадян до процесу ухвалення рішень є громадські слухання, загальні збори громадян за місцем проживання, місцеві ініціативи.

Проте нормативно-правові акти щодо регулювання проведення громадських слухань, загальних зборів чи місцевих ініціатив досить обмежено визначають механізми реалізації відповідних інструментів, потребують суттєвого доопрацювання і, в окремих частинах, приведення у відповідність з вимогами чинного законодавства.

До механізмів демократії участі варто також віднести створення органів самоорганізації населення. Зокрема у Львові положення про органи самоорганізації населення досить чітко визначає порядок створення та діяльності органів самоорганізації населення, а також порядок делегування повноважень міської ради.


Миколаївська міська рада

1. Правове регулювання механізмів місцевої демократії

Механізми участі

Правове регулювання

1.

Громадські слухання Стаття 9.5. Статуту територіальної громади і Положення про громадські слухання у місті Миколаєві

2.

Місцеві ініціативи Стаття 9.6. Статуту територіальної громади і Регламент Миколаївської міської ради

3.

Загальні збори громадян за місцем проживання Стаття 9.3. Статуту територіальної громади

4.

Громадська експертиза діяльності органу місцевого самоврядування Регулювання відсутнє

5.

Консультації з громадськістю Регулювання відсутнє

6.

Органи самоорганізації населення Розділ IV Статуту територіальної громади 

Рішення Миколаївської міської ради від 23 грудня 2011 року № 12/7 «Про затвердження Програми розвитку органів самоорганізації населення в місті Миколаєві на 2012-2013 роки»

 

Рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 26 вересня 2008 року № 1806 «Про затвердження Типового положення  про орган самоорганізації населення в м. Миколаєві»

 

Рішення Миколаївської міської ради від 19 квітня 2007 року № 12/29 «Про затвердження Порядку створення та легалізації органів самоорганізації населення в місті Миколаєві»

 

Рішення Миколаївської міської ради від 03 вересня 2009 року № 36/26 «Про внесення змін до рішення Миколаївської міської ради від 9 листопада 2007 року № 17/52 «Про затвердження Порядку делегування повноважень виконавчих органів Миколаївської міської ради з управління об’єктами житлового господарства органам самоорганізації населення»

 

Рішення Миколаївської міської ради від 19 квітня 2007 року № 12/28 «Про затвердження Порядку надання дозволу на створення органу самоорганізації населення в місті Миколаєві»

 

Рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 24 квітня 2009 року № 1177 «Про затвердження Положення про щорічний конкурс проектів органів самоорганізації населення міста Миколаєва»

2. Практика участі громадян

За офіційною інформацією Миколаївської міської ради, що була надана на запит на інформацію УНЦПД, практика участі громадян у вирішенні питань місцевого значення виглядає наступним чином:

Практика участі громадян протягом 2011 – 2012 років

Громадські слуханняБуло проведено 1 громадські слухання. Ініціатором проведення громадських слухань була Громадська рада з питань екологічної безпеки та благоустрою при Миколаївському міському голові.

Громадські слухання проводилися щодо питання благоустрою міста Миколаєва, насамперед озеленення та збереження існуючих зелених насаджень. Пропозиції, висунуті за результатами  громадських слухань і подані відповідним установам, знаходяться на стадії розгляду.

 

Місцеві ініціативи

Протягом 2011 2012 років місцеві ініціативи не вносилися.

 

Загальні збори громадян за місцем проживання

Проведено 143 загальних зборів громадян за місцем проживання, та 119 конференцій представників громадян.

Збори проводилися щодо питань ініціювання створення та обрання комітетів самоорганізації населення, питання делегування комітету самоорганізації населення повноважень, створення організацій співвласників багатоквартирних будинків, а також обговорення проектів рішень виконкому міської ради.

За результатами проведення загальних зборів було враховано 141 рішення.

 

Консультації з громадськістю

Проведено 16 консультації з громадськістю. Ініціатор проведення консультацій – виконавчі органи Миколаївської міської ради. За результатами проведення консультацій було отримано 204 пропозицій. Більшість наданих пропозицій були враховані міської радою.

 

Громадська експертиза

Протягом 2011–2012 років громадські експертизи діяльності органів місцевого самоврядування в місті Миколаєві не проводились.

 

Консультативно-дорадчі органи

При виконавчому комітеті, управліннях, інших підрозділах Миколаївської міської ради та при Миколаївському міському голові створено 42 консультативно-дорадчий орган.

Розміщення інформації про громадську участь на офіційному веб-сайті

На офіційному веб-сайті Миколаївської міської ради у розділі «Органи влади» розміщується інформація про звернення громадян, які надійшли до міського голови, заступників та секретаря міської ради.

Інформацію щодо практики використання інших механізмів участі громади у процесі ухвалення рішень на офіційному веб-сайті не виявлено.

3. Громадські слухання

Питання громадських слухань у місті Миколаєві регулюються статтею 9.5 Статуту територіальної громади та рішенням міської ради від 12 грудня 2003 року «Про затвердження Положення про громадські слухання у місті Миколаєві».

Позитивними нормами положення про громадські слухання у місті є:

– визначено широкий та відкритий перелік питань, щодо яких можуть проводитися громадські слухання;

– положення визначає порядок проведення громадських слухань, зокрема передбачено обрання головуючого, секретаря та членів лічильної комісії безпосередньо учасниками слухань;

– встановлено чіткі строки призначення міською радою слухань та детально визначено процес підготовки громадських слухань.

Однак Статут і Положення встановлюють обмеження щодо часу проведення слухань:

– у Положенні зазначено, що громадські слухання не можуть провадитися менш як за три місяці до проведення виборів депутатів міської ради та міського голови, що безпідставно унеможливлює використання інструменту у виборчий період;

– передбачено, що на громадські слухання можуть виноситися питання до їх затвердження міською радою. Проте відповідна норма унеможливлює внесення змін до вже прийнятих рішень;

– передбачено проведення громадських слухань тільки у формі конференцій. У той час як Закон говорить про зустрічі членів територіальної громади з депутатами і посадовими особами, що дозволяє обговорювати питання і подавати пропозиції;

– не визначено порядок ухвалення рішень на громадських слуханнях, строків розгляду міською радою рішень громадських слухань, спосіб оприлюднення рішень міської ради тощо.

– встановлені високі кількісні вимоги щодо збору підписів для скликання зборів – необхідно зібрати 500 підписів для підтримки ініціативи територіальної громади щодо проведення громадських слухань.

4. Місцеві ініціативи

Порядок внесення місцевих ініціатив на розгляд ради регулюється Статутом територіальної громади і Регламентом Миколаївської міської ради.

Статут містить загальні норми щодо питання місцевих ініціатив. Визначає тільки суб’єктів внесення місцевої ініціативи – члени громади, об’єднання громадян, юридичні особи та міські осередки політичних партій. Також визначено форму внесення місцевої ініціативи – проект рішення міської ради або пропозиції про необхідність розгляду питань.

Проте статут також містить ряд недоліків щодо внесення місцевих ініціатив:

– не визначено процедур ініціювання, внесення та розгляду місцевих ініціатив на засіданні ради. Відповідно до частини 4 статті 9.6. Статуту порядок підготовки й внесення громадських ініціатив визначається Регламентом Миколаївської міської ради;

– обмежено визначає порядок розгляду місцевих ініціатив.

Регламентом передбачено оформлення місцевої ініціативи відповідно до вимог Закону України «Про звернення громадян». Після внесення ініціативи, за дорученням міського голови готуються пропозиції про доцільність винесення питань на розгляд міської ради. Таким чином, подані у встановленому порядку місцеві ініціативи можуть залишитися без розгляду, що суперечить Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», відповідно до якого місцева   ініціатива, внесена на розгляд ради у встановленому порядку, підлягає обов’язковому   розгляду на відкритому засіданні ради.

5. Загальні збори громадян за місцем проживання

Стаття 9.3. Статуту територіальної громади не містить значних обмежень щодо суб’єктів скликання зборів громадян, які можуть скликатися міським головою, міською радою, органами самоорганізації населення. Ускладнює процедуру скликання зборів з ініціативи членів територіальної громади вимога подання пропозиції від не менше ніж 1/3 від загальної кількості громадян, які проживають у відповідному територіальному утворенні. Крім цього, статут не визначає порядку внесення відповідної пропозиції та термінів розгляду.

Передбачено, що рішення загальних зборів, прийняті з питань, що відносяться до компетенції органів місцевого самоврядування, мають рекомендаційний характер. Зазначена норма статуту не відповідає ч.2 ст.8 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», відповідно до якої рішення  загальних  зборів  громадян враховуються органами місцевого самоврядування в їх діяльності.

Також статут не визначає порядку розгляду рішень загальних зборів Миколаївською міською радою, не передбачає участь ініціаторів проведення зборів під час такого розгляду, а також відсутні норми щодо оприлюднення рішень міської ради про врахування чи не врахування рішень зборів.

6. Громадська експертиза діяльності органу місцевого самоврядування

Нормативно-правових актів, які б визначали порядок сприяння проведенню громадської експертизи діяльності виконавчих органів міської ради у місті Миколаїв не ухвалювалися.

7. Консультації з громадськістю

У місті Миколаїв відсутні локальні нормативно-правові акти, що визначали б порядок проведення консультацій з громадськістю .

8. Органи самоорганізації населення

Миколаївською міською радою були ухвалені рішення, які врегулювали більшість питань створення та діяльності органів самоорганізації населення, а також усувають недоліки Закону України «Про органи самоорганізації населення».

Миколаївська міська рада визначила процедуру створення органів самоорганізації населення, їх правовий статус, а також регламентувала порядок делегування повноважень міської ради органам самоорганізації населення. Позитивним також є те, що у місті розроблено та затверджено програму підтримки діяльності органів самоорганізації населення, що є поштовхом до розвитку місцевої демократії у місті.

Зауваженням до нормативно-правових актів про органи самоорганізації населення зокрема є те, що Рішення Миколаївської міської ради «Про затвердження Порядку делегування повноважень виконавчих органів Миколаївської міської ради з управління об’єктами житлового господарства органам самоорганізації населення» визначає делегування повноважень міської ради тільки у певній сфері – житлово-комунальне господарство. Проте міській раді також слід розробити положення, яке би визначало механізм наділення органів самоорганізації населення міста повноваженнями міської ради з будь-яких питань, окрім повноважень, віднесені законами України до виключної компетенції місцевої ради.

Також програма розвитку органів самоорганізації населення була затверджена тільки на 2012 – 2013 роки. У зв’язку з цим, місцеві раді варто розробити більш довгострокову програму підтримки діяльності органів самоорганізації населення у місті.

9. Консультативно-дорадчі органи

У місті Миколаїв при виконавчому комітеті, управліннях, інших підрозділах Миколаївської міської ради та при Миколаївському міському голові було створено 42 консультативно-дорадчі органи.

Відповідні органи створені розпорядженнями міського голови та рішеннями виконавчого комітету міської ради. Дорадчі органи за напрямками охоплюють різні сфери життя територіальної громади – соціальні питання, підприємництво, освіти, будівництво, транспорт, туризму та екології, нерухомості тощо.

***

Висновки

У місті Миколаєві визначено такі механізми участі членів громади у вирішенні питань місцевого значення: громадські слухання, загальні збори громадян та місцеві ініціативи.

Проте правове регулювання зазначених механізмів громадської участі не визначає чіткі механізми їх реалізації та врахування пропозицій громади міської радою, не встановлює термінів розгляду і  оприлюднення ухвалення рішень тощо. Регламентом міської ради у частині розгляду місцевих ініціативи передбачено визнання недоцільним винесення місцевих ініціатив на розгляд ради, що суперечить Закону України «Про місцеве самоврядування».

Передбачено також створення органів самоорганізації населення як інституту місцевої демократії. Миколаївською міською радою були ухвалені рішення, які врегулювали більшість питань створення та діяльності органів самоорганізації населення.

 

 

Одеська міська рада

1. Правове регулювання механізмів місцевої демократії

Механізми участі

Правове регулювання

1.

Громадські слухання Статті 23-25 Статуту територіальної громади

2.

Місцеві ініціативи Стаття 22 Статуту територіальної громади

3.

Загальні збори громадян за місцем проживання Статті 26-27Статуту територіальної громади

4.

Громадська експертиза діяльності органу місцевого самоврядування Стаття 32 Статуту територіальної громади

5.

Консультації з громадськістю Стаття 31 Статуту територіальної громади

6.

Органи самоорганізації населення Стаття 19 Статуту територіальної громади 

Рішення Одеської міської ради від 14 січня 2002 року № 3374 «Про Положення про органи самоорганізації населення в місті Одеса»

 

Рішення Одеської міської ради від 23 грудня 2011 року № 1630 «Про затвердження Програми розвитку органів самоорганізації населення в місті Одеса на 2012 – 2015 роки»

 

Рішення Одеської міської ради від 15 червня 2004 року № 2683-ХХІV «Про механізм наділення органів самоорганізації населення міста Одеси окремими повноваженнями Одеської міської ради, передачі фінансів та майна»

2. Практика участі громадян

За офіційною інформацією Одеської міської ради, що була надана на запит на інформацію УНЦПД, практика участі громадян у вирішенні питань місцевого значення виглядає наступним чином:

Практика участі  громадян протягом 2011 – 2012 років

2011 рікПодано 2 ініціативи щодо проведення місцевого референдуму, втім вони не були призначені.

Винесено 2 локальні акти щодо організації громадських слухань з ініціативи ОМС Одеси.

Проведено громадські слухання у 2336-ти багатоквартирних будинках.

Проведено 3 загальні збори громадян за місцем проживання.

2012 рікВинесено 9 локальних актів щодо організації 8 громадських слухань, 1 з яких з ініціативи членів територіальної громади Одеси.

Проведено 2 загальних зборів громадян за місцем проживання.

Також подано 4 повідомлення щодо внесення місцевої ініціативи, 3 з них зареєстровано. За результатами розгляду місцевої ініціативи органом місцевого самоврядування ухвалено 2 рішення.

 

Консультативно-дорадчі органи

У місті Одеси при міському голові створено 5 консультативно-дорадчих органів.

Інформація щодо використання механізму громадської експертизи та консультацій з громадськістю, у відповіді на запит, відсутня.

Розміщення інформації про громадську участь на офіційному веб-сайті

На офіційному веб-сайті Одеської міської ради у розділі «анонси» розміщається оголошення про проведення громадських слухань, а в розділі «новини» розміщується інформація про проведені слухання. Інформації щодо використання будь-яких інших механізмів громадської участі не виявлено.

3. Громадські слухання

Порядок проведення громадських слухань в Одесі регулюється Статутом територіальної громади.

Статут містить широкий перелік питань, які обов’язково виносять на громадські слухання, закріплює чіткий і тривалий строк, не пізніше якого мають бути повідомлені члени територіальної громади про слухання – 14 днів. Визначено перелік засобів масової інформації, де оприлюднюється оголошення. Передбачає також право обирати головуючого, секретаря і лічильну комісію самими громадськими слуханнями.

Проте потребує суттєвого удосконалення порядок ініціювання громадських слухань членами територіальної громади, який є надзвичайно складним: передбачено перевірку поданих документів, які здійснюються двома суб’єктами (секретарем ради і профільною комісією), а подаються третьому суб’єкту – міському голові. Необхідно також зменшити кількість підписів на підтримку ініціативи територіальної громади, визначити порядок оприлюднення рішень слухань та строки їх розгляду місцевої радою.

4. Місцеві ініціативи

Порядок внесення місцевої ініціативи регулюється статтею 22 Статуту територіальної громади. Серед основних перешкод реалізації права на місцеву ініціативи варто назвати такі:

– встановлено високі кількісні бар’єри для подання місцевої ініціативи до міської ради: ініціативна група створюється у кількості не менше 10 членів громади, а для подання місцевої ініціативи до ради необхідно зібрати протягом 3 місяців 5 тисяч підписів, з питання внесення змін до статуту – 50 тисяч підписів;

– ускладнена процедура реєстрації та розгляду місцевої ініціативи: процес перевірки поданих документів триває 20 робочих днів;

– місцева ініціатива подається виключно як проект рішення ради разом пояснювальною запискою;

– під час розгляду місцевої ініціативи на сесії ради ініціативна група може бути присутня тільки з правом дорадчого голосу, без права на доповідь.

5. Загальні збори громадян за місцем проживання

Регулюється стаття 26 – 27 Статуту територіальної громади. Серед позитивних норма можна зазначити такі:

– спрощеною є процедура скликання зборів, які можуть скликатися міським головою, депутатськими комісіями міської ради, органами самоорганізації населення, об’єднаннями громадян, членами міської громади безпосередньо. Суб’єкти ініціювання, крім міського голови, не пізніше ніж за 7 днів до дати проведення зборів повинні направити до відповідного територіального органу внутрішніх справ письмове повідомлення відомчого характеру;

– достатньо чітко врегульована процедура організації та проведення зборів, зокрема визначено, що збори призначаються як правило у неробочі дні (субота, неділя), або позаробочий час, головуючим на зборах є ініціатор зборів;

– органи, до яких надіслано рішення зборів зобов’язані повідомити у місячний термін головуючого про результати розгляду. Головуючий або секретар зборів також мають право брати участь у розгляді рішень зборів з правом дорадчого голосу.

6. Громадська експертиза діяльності органу місцевого самоврядування

Статтею 32 Статуту територіальної громади передбачено, що інститути громадянського суспільства можуть проводити, замовляти проведення громадської експертизи проектів нормативно-правових актів органів міського самоврядування.За результатами громадської експертизи висновки та пропозиції спрямовуються до органів міського самоврядування та підлягають обов’язковому розгляду.

Проте порядок ініціювання та проведення громадської експертизи у Статуті міста не визначено.

7. Консультації з громадськістю

Стаття 31 Статуту територіальної громади міста Одеси визначає, що органи і посадові особи місцевого самоврядування проводять консультації з громадськістю з питань міського самоуправління через дорадчі органи, робочі групи та інші форми консультацій.

Дана процедура не тільки відрізняються за змістом і формою від процедури, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України № 996, але тут скоріше йдеться про створення дорадчих органів, ніж про повноцінні консультації з громадськістю, як інструмент обговорення проектів актів та певних питань з територіальної громадою.

8. Органи самоорганізації населення

Порядок створення і функціонування ОСН в Одесі, врегульований статтею 19 Статуту територіальної громади, рішенням Одеської міської ради від 14 січня 2002 року №3374 «Про Положення про органи самоорганізації населення в місті Одеса», рішенням Одеської міської ради від 23 грудня 2011 року №1630 «Про затвердження Програми розвитку органів самоорганізації населення в місті Одеса на 2012 – 2015 роки», рішенням Одеської міської ради від 15 червня 2004 року № 2683-ХХІV «Про механізм наділення органів самоорганізації населення міста Одеси окремими повноваженнями Одеської міської ради, передачі фінансів та майна».

9. Консультативно-дорадчі органи.

У місті Одеса створено 5 консультативно-дорадчих органів при міському голові: Рада представників етнонаціональних товариств, Раду релігійно-світської злагоди, Координаційну раду керівників громадських та благодійних організацій,  Координаційний Центр об’єднань ветеранів міста Одеса, Політична консультативна рада при Одеському міському голові.

***

Висновки

Основними механізмами участі членів територіальної громади Одеси в управлінні місцевими справами є громадські слухання, загальні збори громадян за місцем проживання, місцеві ініціативи, органи самоорганізації населення. Такий висновок можна зробити, оскільки вони врегульовані більш детально, інформація про частину з них розміщується на офіційному веб-сайті.

Однак нормативне регулювання цих механізмів потребує удосконалення.

По-перше, спрощення процедур ініціювання членами територіальної громади громадських слухань та подання місцевої ініціативи.

По-друге, забезпечення прозорості та відкритості міської ради під час розгляду пропозицій членів територіальної громади.

По-третє, приведення у відповідність з вимогами Закону України «Про доступ до публічної інформації».

По-четверте, запровадження детального регламентування проведення громадських експертиз та консультацій з громадськістю.


 

Полтавська міська рада

1. Правове регулювання механізмів місцевої демократії

Механізми участі

Правове регулювання

1.

Громадські слухання Статті 57–64 Статуту територіальної громади

2.

Місцеві ініціативи Глава 2.7. Статуту територіальної громади

3.

Загальні збори громадян за місцем проживання Глава 2.6. Статуту територіальної громади

4.

Громадська експертиза діяльності органу місцевого самоврядування Стаття 72 Статуту територіальної громади

5.

Консультації з громадськістю Регулювання відсутнє

6.

Органи самоорганізації населення Глава 3.5. Статуту територіальної громади

2. Практика участі громадян

За офіційною інформацією Полтавської міської ради, що була надана на запит на інформацію УНЦПД, практика участі громадян у вирішенні питань місцевого значення виглядає наступним чином:

Практика участі  громадян протягом 2011 року

Громадські слуханняПроведено 2 громадських слухань. Пропозиції про проведення громадських слухань подавали громадська рада при ОДА, депутати міської ради.  

 

Загальні збори громадян за місцем проживання

Проведено 2 загальні збори.

Інформація щодо використання інших механізмів у відповідях на запит, відсутня.

З аналізу офіційного веб-сайту було встановлено, що у 2011 році на ньому було розміщено 15 проектів актів на публічне обговорення, у 2012 – 18 проектів актів.

Також з офіційної відповіді встановлений факт, коли результати громадських слухань розглядає виконавчий комітет, а рішення по тому ж питанню приймає міська рада.

Розміщення інформації про громадську участь на офіційному веб-сайті

На офіційному веб-сайті Полтавської міської ради у розділі «Документи для обговорення» розміщується оголошення про проведення громадських слухань, проекти актів, що винесені на обговорення. Інформації щодо використання будь-яких інших механізмів громадської участі не виявлено.

3. Громадські слухання

Статут територіальної громади міста Полтави у статтях 57–64 містить окремі норми, які регулюють громадські слухання.

Проте у відповідних статтях немає чітких строків (за винятком обов’язку повідомити громаду за 10 днів про проведення слухань). Багато важливих питань для належного застосування цього інструменту не врегульовано, зокрема:

– порядок скликання та проведення слухань, хто на них головує, хто має право виступати, порядок прийняття рішень;

– яким чином і в які строки рішення слухань розглядаються місцевої радою, оприлюднення протоколу і рішення ради (врахування чи неврахування рішень слухань) за результатами розгляду тощо;

– протокол веде працівник апарату міської ради, а не обрана на слуханнях особа, ототожнюється поняття звітування міського голови і громадські слухання;

– встановлено велику кількість підписів на підтримку ініціативи громади для проведення слухань – 500 підписів членів громади.

4. Місцеві ініціативи

Порядок внесення місцевих ініціатив регулюється главою 2.7. Статуту територіальної громади. Серед основних зауважень можна назвати такі:

– не визначено процедури створення ініціативної групи;

– для ініціювання місцевої ініціативи, ініціативна група повинна скликати збори громадян з питань місцевої ініціативи, проте не встановлюються жодні норми щодо необхідної кількості членів громади, які мають взяти участь у зборах.

З позитивних норм можна виділити, що спрощений перелік документів, які необхідно подати для реєстрації місцевої ініціативи. Підготовка проекту рішення покладена на профільну депутатську комісію міської ради.

5. Загальні збори громадян за місцем проживання

Порядок проведення загальних зборів регулюється главою 2.6. Статуту територіальної громади.

Немає значних обмежень щодо суб’єктів скликання зборів громадян, які можуть скликатися міським головою, міською радою, органами самоорганізації населення.

Однак ускладнено процедуру скликання зборів з ініціативи членів територіальної громади, адже збори можуть скликатися за пропозицією не менше ніж 1/3 від загальної кількості громадян, які проживають у відповідному територіальному утворенні. Також не визначено процедуру скликання зборів з ініціативи членів громади. Відсутні норми щодо оприлюднення рішень зборів та оприлюднення рішень органів самоврядування про врахування/неврахування рішення загальних зборів.

6. Громадська експертиза діяльності органу місцевого самоврядування

Порядок проведення громадської експертизи діяльності органів виконавчої влади визначається Постановою Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2008 року №976 «Про затвердження Порядку сприяння проведенню громадської експертизи діяльності органів виконавчої влади». Відповідна Постанова має рекомендацій характер для органів місцевого самоврядування і може використовуватися ними для проведення громадської експертизи діяльності виконавчих органів місцевих рад.

Стаття 72 Статуту територіальної громади міста Полтави передбачає, що мешканці міста можуть брати участь у проведенні громадських експертиз проектів рішень міської ради. Втім локального акту, що детально регулював би процедуру проведення громадської експертизи діяльності органів та посадових осіб місцевого самоврядування немає.

 

7. Консультації з громадськістю

Порядок проведення консультацій з громадськістю регулюється Постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2010 року № 996 «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики». Відповідно до Постанови, органам місцевого самоврядування рекомендується під час проведення консультацій з громадськістю керуватися порядком, що затверджений Постановою.

8. Органи самоорганізації населення

Глава 3.5 Статуту територіальної громади містить норми, які дублюють вимоги чинного законодавства в цій сфері і роблять посилання на Закон України «Про органи самоорганізації населення». Інших актів, що регулювали б створення, розвиток ОСН не прийнято.

 

***

Висновки

Основними механізмами участі членів територіальної громади Полтави в управлінні місцевими справами є громадські слухання, загальні збори громадян за місцем проживання, місцеві ініціативи. Такий висновок можна зробити, оскільки вони врегульовані більш-менш детально.

Однак нормативне регулювання цих механізмів потребує суттєвого удосконалення. По-перше, деталізація процедури проведення громадських слухань, а особливо ініціювання їх членами територіальної громади. По-друге, забезпечення прозорості та відкритості міської ради під час розгляду пропозицій членів територіальної громади. По-третє, приведення у відповідність з вимогами Закону України «Про доступ до публічної інформації». По-четверте, запровадження детального регламентування проведення громадських експертиз та консультацій з громадськістю. Й усунення інших недоліків.


 

Рівненська міська рада

1. Правове регулювання механізмів місцевої демократії

Механізми участі

Правове регулювання

1.

Громадські слухання Стаття 21 Статуту територіальної громади

2.

Місцеві ініціативи Глава 19 Статуту територіальної громади

3.

Загальні збори громадян за місцем проживання Глава 20 Статуту територіальної громади

4.

Громадська експертиза діяльності органу місцевого самоврядування Стаття 17 Статуту територіальної громади

5.

Консультації з громадськістю Регулювання відсутнє

6.

Органи самоорганізації населення Розділ VII Статуту територіальної громади 

Рішення Рівненської міської ради від 26 січня 2000 року «Про надання дозволу на створення органу самоорганізації населення». Додаток до рішення «Тимчасове положення про органи самоорганізації населення»

2. Практика участі громадян

За офіційною інформацією Рівненської міської ради, що була надана на запит на інформацію УНЦПД, практика участі громадян у вирішенні питань місцевого значення виглядає наступним чином:

Практика участі  громадян протягом 2011 – 2012 років

2011 рікЗагальні збори не проводились.

Ініціативи про проведення місцевого референдуму не подавалися.

Проведені одні громадські слухання за ініціативою членів територіальної громади.

Місцеві ініціативи не проводилися.

Проведено 22 консультації з громадськістю за ініціативою ОМС.

Громадські експертизи не проводилися.

2012 рікЗагальні збори не проводились.

Ініціативи про проведення місцевого референдуму не подавалися.

Проведені одні громадські слухання за ініціативою членів територіальної громади.

Місцеві ініціативи не проводилися.

Проведено 10 консультацій з громадськістю за ініціативою ОМС.

Громадські експертизи не проводилися.

При виконавчому комітеті Рівненської міської ради та його структурних підрозділах було створено 18 консультативно-дорадчих органів.

Розміщення інформації про громадську участь на офіційному веб-сайті

На офіційному веб-сайті Рівненської міської ради у розділі «громадські обговорення», підрозділі «громадські слухання і обговорення» розміщена інформація про одні громадські слухання, проведення в 2011 році і обговорення одного проекту акту. Інформації щодо використання будь-яких інших механізмів громадської участі не виявлено.

3. Громадські слухання

Громадські слухання в місті Рівному регулюються статтею 21 Статуту територіальної громади. Серед позитивних норм можна відзначити такі:

– встановлено чіткий строк обов’язкового проведення слухань, вказуються посадові особи, які повинні їх призначити;

– громадські слухання відбуваються у відкритому режимі, як і засідання органу місцевого самоврядування, на яких розглядаються пропозиції.

Поряд з цим Статут містить декілька норм, які роблять застосування даного інструменту неможливим:

– по-перше, необхідно зібрати 1000 підписів на підтримку ініціативи громади щодо проведення громадських слухань (дуже велика кількість для міста з кількістю населення до 300 тис.).

– по-друге, до порядку денного міської ради вносяться не рішення громадських слухань, а пропозиції учасників, яких делегувало не менше як тисяча громадян. Інші пропозиції можуть розглядатися органами місцевого самоврядування за умови, що їх підписало не менше як 100 членів міської громади і не пізніше як в триденний строк. При чому не визначено процедури збору таких підписів.

Також слід наголосити, що у Статуті громадські слухання практично зводяться до процедури звітування міського голови перед територіальною громадою.

4. Місцеві ініціативи

Порядок внесення місцевої ініціативи на розгляд ради регулюється Статутом територіальної громади. Серед основних недоліків можна назвати такі:

– встановлено високі кількісні бар’єри для ініціювання місцевої ініціативи та створення ініціативної групи. Зокрема, для ініціювання місцевої ініціативи необхідно створити ініціативну групу у кількості не менше 1 тисячі членів громади, та зібрати 5 тисяч підписів на підтримку місцевої ініціативи;

– не визначено процедури подання місцевої ініціативи до Рівненської міської ради та її реєстрації, а також процедура та терміни внесення місцевої ініціативи на відкрите засідання ради.

5. Загальні збори громадян за місцем проживання

Регулюється статтею 20 Статуту територіальної громади.

У Статуті немає значних обмежень щодо суб’єктів скликання зборів громадян, які можуть скликатися міським головою, міською радою, органами самоорганізації населення, депутатами міської ради відповідного виборчого округу. Чітко визначено процедуру скликання зборів з ініціативи членів територіальної громади, які проживають у відповідному територіальному утворенні.

Проте статутом не  визначено жодних процедур організації та проведення загальних зборів громадян за місцем проживання чи проведення конференцій представників, правомочності загальних зборів тощо.

Рішення загальних зборів з питань, що віднесені до повноважень місцевого самоврядування мають рекомендаційний характер. Зазначена норма статуту не відповідає частині 2 статті 8 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», відповідно до якої рішення загальних зборів громадян враховуються органами місцевого самоврядування в їх діяльності.

6. Громадська експертиза діяльності органу місцевого самоврядування

Стаття 17 Статуту територіальної громади передбачає, що мешканці міста можуть брати участь у здійсненні громадської експертизи тих чи інших проектів, що плануються на території міста. Однак локального акту, що детально регулював би процедуру проведення громадської експертизи діяльності органів та посадових осіб місцевого самоврядування немає.

7. Консультації з громадськістю

Місцевого нормативно-правового акту, який би передбачав обов’язкову процедуру проведення консультацій з громадськості не прийнято.

8. Органи самоорганізації населення

Створення і функціонування ОСН врегульовані розділом VII Статуту територіальної громади, рішенням Рівненської міської ради від 26 січня 2000 року «Про надання дозволу на створення органу самоорганізації населення». Додаток до рішення «Тимчасове положення про органи самоорганізації населення».

9. Консультативно-дорадчі органи

При виконавчому комітеті Рівненської міської ради та його структурних підрозділах було створено 18 консультативно-дорадчих органів. Зокрема, створено громадську раду при виконавчому комітетів міської ради, 2 координаційні ради, а також при структурних підрозділах виконавчого комітету створено 10 комісії та 5 комітетів.

***

Висновки

Основними механізмами участі членів територіальної громади Рівного в управлінні місцевими справами є громадські слухання, загальні збори громадян за місцем проживання, місцеві ініціативи.

Однак нормативне регулювання цих механізмів потребує суттєвого удосконалення.

По-перше, спрощення та деталізація процедури проведення громадських слухань та місцевих ініціатив, а особливо ініціювання їх членами територіальної громади.

По-друге, забезпечення прозорості та відкритості міської ради під час розгляду пропозицій членів територіальної громади.

По-третє, приведення у відповідність з вимогами Закону України «Про доступ до публічної інформації».

По-четверте, запровадження детального регламентування проведення громадських експертиз та консультацій з громадськістю. Й усунення інших недоліків.


 

Севастопольська міська рада

1. Правове регулювання механізмів місцевої демократії

Механізми залучення

Правове регулювання

1.

Громадські слухання Положенням про громадські слухання в Севастополі

2.

Місцеві ініціативи Регулювання відсутнє

3.

Загальні збори громадян за місцем проживання Регулювання відсутнє

4.

Громадська експертиза діяльності органу місцевого самоврядування Постанова КМУ від 5 листопада 2008 року № 976 «Про затвердження Порядку сприяння проведенню громадської експертизи діяльності органів виконавчої влади»

5.

Консультації з громадськістю Постанова КМУ від 3 листопада 2010 року № 996 «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики»

6.

Органи самоорганізації населення Регулювання відсутнє

2. Практика участі громадян

Офіційна інформація Севастопольської міської ради на запит на інформацію Українського незалежного центру політичних досліджень не була надана.

Розміщення інформації про громадську участь на офіційному веб-сайті

Відомостей щодо будь-яких механізмів громадської участі не виявлено.

3. Громадські слухання

Порядок проведення слухань в Севастополі регулюється Положенням про громадські слухання в місті Севастополь, затверджене окремим рішенням міської ради.

Серед позитивних норм Положення можна відзначити наступні: визначено строк розгляду результатів громадських слухань, а також строк і спосіб оприлюднення рішення місцевою радою про їх врахування чи відхилення.

Проте Положення містить достатньо складну процедуру подання ініціативи щодо проведення слухань членами територіальної громади:

– для внесення ініціативи про проведення громадських слухань необхідно створити ініціативну групу у кількості 50 осіб та оформити заяву, яку мають підписати всі члени ініціативної групи;

– після чого, подати заяву реєстратору, який передає її профільному комітету;

– профільний комітет здійснює протягом 15 робочих днів перевірку поданих документів щодо відповідності питань, з яких планується провести громадські слухання, Положенню. У разі відповідності, приймається рішення про проведення громадських слухань без збору підписів на підтримку слухань;

– у випадку рішення комісії про невідповідність питань Положенню, ініціатори проведення слухань повинні зібрати підписи 1000 членів територіальної громади або 20 громадських організацій на підтримку ініціативи.

Серед інших негативних норм Положення можна виділити те, що головуючий і секретар слухань призначаються дорадчим комітетом. Встановлений також обов’язок ініціаторів громадських слухань подати план заходів щодо підготовки слухань у 5денний строк з дня реєстрації, за невиконання якого ініціатива слухань анульовується. Головуючий повинен надати слово всім сторонам, що висловили свою позицію через засоби масової інформації або в письмових зверненнях під час підготовки слухань, але не всім бажаючим.

4. Громадська експертиза діяльності органу місцевого самоврядування

У питанні проведення громадської експертизи, виконавчий орган Севастопольської міської ради (Севастопольська міська держава адміністрація) керується відповідною Постановою Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2008 року № 976 «Про затвердження Порядку сприяння проведенню громадської експертизи діяльності органів виконавчої влади».

5. Консультації з громадськістю

Севастопольська міська державна адміністрація у питанні проведення консультацій з громадськістю керується відповідною Постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2010 року № 996 «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики».

***

Висновки

Нормативне регулювання механізмів участі членів територіальної громади міста Севастополя  потребує суттєвого удосконалення.

По-перше, варто розробити і ухвали Статут територіальної громади міста Севастополя.

По-друге,у ньому варто деталізувати процедуру організації, проведення та врахування результатів громадських слухань, загальних зборів, подання місцевих ініціатив.

 По-третє, запровадити локальне регламентування консультацій з громадськістю, громадських експертиз, органів самоорганізації населення.

Також варто привести у відповідність з вимогами Закону України «Про доступ до публічної інформації» роботу офіційного веб-сайту ради, зокрема в частині розміщення інформації про механізми чи процедури, за допомогою яких громадськість може представляти свої інтереси або в інший спосіб впливати на реалізацію повноважень розпорядника інформації (стаття 15 цього закону).


 

Сімферопольська міська рада

1. Правове регулювання механізмів місцевої демократії

Механізми участі

Правове регулювання

1.

Громадські слухання Стаття 22 Статуту територіальної громади

2.

Місцеві ініціативи Стаття 49 Статуту територіальної громади

3.

Загальні збори громадян за місцем проживання Стаття 20 Статуту територіальної громади

4.

Громадська експертиза діяльності органу місцевого самоврядування Регулювання відсутнє

5.

Консультації з громадськістю Регулювання відсутнє

6.

Органи самоорганізації населення Розділ 9 Статуту територіальної громади

2. Практика участі громадян

За офіційною інформацією Сімферопольської міської ради, що була надана на запит на інформацію УНЦПД, практика участі громадян у вирішенні питань місцевого значення виглядає наступним чином:

Практика участі  громадян протягом 2011 – 2012 років

2011 рікПроведено 75 загальних зборів громадян в районах міста.
2012 рік2 громадських слухання.

138 консультацій з громадськістю в районах міста.

Розміщення інформації про громадську участь на офіційному веб-сайті

На офіційному веб-сайті Сімферопольської міської ради у розділі «Общественныйсовет», розміщена інформація про діяльність громадської ради.

Відомостей щодо будь-яких інших механізмів громадської участі не виявлено.

3. Громадські слухання

Статут територіальної громади міста Сімферополь у статті 22 передбачає декілька норм щодо врегулюванню громадських слухань.

Зокрема врегульовані питання, з яких проводяться громадські слухання, хто їх призначає, строк повідомлення громади, порядок прийняття рішень, та строки оприлюднення рішень.

Серед іншого, також передбачено велику кількість підписів для підтримки ініціативи громади щодо проведення слухань, ведення протоколу здійснює працівник виконавчого органу, до повноважень якого відносяться питання, внесені на громадське слухання (а не особа, обрана на слуханнях), не передбачено обов’язку по його оприлюдненню.

 

 

4. Місцеві ініціативи

Порядок внесення місцевої ініціативи на розгляд ради регулюється статтею 49 Статуту територіальної громади.

Перешкодою для внесення місцевої ініціативи є те, що встановлено 1% підписів членів громади, які потрібно зібрати для внесення місцевої ініціативи, що станом на 31 серпня 2013 року складає 2 857 підписів.

Відсутній також чіткий порядок реєстрації та розгляду місцевої ініціативи міською радою. Ускладнює процедуру подання місцевої ініціативи на розгляд ради вимога підготовки виключно проекту рішення ради.

5. Загальні збори громадян за місцем проживання

Порядок проведення загальних зборів регулюється Статутом територіальної громади.

Немає значних обмежень щодо суб’єктів скликання зборів громадян, які можуть скликатися міським головою, органами самоорганізації населення, виконавчим комітетом міської ради, головами районних в місті рад. Збори можуть скликатися за ініціативою не менше 1% членів територіальної громади, що проживають на відповідній території, проте відповідної процедури не визначено. Відсутня також чітка процедура організації та проведення загальних зборів за місцем проживання, порядок оформлення рішень зборів та їх оприлюднення.

6. Громадська експертиза діяльності органу місцевого самоврядування

Відповідно до статті 54 Статуту територіальної громади мешканці міста можуть брати участь у проведенні громадських експертиз проектів актів та чинних актів міської ради. Втім локального нормативно-правового акту, який би визначав обов’язковий порядок проведення громадських експертиз не ухвалено.

7. Консультації з громадськістю

Порядок проведення консультацій з громадськістю регулюється Постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2010 року № 996 «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики». Відповідно до Постанови, органам місцевого самоврядування рекомендується під час проведення консультацій з громадськістю керуватися порядком, що затверджений Постановою.

За інформацією Сімферопольської міської ради при проведенні консультацій, вони використовують порядок, передбачений даною Постановою. Втім локальних нормативних актів, які б визначали обов’язковий порядок консультацій з громадськістю, не ухвалено.

8. Органи самоорганізації населення

Порядок організації і функціонування ОСН регулюється Розділ VІІ Статуту територіальної громади, рішенням Сімферопольської міської ради від 27 грудня 2012 року № 560 «Про програму сприяння розвитку органів самоорганізації населення міста Сімферополь на 2012 – 2016 роки».

 

 

9. Консультативно-дорадчі органи

При виконавчому комітеті Сімферопольської міської ради від 3 лютого 2011 року створено громадську раду. Рішенням 15 лютого 2013 року було затверджено новий склад громадської ради.

***

Висновки

Основними механізмами участі членів територіальної громади Сімферополя в управлінні місцевими справами є громадські слухання, загальні збори громадян за місцем проживання, місцеві ініціативи.

Однак нормативне регулювання цих механізмів потребує суттєвого удосконалення.

По-перше, варто спростити процедуру проведення громадських слухань, місцевих ініціатив, загальних зборів, в частині ініціювання їх членами територіальної громади.

По-друге,деталізувати процедуру їх проведення, особливо запровадити прозорий і відкритий порядок розгляду пропозицій, поданих на слуханнях, зборах чи в порядку місцевої ініціативи.

По-третє, запровадити локальне регламентування консультацій з громадськістю, громадських експертиз. Усунути інші недоліки.

Також варто привести у відповідність з вимогами Закону України «Про доступ до публічної інформації» роботу офіційного веб-сайту ради, зокрема в частині розміщення інформації про механізми чи процедури, за допомогою яких громадськість може представляти свої інтереси або в інший спосіб впливати на реалізацію повноважень розпорядника інформації (стаття 15 цього закону).


 

Сумська міська рада

1. Правове регулювання механізмів місцевої демократії

Механізми участі

Правове регулювання

1.

Громадські слухання Стаття 67 Статуту територіальної громади і Рішення Сумської міської ради від 9 лютого 2005 року №1103-МР «Про Положення про громадські слухання в місті Суми»

2.

Місцеві ініціативи Стаття 68 Статуту територіальної громади і Положення про порядок внесення місцевих ініціатив на розгляд Сумської міської ради

3.

Загальні збори громадян за місцем проживання Стаття 66 Статуту територіальної громади і Положення про порядок внесення місцевих ініціатив на розгляд Сумської міської ради

4.

Громадська експертиза діяльності органу місцевого самоврядування Регулювання відсутнє

5.

Консультації з громадськістю Рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 18 червня 2013 року № 321 «Про громадську раду при виконавчому комітеті Сумської міської ради»

6.

Органи самоорганізації населення Стаття 86 Статуту територіальної громади 

Рішення Сумської міської ради від 25 квітня 2007 року №540 «Про органи самоорганізації населення»

 

Рішення Сумської міської ради від 6 квітня 2010 року №183 «Про затвердження Методичних рекомендацій порядку здійснення легалізації органів самоорганізації населення міста Суми»

2. Практика участі громадян

За офіційною інформацією Сумської міської ради, що була надана на запит на інформацію УНЦПД, практика участі громадян у вирішенні питань місцевого значення виглядає наступним чином:

Практика участі  громадян протягом 2011 – 2012 років

2011 рікЗагальні збори не проводились.

Ініціативи про проведення місцевого референдуму чи громадських слухань не подавалися, і вони не проводилися.

Місцеві ініціативи не подавалися.

Громадські експертизи не проводилися.

2012 рікЗагальні збори не проводились.

Ініціативи про проведення місцевого референдуму чи громадських слухань не подавалися, і вони не проводилися.

Місцеві ініціативи не подавалися.

Громадські експертизи не проводилися.

 

Проведено 11 консультацій з громадськістю за ініціативою міської ради і громадських організацій. Виявлено цікавий факт, коли консультації з громадськістю проводить громадська рада при міському голові та виконкомі, а не сам орган місцевого самоврядування. Питання, щодо яких проводилися консультації з громадськістю: перейменування вулиць, передання приміщення ветеранським організаціям, пільгове перевезення в громадському транспорті, пільгові лікарські рецепти та ритуальні послуги, встановлення бюстів Героям Радянського Союзу на території обласного центру.

Розміщення інформації про громадську участь на офіційному веб-сайті

На офіційному веб-сайті Сумської міської ради у розділі «городянину», підрозділі «громадські обговорення» розміщені оголошення про проведення обговорень з громадськістю, проекти актів, що винесені на обговорення, звіти про врахування пропозицій громадськості за результатами обговорення, порядок проведення громадського обговорення містобудівної документації. Інформації щодо використання будь-яких інших механізмів громадської участі не виявлено.

3. Громадські слухання

Громадські слухання в місті Суми врегульовано статтею 67 Статуту територіальної громади і рішенням Сумської міської ради «Про Положення про громадські слухання в місті Суми» від 9 лютого 2005 року №1103-МР. Вищевказане положення не є частиною Статуту територіальної громади, а затверджене окремим рішенням міськради, що суперечить вимогам Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Проте якщо аналізувати його зміст, то воно не позбавлене позитивів.

Зокрема встановлюється обов’язок проведення слухань з питань підготовки бюджету. Встановлюється чіткий термін, на протязі якого мають бути проведені слухання. Участь у громадських слуханнях депутатів міської ради та посадових осіб місцевого самоврядування, щодо яких стосуються питання, винесені на обговорення, є обов’язковою. Безпосередньо на слуханнях учасники можуть подавати колективні звернення, що долучаються до протоколу. Громадські слухання призначаються, як правило, у неробочі дні (субота або неділя) у найбільшому на кількістю місць приміщенні або на відкритому майданчику.

Серед норм, які потребують удосконалення можна відзначити: визначення громадських слухань у Положенні варто було б привести у відповідність до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» і Статуту територіальної громади. На громадські слухання не варто виносити розгляд місцевих ініціатив (це два різні і цілком самостійні інструменти демократії участі), для підтримки ініціативи громади щодо проведення громадських слухань слід зібрати не менше 500 підписів (це завелика кількість), зробити більш чіткою процедуру подання рішень слухань ОМС, строки по їх розгляду та оприлюднення.

4. Місцеві ініціативи

Регулюється Статутом територіальної громади і Положенням про порядок внесення місцевих ініціатив на розгляд Сумської міської ради, затвердженого рішенням ради окремо від статуту.

Положення про місцеві ініціативи докладно визначає порядок внесення та розгляду місцевої ініціативи на розгляд ради, зокрема:

– встановлено чіткі терміни збору підписів членів територіальної громади на підтримку місцевої ініціативи та терміни внесення місцевої ініціативи на розгляд ради;

– визначено порядок створення ініціативної групи;

– чітко встановлено перелік та вимоги до документів, які повинні подаватися до місцевої ради для внесення місцевої ініціативи;

– встановлено також чіткі терміни розгляду місцевої ініціативи Сумською міською радою – місцева ініціатива повинна бути розглянута протягом 2 місяців з часу її реєстрації.

Серед основних перешкод реалізації права на місцеву ініціативу можна виділити такі:

– місцева ініціатива вноситься тільки у формі проекту рішення ради, у разі необхідності – також подаються  проект рішення ради про внесення необхідних змін чи доповнень до міського бюджету та кошторис витрат. Відповідна норма просто унеможливлює реалізацію права на місцеву ініціативу, оскільки члени громади не володіють достатньою інформацію для підготовки проекту рішення щодо внесення змін до бюджету;

– передбачено здійснення перевірки документів, поданих у порядку місцевої ініціативи у результаті якої, заява може бути відхилена з причин її неналежного оформлення. Процедури усунення недоліків не передбачено.

– не передбачено право виступу з доповіддю для членів ініціативною групою під час розгляду місцевої ініціативи на засіданні ради.

5. Загальні збори громадян за місцем проживання

Регулюється статтею 66 Статуту територіальної громади і Положенням про загальні збори громадян за місцем проживання, затвердженим рішенням міської ради окремо від Статуту.

Ускладненою є процедура скликання зборів з ініціативи членів територіальної громади, які проживають у відповідному територіальному утворенні. Зокрема, члени громади створюють ініціативну групи у складі 7-11 громадян та подають відповідне повідомлення «на ім’я начальника управління територією району». Після чого посадова особа «управління територією району» організовує зустріч членів ініціативної групи з посадовими особами місцевого самоврядування, органів виконавчої влади щодо розгляду питань, поставлених у заяві на проведення зборів на предмет їхнього вирішення посадовими особами органів місцевого самоврядування відповідно до власної компетенції в узгоджені строки. У разі, коли така зустріч не відбувається з причин, не залежних від ініціативної групи, або коли в результаті зустрічі не було досягнуто узгодженого рішення, ініціативна група розпочинає збір підписів на підтримку ініціативи для проведення зборів.

Для проведення зборів району міста ініціативній групі необхідно зібрати 2500 підписів членів громади, або 10% підписів для проведення зборів менших територіальних утворень.

Таким чином, створюються штучні перешкоди для реалізації права членів територіальної громади проводити збори за місцем проживання.

6. Громадська експертиза діяльності органу місцевого самоврядування

Стаття 17 Статуту територіальної громади передбачає, що мешканці міста можуть брати участь у здійсненні громадської експертизи тих чи інших проектів, що плануються або відбуваються на території міста. Втім локального акту, що детально регулював би процедуру проведення громадської експертизи діяльності органів та посадових осіб місцевого самоврядування немає.

7. Консультації з громадськістю

Порядок проведення консультацій з громадськістю регулюється Постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2010 року № 996 «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики». Відповідно до Постанови, органам місцевого самоврядування рекомендується під час проведення консультацій з громадськістю керуватися порядком, що затверджений Постановою.

За твердженням міської ради порядок проведення консультації з громадськістю регулює рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 18 червня 2013 року № 321 «Про громадську раду при виконавчому комітеті Сумської міської ради». Відповідно до цього Положення громадська рада сприяє врахуванню органами місцевого самоврядування громадської думки під час формування та реалізації місцевої політики. Рада також збирає, узагальнює та подає органам місцевого самоврядування інформацію про пропозиції інститутів громадянського суспільства щодо вирішення питань, які мають важливе суспільне значення.

Варто наголосити, що відповідно до Порядку проведення консультацій, затвердженого постановою КМУ № 996, консультації з громадськістю проводить орган влади, який є головним розробником проекту нормативно-правового акту, а відповідно до Типового положення про громадську раду, рада може подавати до органу влади пропозиції щодо організації консультацій з громадськістю. Таким чином, місцевим радам слід взяти за основу норми Порядку та покласти обов’язок проведення консультацій на головного розробника проекту документів, а не на створену громадську раду при міській раді чи міському голові.

8. Органи самоорганізації населення

Створення і функціонування ОСН врегульовані статтею 86 Статуту територіальної громади, рішенням Сумської міської ради від 25 квітня 2007 року №540 «Про органи самоорганізації населення» і рішенням Сумської міської ради від 6 квітня 2010 року №183 «Про затвердження Методичних рекомендацій порядку здійснення легалізації органів самоорганізації населення міста Суми».

9. Консультативно-дорадчі органи

При виконавчому комітеті Сумської міської ради створено 3 консультативно-дорадчі органи.

***

Висновки

Основними механізмами участі членів територіальної громади Сум в управлінні місцевими справами є громадські слухання, загальні збори громадян за місцем проживання, місцеві ініціативи та консультації з громадськістю.

Однак нормативне регулювання цих механізмів потребує суттєвого удосконалення. По-перше, спрощення та деталізація процедури проведення громадських слухань, місцевих ініціатив і загальних зборів, і особливо в частині ініціювання їх членами територіальної громади. По-друге, забезпечення прозорості та відкритості міської ради під час розгляду пропозицій членів територіальної громади. По-третє, приведення у відповідність з вимогами Закону України «Про доступ до публічної інформації». По-четверте, запровадження детального регламентування проведення громадських експертиз та консультацій з громадськістю, що відповідав би загально встановленій практиці. Й усунення інших недоліків.

 

 

Тернопільська міська рада

1. Правове регулювання механізмів місцевої демократії

Механізми участі

Правове регулювання

1.

Громадські слухання Стаття 4.7 Статуту територіальної громади

2.

Місцеві ініціативи Стаття 4.8 Статуту територіальної громади

3.

Загальні збори громадян за місцем проживання Стаття 2.5 Статуту територіальної громади

4.

Громадська експертиза діяльності органу місцевого самоврядування Стаття 4.1 Статуту територіальної громади Локальне правове регулювання відсутнє

5.

Консультації з громадськістю Локальне правове регулювання відсутнє

6.

Органи самоорганізації населення Стаття 4.11 Статуту територіальної громади

2. Практика участі громадян

За офіційною інформацією Тернопільської міської ради, що була надана на запит на інформацію УНЦПД, практика участі громадян у вирішенні питань місцевого значення виглядає наступним чином:

Практика участі  громадян протягом 2011 – 2012 років

2011 рікМісцеві референдуми не відбувалися
2012 рікМісцеві референдуми не відбувалися

Інформації про використання інших механізмів участі членів територіальної громади в управлінні місцевими справами у відповідях на запити не було. Так не само не вдалося її виявити на офіційному веб-сайті.

Розміщення інформації про громадську участь на офіційному веб-сайті

На офіційному веб-сайті Тернопільської міської ради пошукова система на слова «громадські слухання» видає розміщені оголошення про проведення громадських слухань. Інформації щодо використання будь-яких інших механізмів громадської участі не виявлено. На запити з назвами інших механізмів пошукова система видавала тільки Статут територіальної громади.

3. Громадські слухання

За наявною інформацією громадські слухання в Тернополі регулюються статтею 4.7 Статуту територіальної громади. Вона містить загальні положення про проведення слухань, що фактично є копією статті 13 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» і вказівку, що процедуру встановлює окреме положення, що є невід’ємною частиною Статуту. Втім воно ще не прийняте. Робота над його розробкою ведеться починаючи з 2010 року.

В результаті порядок проведення громадських слухань в місті Тернополі не врегульований.

 

4. Місцеві ініціативи

Регулюється Статутом територіальної громади.

Статутом територіальної громади надається право на місцеву ініціативу. Відповідно до частини 3 статті 4.8. Статуту, перелік суб’єктів місцевої ініціативи, порядок її підготовки, подачі та реалізації визначається «Положенням про місцеві ініціативи у місті Тернополі». Відповідне положення про місцеву ініціативу Тернопільською міською радою не ухвалювалося.

5. Загальні збори громадян за місцем проживання

Регулюється статтею 20 Статуту територіальної громади. Зокрема, надається право на проведення загальних зборів. Відповідно до частини 3 статті 2.5. Статуту, процедури ініціювання, оголошення, підготовки, проведення загальних зборів визначаються у Положенні про загальні збори членів територіальної громади міста Тернополя. Відповідне положення Тернопільською міською радою не затверджене.

6. Громадська експертиза діяльності органу самоорганізації населення

Порядок проведення громадської експертизи діяльності органів виконавчої влади визначається Постановою Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2008 року №976 «Про затвердження Порядку сприяння проведенню громадської експертизи діяльності органів виконавчої влади». Відповідна Постанова має рекомендацій характер для органів місцевого самоврядування і може використовуватися ними для проведення громадської експертизи діяльності виконавчих органів місцевих рад.

Стаття 4.1 Статуту територіальної громади зазначає, що мешканці міста можуть брати участь у проведенні громадських експертиз проектів актів та чинних актів міської ради. Втім локального акту, що детально регулював би процедуру проведення громадської експертизи діяльності органів та посадових осіб місцевого самоврядування немає.

6. Консультації з громадськістю

Порядок проведення консультацій з громадськістю регулюється Постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2010 року № 996 «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики». Відповідно до Постанови, органам місцевого самоврядування рекомендується під час проведення консультацій з громадськістю керуватися порядком, що затверджений Постановою.

Локальних нормативних актів, які б визначали обов’язковий порядок консультацій з громадськістю, не ухвалено.

8. Органи самоорганізації населення

Стаття 4.11 Статуту територіальної громади передбачає створення органів самоорганізації населення та коротко визначає порядок створення та діяльності. Проте відповідні норми статуту більшою мірою дублюють норми Закону України «Про органи самоорганізації населення».


9. Консультативно-дорадчі органи

Розпорядженням міського голови при виконавчих органах Тернопільської міської ради створено 10 консультативно-дорадчих органів з різних сфери життя громади: громадські ради з питань освіти і науки, культури, молодіжної політики, охорони здоров’я, протидії корупції, з питань екології і житлово-комунального господарства тощо.

***

Висновки

Порядок проведення згадуваних механізмів участі членів територіальної громади в управлінні місцевими справами в місті Тернополі, практично, залишився поза правовим регулюванням. Подібна ситуація, як правило, негативно впливає на застосування їх на практиці, особливо на результативність.

Отож, нормативне визначення усіх проаналізованих механізмів потребує суттєвого удосконалення. Для початку варто завершити процес роботи і ухвалити окремі положеннями про громадські слухання, загальні збори, місцеві ініціативи, громадські експертизи, консультації з громадськістю і сприяння створенню і функціонування ОСН. Положення мають бути розроблені з таким чином, щоб максимально забезпечувати права територіальної громади, передбачати прості і реалістичні процедури, забезпечувати прозорість та відкритість міської ради під час розгляду пропозицій членів територіальної громади. Також варто привести у відповідність з вимогами Закону України «Про доступ до публічної інформації»:

1)роботу офіційного веб-сайту ради, зокрема в частині розміщення інформації про механізми чи процедури, за допомогою яких громадськість може представляти свої інтереси або в інший спосіб впливати на реалізацію повноважень розпорядника інформації (стаття 15 цього закону);

2)надання відповідей на запити на інформацію.

 

 

Ужгородська міська рада

1. Правове регулювання

Механізми участі

Правове регулювання

1.

Громадські слухання Стаття 11 Статуту територіальної громади

2.

Місцеві ініціативи Регулювання відсутнє

3.

Загальні збори громадян за місцем проживання Стаття 12 Статуту територіальної громади

4.

Громадська експертиза діяльності органу місцевого самоврядування Регулювання відсутнє

5.

Консультації з громадськістю Постанова КМУ від 3 листопада 2010 року № 996 «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики»

6.

Органи самоорганізації населення Рішення виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 17 жовтня 2012 року № 368 «Про затвердження методичних рекомендацій порядку здійснення легалізації органів самоорганізації населення в м. Ужгород»

2. Практика участі громадян

За офіційною інформацією Ужгородської міської ради, що була надана на запит на інформацію УНЦПД, практика участі громадян до вирішення питань місцевого значення виглядає наступним чином:

Практика участі громадян протягом 2011 – 2012 років

Громадські слуханняПроведено 1 громадські слухання. Ініціатором проведення громадських слухань був виконавчий комітет Ужгородської міської ради.

 

Місцеві ініціативи

Протягом 2011 2012 років місцеві ініціативи не вносилися.

 

Загальні збори громадян за місцем проживання

Протягом 2011 2012 років місцеві ініціативи не проводилися.

 

Консультації з громадськістю

Проведено 6 консультації з громадськістю. Ініціаторами проведення консультацій з громадськістю був виконавчий комітет Ужгородської міської ради.

За результатами проведення консультацій було отримано 10 пропозицій, з яких 8 було враховано.

 

Громадська експертиза

Протягом 2011–2012 років громадські експертизи діяльності органів місцевого самоврядування в місті Ужгород не проводились.

 

Консультативно-дорадчі органи

При виконавчому комітеті Ужгородської міської ради створено 5 консультативно-дорадчих органів.

Розміщення інформації про громадську участь на офіційному веб-сайті

Відомостей щодо будь-яких механізмів громадської участі не виявлено.

 

 

3. Громадські слухання

У статті 12 Статуту територіальної громади про громадські слухання зазначається, що на порядок призначення і проведення слухань поширюються вимоги статті 11, яка встановлює порядок проведення загальних зборів. Однак це два різні за змістом і формою інструменти демократії участі, які потребують окремого визначення. Громадські слухання скликаються за ініціативою 1/3 від загальної кількості громадян, які проживають у місті, районі, вулиці, будинку.  На сьогодні це 31 810 мешканців.

4. Місцеві ініціативи

Статут територіальної громади м. Ужгород не згадує місцеву ініціативу в переліку механізмів участі членів територіальної громади у місцевому самоврядуванні. Положення про місцеву ініціативу міською радою не ухвалювалися.

5. Загальні збори громадян за місцем проживання

Регулюється статтею 11 Статуту територіальної громади. Передбачено, що право скликати збори громадян можуть міський голова, міська рада та її виконавчі органи, комітети місцевого самоврядування. Загальні збори громадян за місцем проживання також  скликаються за пропозицією не менше як 1/3 від загальної кількості громадян відповідного територіального утворення.

Право скликати загальні збори не надано органам самоорганізації населення. Проте створення, переобрання органу самоорганізації населення, відкликання, обрання окремих його членів замість вибулих здійснюється  зборами громадян.

Крім цього, немає чіткої процедури організації та проведення зборів, відсутні будь-які норми щодо термінів розгляду рішень зборів міською радою.

6. Громадська експертиза діяльності органу місцевого самоврядування

Нормативно-правових актів, які б визначали порядок сприяння проведенню громадської експертизи діяльності виконавчих органів міської ради у місті Ужгород не ухвалювалися.

7. Консультації з громадськістю

Ужгородська міська рада у питанні проведення консультацій з громадськістю користується Постановою КМУ від 3 листопада 2010 року № 996 «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики».

Варто зазначити, що місцеві ради можуть користуватися відповідною Постановою у питанні проведення консультацій, яка має рекомендаційний характер для органів місцевого самоврядування.

На виконання норм Постанови, Розпорядженням міського від 29 січня 2013 року № 37 було затверджено орієнтований план проведення консультацій з громадськістю на 2013 рік.

8. Органи самоорганізації населення

Для сприяння розвитку органів самоорганізації населення у місті Ужгород, виконавчим комітетом міської ради затверджено методичні рекомендації щодо порядку здійснення легалізації органів самоорганізації населення.

 

 

9. Консультативно-дорадчі органи

Консультативно-дорадчі органи були створені при виконавчому комітетів міської ради. Окремі дорадчі органи при Ужгородському міському голові, міській раді, структурних підрозділах міської ради не створювалися.

***

Висновки

Порядок проведення механізмів участі членів територіальної громади в управлінні місцевими справами у місті Ужгород практично не врегульовано. Відповідне правове поле не дозволяє застосовувати відповідні механізми на практиці, а також негативно впливає на їх результативність.

Таким чином, відповідне нормативне визначення усіх проаналізованих механізмів потребує суттєвого удосконалення. Для початку варто завершити процес роботи і ухвалити окремі положеннями про громадські слухання, загальні збори, місцеві ініціативи, громадські експертизи, консультації з громадськістю і сприяння створенню і функціонування ОСН. Положення мають бути розроблені з таким чином, щоб максимально забезпечувати права територіальної громади, передбачати прості і реалістичні процедури, забезпечувати прозорість та відкритість міської ради під час розгляду пропозицій членів територіальної громади.

 

 

Харківська міська рада

1. Правове регулювання механізмів місцевої демократії

Механізми участі

Правове регулювання

1.

Громадські слухання Стаття 26 Статуту територіальної громади і Положення «Про громадські слухання у місті Харкові»

2.

Місцеві ініціативи Стаття 25 Статуту територіальної громади і  Положення «Про місцеві ініціативи в місті Харкові»

3.

Загальні збори громадян за місцем проживання Стаття 24 Статуту територіальної громади і Положення «Про загальні збори громадян за місцем проживання в місті Харкові»

4.

Громадська експертиза діяльності органу місцевого самоврядування Регулювання відсутнє

5.

Консультації з громадськістю Регулювання відсутнє

6.

Органи самоорганізації населення Статтею 40 Статуту територіальної громадиРішенням Харківської міської ради від 23 грудня 2009 року № 364/09 «Про затвердження Положення про органи самоорганізації населення у місті Харкові»

 

Рішенням Харківської міської ради від 06 липня 2011 року «Про внесення змін до рішення Харківської міської ради з питань функціонування органів самоорганізації населення у місті Харкові»

2. Практика участі громадян

За офіційною інформацією Харківської міської ради, що була надана на запит на інформацію УНЦПД, практика участі громадян у вирішенні питань місцевого значення виглядає наступним чином:

Практика участі  громадян протягом 2011 – 2012 років

2011 рікЗагальні збори не проводились.

Проведені 1 громадські слухання, за ініціативою мешканців села П’ятихатки.

Місцеві ініціативи не зареєстровані.

2012 рікЗагальні збори не проводились.

Місцеві ініціативи не зареєстровані.

Протягом 2011-2012 року було проведено 34 громадських слухання щодо проектів містобудівної документації.

Розміщення інформації про громадську участь на офіційному веб-сайті

На офіційному веб-сайті Харківської міської ради у розділі «Документи», підрозділі «громадські слухання» розміщені оголошення про проведення громадських слухань і пропозиції, на них подані, та інформаційні матеріали, з ними пов’язані.

Інформації щодо використання будь-яких інших механізмів громадської участі не виявлено.

 

3. Громадські слухання

Положення «Про громадські слухання у місті Харкові», яке є невід’ємною частиною та додатком до Статуту територіальної громади, дуже детально регулює порядок ініціювання, підготовки і проведення слухань.

В більшості це позитивно. Однак там передбачена надмірно складна процедура подання ініціативи членами територіальної громади (створення ініціативної групи, подавання підписних листів та інших документів, надзвичайно широкі повноваження секретаря ради по їх перевірці, дуже багато різних строків, вимагається невиправдано велика кількість підписів, тощо). А це неприпустимо, оскільки весь смисл громадських слухань саме в можливості територіальної громади їх ініціювати, то навіщо ж тоді так ускладнювати процедуру? Негативно також, що на слуханнях головує міський голова, і тільки у випадку, коли предметом слухань є його діяльність, то — голова підготовчого комітету чи представник ініціатора. Також трохи некоректно розписаний порядок розгляду рішень слухань ОМС. Здебільшого він стосується розгляду їх міським головою, а не міською радою, як того вимагає закон.

Всі інші норми доволі чітко і зі строками прописують процедуру. Можна відзначити такі прогресивні норми: у підсумкові матеріали громадських слухань мають бути внесені всі представлені на громадських слуханнях погляди та матеріали з теми слухань, чіткі обов’язки по їх оприлюдненню.

4. Місцеві ініціативи

Регулюється Статутом територіальної громади (стаття 25) і Положенням «Про місцеві ініціативи в місті Харкові», затвердженим як додаток до статуту.

Серед основних перешкод можна віднести, що встановлено високі кількісні бар’єри щодо створення ініціативної групи та збору підписів на підтримку місцевої ініціативи. Ініціативна група створюється на зборах громадян, за умов присутності не менше 25 членів громади, у кількості не менше 10 осіб. Для внесення місцевої ініціативи до міської ради необхідно зібрати не менше 10 тисяч підписів.

Місцеву ініціативу разом зі встановленою кількістю підписів членів громади необхідно внести до ради протягом 28 днів з дня реєстрації повідомлення про створення ініціативної групи. Ускладнює процедуру подання місцевої ініціативи на розгляд ради вимога підготовки проекту рішення ради.

5. Загальні збори громадян за місцем проживання

Регулюється Статутом територіальної громади (стаття 24) і Положенням «Про загальні збори громадян за місцем проживання в місті Харкові», затвердженим як додаток до статуту.

Немає значних обмежень щодо суб’єктів скликання зборів громадян, які можуть скликатися міським головою, головою відповідної районної в місті ради, виконавчим комітет міської (районної в місті ради). Ускладненою є процедура скликання зборів з ініціативи членів територіальної громади, які проживають у відповідному територіальному утворенні, оскільки необхідно зібрати підписи не менше як 1/3 від загальної кількості громадян відповідного територіального утворення, після чого секретар відповідної ради проводить перевірку отриманих документів. В разі відповідності встановленим нормам всіх документів, відповідний голова протягом 5 робочих днів видає розпорядження про скликання зборів громадян за місцем проживання. Достатньо чітко врегульована процедура організації та проведення зборів. Статутом також регламентовано порядок розгляду ухвалених зборами рішень органами місцевого самоврядування, а також, в разі необхідності, депутатами відповідної місцевої ради. Відповіді та результати врахування рішення загальних зборів направляються безпосередньо представникові ініціатора проведення зборів і оприлюднюються в офіційному друкованому засобі масової інформації міської ради, розміщуються на офіційному веб-сайті міської ради.

6. Громадська експертиза діяльності органу місцевого самоврядування

Порядок проведення громадської експертизи діяльності органів виконавчої влади визначається Постановою Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2008 року №976 «Про затвердження Порядку сприяння проведенню громадської експертизи діяльності органів виконавчої влади». Відповідна Постанова має рекомендацій характер для органів місцевого самоврядування і може використовуватися ними для проведення громадської експертизи діяльності виконавчих органів місцевих рад.

Втім в офіційній відповіді Харківської міської ради зазначено, що ця Постанова поширюється на органи виконавчої влади, до якої органи місцевого самоврядування на відносяться.

7. Консультації з громадськістю

Порядок проведення консультацій з громадськістю регулюється Постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2010 року № 996 «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики». Відповідно до Постанови, органам місцевого самоврядування рекомендується під час проведення консультацій з громадськістю керуватися порядком, що затверджений Постановою.

Втім в офіційній відповіді Харківської міської ради зазначено, що ця Постанова поширюється на органи виконавчої влади, до якої органи місцевого самоврядування на відносяться.

8. Органи самоорганізації населення

Створення та функціонування ОСН в Харкові регулюється статтею 40 Статуту територіальної громади, рішенням Харківської міської ради від 23 грудня 2009 року № 364/09 «Про затвердження Положення про органи самоорганізації населення у місті Харкові» та рішенням Харківської міської ради від 06 липня 2011 року «Про внесення змін до рішення Харківської міської ради з питань функціонування органів самоорганізації населення у місті Харкові».

***

Висновки

Основними механізмами участі членів територіальної громади Харкова в управлінні місцевими справами є громадські слухання, загальні збори громадян за місцем проживання, місцеві ініціативи.

Однак нормативне регулювання цих механізмів потребує суттєвого удосконалення. По-перше, спрощення процедури проведення громадських слухань, місцевих ініціатив і загальних зборів, і особливо в частині ініціювання їх членами територіальної громади. По-друге, забезпечення прозорості та відкритості міської ради під час розгляду пропозицій членів територіальної громади. По-третє, запровадження локального регламентування проведення громадських експертиз та консультацій з громадськістю, що відповідав би загально встановленій практиці. Й усунення інших недоліків. Також варто привести у відповідність з вимогами Закону України «Про доступ до публічної інформації»:

1)роботу офіційного веб-сайту ради, зокрема в частині розміщення інформації про механізми чи процедури, за допомогою яких громадськість може представляти свої інтереси або в інший спосіб впливати на реалізацію повноважень розпорядника інформації (стаття 15 цього закону);

2)надання відповідей на запити на інформацію.

Херсонська міська рада

1. Правове регулювання механізмів місцевої демократії

Механізми участі

Правове регулювання

1.

Громадські слухання Статті 74-90 Статуту територіальної громади

2.

Місцеві ініціативи Частина 5 Статуту територіальної громади

3.

Загальні збори громадян за місцем проживання Частина 4 Статуту територіальної громади

4.

Громадська експертиза діяльності органу місцевого самоврядування Регулювання відсутнє

5.

Консультації з громадськістю Регулювання відсутнє

6.

Органи самоорганізації населення Статті 46 Статуту територіальної громади

2. Практика участі громадян

За офіційною інформацією Херсонської міської ради, що була надана на запит на інформацію УНЦПД, практика участі громадян у вирішенні питань місцевого значення виглядає наступним чином:

Практика участі  громадян протягом 2011 – 2012 років

2011 рікЗагальні збори за місцем проживання не проводилися;

Громадські слухання не проводилися;

Місцеві ініціативи не проводилися;

Консультації з громадськістю не проводилися;

Консультативно-дорадчі органи не створювалися;

Громадські експертизи не проводилися.

2012 рікЗагальні збори за місцем проживання не проводилися;

Громадські слухання не проводилися;

Місцеві ініціативи не проводилися;

Консультації з громадськістю не проводилися;

Консультативно-дорадчі органи не створювалися;

Громадські експертизи не проводилися.

Розміщення інформації про громадську участь на офіційному веб-сайті

На офіційному веб-сайті Херсонської міської ради у пошукова система за словами «громадські слухання» видає оголошення про проведення громадських слухань, результати розгляду пропозицій громадськості, інформація про проведення слухань.

Інформації щодо будь-яких інших механізмів громадської участі не виявлено.

3. Громадські слухання

В Херсоні громадські слухання врегульовані статтями 74-90 Статуту територіальної громади, де доволі детально та чітко визначені основні питання, що в цілому дозволяють використовувати цей інструмент. Серед іншого, позитивно, що закріплене право кожного присутнього висловлюватися на слуханнях, порядок прийняття та фіксації рішень слухань, обов’язок міської ради розглянути їх на сесії та інші. Можна виокремити й певні недоліки регулювання: протокол веде не обрана на слуханнях особа, а спеціально призначений працівник виконавчого комітету міської ради або керівник органу самоорганізації населення, заборонено проводити слухання за три місяці до  місцевих виборів (безпідставно паралізує використання інструменту), не визначено строки врахування пропозицій та оприлюднення рішення ОМС, невиправдано велика кількість підписів для підтримки ініціативи громади щодо проведення слухань.

4. Місцеві ініціативи

Регулюється Статутом територіальної громади (частина 5).

Встановлено високі кількісні бар’єри для створення ініціативної групи. Ініціативна група створюється на установчих зборах у кількості не менше як 500 членів громади. Ускладнює процедуру подання місцевої ініціативи на розгляд ради вимога підготовки проекту рішення ради з усіма додатками. Якщо здійснення предмету ініціативи потребує додаткового бюджетного фінансування, до документу повинен додаватися проект рішення ради про внесення необхідних змін чи доповнень до міського бюджету та кошторис витрат. Проекти рішення ініціативна група повинна погодити з профільними управліннями виконавчого комітету міської ради.

5. Загальні збори громадян за місцем проживання

Регулюється Статутом територіальної громади (частина 4).

Відповідно до статуту, право скликати збори за власною ініціативою надано тільки міському голові. Органи самоорганізації населення та ініціативна група членів територіальної громади можуть надавати пропозиції про скликання зборів. Для скликання зборів ініціативній групі громадян необхідно зібрати підписи членів громади відповідних територій, що значно обмежує право членів територіальної громади на проведення загальних зборів. Рішення загальних зборів з питань, що віднесені до повноважень місцевого самоврядування мають рекомендаційний характер. Зазначена норма статуту не відповідає частини 2 статті 8 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», відповідно до якої рішення загальних зборів громадян враховуються органами місцевого самоврядування в їх діяльності.

6. Громадська експертиза діяльності органу місцевого самоврядування

Порядок проведення громадської експертизи діяльності органів виконавчої влади визначається Постановою Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2008 року №976 «Про затвердження Порядку сприяння проведенню громадської експертизи діяльності органів виконавчої влади». Відповідна Постанова має рекомендацій характер для органів місцевого самоврядування і може використовуватися ними для проведення громадської експертизи діяльності виконавчих органів місцевих рад.

Відповідно до статті 103 Статуту територіальної громади мешканці міста можуть брати участь у проведенні громадських експертиз проектів актів та чинних актів міської ради. Втім локального правового акту, що визначав би детальну процедуру проведення громадської експертизи

7. Консультації з громадськістю

Порядок проведення консультацій з громадськістю регулюється Постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2010 року № 996 «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики». Відповідно до Постанови, органам місцевого самоврядування рекомендується під час проведення консультацій з громадськістю керуватися порядком, що затверджений Постановою.

Локальних нормативних актів, які б визначали обов’язковий порядок консультацій з громадськістю, не ухвалено.

діяльності органів та посадових осіб місцевого самоврядування не ухвалено.

8. Органи самоорганізації населення

Стаття 46 Статуту територіальної громади зазначає: право жителів міста брати участь у здійсненні місцевого самоврядування може бути реалізовано через участь у роботі органів місцевого самоврядування, органів самоорганізації населення та робота на виборних посадах місцевого самоврядування. Втім інших локальних актів, що врегульовували б порядок організації та функціонування ОСН не прийнято.

***

Висновки

Основними механізмами участі членів територіальної громади Херсон в управлінні місцевими справами є громадські слухання, загальні збори громадян за місцем проживання, місцеві ініціативи.

Однак нормативне регулювання цих механізмів потребує суттєвого удосконалення. По-перше, спрощення процедури проведення громадських слухань, місцевих ініціатив і загальних зборів, і особливо в частині ініціювання їх членами територіальної громади. По-друге, забезпечення прозорості та відкритості міської ради під час розгляду пропозицій членів територіальної громади. По-третє, запровадження локального регламентування проведення громадських експертиз та консультацій з громадськістю, що відповідав би загально встановленій практиці. Й усунення інших недоліків. Також варто привести у відповідність з вимогами Закону України «Про доступ до публічної інформації» роботу офіційного веб-сайту ради, зокрема в частині розміщення інформації про механізми чи процедури, за допомогою яких громадськість може представляти свої інтереси або в інший спосіб впливати на реалізацію повноважень розпорядника інформації (стаття 15 цього закону).

 

 

 

 

 

 

 

 

Хмельницька міська рада

1. Правове регулювання механізмів місцевої демократії

Механізми участі

Правове регулювання

1.

Громадські слухання Статті 57-69 Статуту територіальної громади

2.

Місцеві ініціативи Глава 2.6Статуту територіальної громади

3.

Загальні збори громадян за місцем проживання Глава 2.5 Статуту територіальної громади і Постанова Верховної Ради України від 17 грудня 1993 року «Про затвердження Положення про загальні збори громадян за місцем проживання в Україні».

4.

Громадська експертиза діяльності органу місцевого самоврядування Локальне регулювання відсутнє.

5.

Консультації з громадськістю Постанова КМУ «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики» від 3 листопада 2010 року № 996

6.

Органи самоорганізації населення Розділ ІІІ Статуту територіальної громадиРішення Хмельницької міської ради від 20 грудня 2001 року № 55 «Про затвердження Типового положення про органи самоорганізації населення міста Хмельницького»

2. Практика участі громадян

За офіційною інформацією Хмельницької міської ради, що була надана на запит на інформацію УНЦПД, практика участі громадян у вирішенні питань місцевого значення виглядає наступним чином:

Практика участі  громадян протягом 2011 – 2012 років

Проведено 14 загальних зборів громадян за місцем проживання, за результатами розгляду їх рішень органом місцевого самоврядування було враховано 114 пропозицій. Проведені 3 громадські слухання, за ініціативою громадської ініціативної групи і управління транспорту і зв’язку Хмельницької міської ради;

12 зареєстрованих місцевих ініціатив, за результатами розгляду яких винесено 9 рішень;

Проведена 41 консультація з громадськістю, за ініціативою громадськості міста;

Створено 59 консультативно-дорадчих органів.

Громадські експертизи не проводились.

Розміщення інформації про громадську участь на офіційному веб-сайті

На офіційному веб-сайті Хмельницької міської ради пошукова система за словами «громадські слухання» видає інформацію про проведення одних громадських слухань та й то у звіті про роботу управління міської ради. За словами «місцева ініціатива» видає інформацію про результати розгляду 2 місцевих ініціатив. У розділі «громадська рада» розміщується інформація про діяльність громадської ради, зокрема склад, протоколи засідань, тощо.

Відомостей щодо будь-яких інших механізмів громадської участі не виявлено.

 

 

3. Громадські слухання

Процедура громадських слухань, передбачена статтями 57-69 Статуту територіальної громади міста Хмельницького по змісту і формі є процедурою звітування депутатів міської ради, і тільки трохи нагадує громадські слухання. Тоді як це різні і самостійні інструменти демократії участі, які заслуговують на окреме правове регулювання.

Серед інших недоліків можна виокремити: не передбачено можливості для членів територіальної громади ініціювати слухання, процедура врахування рішень слухань недосконала, оскільки йдеться здебільшого про розгляд їх виконавчим комітетом, а не міською радою. Таке регулювання нівелює інструмент громадських слухань.

4. Місцеві ініціативи

Регулюється Статутом територіальної громади (глава 2.6)

Спрощені процедури реєстрації та розгляду місцевої ініціативи міською радою. Не демократичною є процедура ініціювання місцевої ініціативи. Право ініціювання місцевої ініціативи надається виключно ініціативній групі членів територіальної громади шляхом проведення зборів громадян за місцем проживання, за умов присутності не менше 30 членів громади.

5. Загальні збори громадян за місцем проживання

Регулюється Статутом територіальної громади (глава 2.5) і Постановою Верховної Ради України від 17 грудня 1993 року «Про затвердження Положення про загальні збори громадян за місцем проживання в Україні».

Статут територіальної громади визначає тільки територію зборів громадян за місцем проживання.

6. Громадська експертиза діяльності органу місцевого самоврядування

Порядок проведення громадської експертизи діяльності органів виконавчої влади визначається Постановою Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2008 року №976 «Про затвердження Порядку сприяння проведенню громадської експертизи діяльності органів виконавчої влади». Відповідна Постанова має рекомендацій характер для органів місцевого самоврядування і може використовуватися ними для проведення громадської експертизи діяльності виконавчих органів місцевих рад.

Локального правового акту, що визначав би детальну процедуру проведення громадської експертизи діяльності органів та посадових осіб місцевого самоврядування не ухвалено.

7. Консультації з громадськістю

Порядок проведення консультацій з громадськістю регулюється Постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2010 року № 996 «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики». Відповідно до Постанови, органам місцевого самоврядування рекомендується під час проведення консультацій з громадськістю керуватися порядком, що затверджений Постановою.

Локальних нормативних актів, які б визначали обов’язковий порядок консультацій з громадськістю, не ухвалено.

1.7. Органи самоорганізації населення

Порядок створення і функціонування ОСН врегульовано розділом ІІІ Статуту територіальної громади, рішенням Хмельницької міської ради від 20 грудня 2001 року №55 «Про затвердження Типового положення про органи самоорганізації населення міста Хмельницького».

***

Висновки

Основними механізмами участі членів територіальної громади Хмельницького в управлінні місцевими справами є громадські слухання, загальні збори громадян за місцем проживання, місцеві ініціативи, консультації з громадськістю.

Однак нормативне регулювання цих механізмів потребує суттєвого удосконалення. По-перше, з одного боку спрощення, з іншого деталізація процедури проведення громадських слухань, місцевих ініціатив і загальних зборів, і особливо в частині ініціювання їх членами територіальної громади. По-друге, забезпечення прозорості та відкритості міської ради під час розгляду пропозицій членів територіальної громади. По-третє, запровадження локального регламентування проведення громадських експертиз.

 


 

Черкаська міська рада

1. Правове регулювання механізмів місцевої демократії

Механізми участі

Правове регулювання

1.

Громадські слухання Статті 60-67 Статуту і окреме рішенням міської ради «Про затвердження Положення про проведення громадських слухань у м. Черкаси».

2.

Місцеві ініціативи Розділ XIV Статуту територіальної громади

3.

Загальні збори громадян за місцем проживання Розділ XII Статуту територіальної громади

4.

Громадська експертиза діяльності органу місцевого самоврядування Локальне регулювання відсутнє

5.

Консультації з громадськістю Постанова КМУ «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики» від 3 листопада 2010 року № 996

6.

Органи самоорганізації населення Розділ VІ Статуту територіальної громади, Рішення Черкаської міської ради від 29 вересня 2011 року № 3-152 «Про затвердження Програми розвитку системи органів самоорганізації населення міста Черкаси на 2011 – 2012 роки»

2. Практика участі громадян

За офіційною інформацією Черкаської міської ради, що була надана на запит на інформацію УНЦПД, практика участі громадян у вирішенні питань місцевого значення виглядає наступним чином:

Практика участі  громадян протягом 2011 – 2012 років

Проведено 54 загальних зборів громадян за місцем проживання,усі 54 рішення загальних зборів громадян за місцем проживання були враховані;Громадські слухання не проводилися.

Зареєстровано 12 місцевих ініціатив, за результатами розгляду яких органом місцевого самоврядування ухвалено 6рішень.

Консультації з громадськістю не проводилися.

При Черкаській міській раді діють 4 дорадчо-консультативні органи:

«Рада соціального діалогу»;

«Координаційна рада з питань підприємництва»;

«Рада директорів підприємств міста»;

«Наглядова рада з питань розподілу і утримання житла у гуртожитках»

Громадські експертизи не проводились.

Розміщення інформації про громадську участь на офіційному веб-сайті

На офіційному веб-сайті Черкаської міської ради у розділі «громадянам міста», підрозділі «діяльність органів самоорганізації населення» розміщена контактна інформація та години прийому голів і секретарів; у тому ж розділі, підрозділі «громадські слухання» – оголошення про проведення 3 громадських слухань за 2010-2011 роки.

Відомостей щодо будь-яких інших механізмів громадської участі не виявлено.

3. Громадські слухання

Громадські слухання в Черкасах врегульовані статтями 60-67 Статуту і окремим рішенням міської ради «Про затвердження Положення про проведення громадських слухань у місті Черкаси». Відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» громадські слухання можуть бути врегульовані тільки Статутом територіальної громади.

Втім у них містяться багато позитивних норм. До прикладу, участь у громадських слуханнях обов’язкова для їх ініціаторів, авторів проектів документів (актів), які виносяться на громадські слухання, представників профільних органів міської ради і його виконавчого комітету, місцевих органів виконавчої влади, керівників підприємств, установ і організацій всіх форм власності, яких стосуються ці громадські слухання. Широкий перелік питань, які обов’язково виносяться на громадські слухання. Чіткі зобов’язання і строки по призначенню громадських слухань (зокрема, якщо міський голова їх не виконує, це повинен зробити його перший заступник або секретар ради), також закріплено принцип «мовчазної згоди», обов’язок по широкому інформуванню громади про проведення слухань, передбачено обрання головуючого, секретаря та лічильної комісії, у підсумкові матеріали слухань включаються всі представлені на громадських слуханнях погляди та матеріали з теми слухань, визначено порядок прийняття та фіксації рішень слухань, закріплено обов’язок їх розглянути на пленарному засіданні ради та інші.

До проблемних норм, які потребують удосконалення можна віднести: невиправдано велика кількість підписів для підтримки ініціативи членів територіальної громади щодо проведення слухань; встановлена кількість учасників громадських слухань, за присутності яких слухання вважаються дійсними (для загальноміських громадських слухань – не менше 300 осіб. Недоцільно встановлювати додаткові умови щодо легітимізації слухань); громадські слухання не можуть відбуватися протягом терміну, визначеного чинним законодавством для проведення передвиборчої кампанії (безпідставно паралізує інструмент громадських слухань); витрати, пов’язані з підготовкою і проведенням громадських слухань, здійснюються за рахунок ініціаторів проведення громадських слухань.

4. Місцеві ініціативи

Регулюється Статутом територіальної громади (розділ XIV).

Відсутні ускладнення для ініціювання розгляду питань в порядку місцевої ініціативи. Спрощений перелік документів, які необхідно подати для реєстрації місцевої ініціативи. Немає високих кількісних бар’єрів. Ініціативна група створюється у кількості 7 членів громади. Для подання місцевої ініціативи на розгляд ради необхідно зібрати 50 підписів членів громади протягом 20 днів. Місцева ініціатива подається у вигляді письмової пропозиції.

5. Загальні збори громадян за місцем проживання

Регулюється Статутом територіальної громади (розділ XII).

Відповідно до статуту, право скликати збори за власною ініціативою надано тільки міському голові. Спрощеною є процедура скликання зборів з ініціативи членів територіальної громади, які проживають у відповідному територіальному утворенні, для чого ініціатором достатньо заявою сповістити міську раду про проведення загальних зборів. Проте ініціативна група повинна складатися з не менше 20 осіб (для проведення зборів у межах будинку, кварталу, вулиці) та не менше 50 осіб (для проведення зборів у межах мікрорайону). Чітко визначено порядок організації та проведення загальних зборів громадян, врахування рішень зборів органами місцевого самоврядування та оприлюднення рішень органів місцевого самоврядування про розгляд рішень зборів. Передбачено також, що при розгляді питань, які стосуються виконання рішень зборів посадовою особою чи органом місцевого самоврядування, запрошують ініціатора зборів.

6. Громадська експертиза діяльності органу місцевого самоврядування

Порядок проведення громадської експертизи діяльності органів виконавчої влади визначається Постановою Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2008 року №976 «Про затвердження Порядку сприяння проведенню громадської експертизи діяльності органів виконавчої влади». Відповідна Постанова має рекомендацій характер для органів місцевого самоврядування і може використовуватися ними для проведення громадської експертизи діяльності виконавчих органів місцевих рад.

Локального правового акту, що визначав би детальну процедуру проведення громадської експертизи діяльності органів та посадових осіб місцевого самоврядування не ухвалено.

7. Консультації з громадськістю

Порядок проведення консультацій з громадськістю регулюється Постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2010 року № 996 «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики». Відповідно до Постанови, органам місцевого самоврядування рекомендується під час проведення консультацій з громадськістю керуватися порядком, що затверджений Постановою.

Локальних нормативних актів, які б визначали обов’язковий порядок консультацій з громадськістю, не ухвалено.

8. Органи самоорганізації населення

Порядок створення та функціонування ОСН врегульований розділом VІ Статуту територіальної громади, Рішення Черкаської міської ради від 29 вересня 2011 року № 3-152 «Про затвердження Програми розвитку системи органів самоорганізації населення міста Черкаси на 2011 – 2012 роки».

***

Висновки

Основними механізмами участі членів територіальної громади Черкас в управлінні місцевими справами є громадські слухання, загальні збори громадян за місцем проживання, місцеві ініціативи, органи самоорганізації населення.

Однак нормативне регулювання цих механізмів потребує деякого удосконалення. По-перше, варто спростити процедуру проведення громадських слухань і загальних зборів, в частині ініціювання їх членами територіальної громади. По-друге, зняти додаткові обмеження щодо проведення громадських слухань. По-третє, запровадити локальне регламентування проведення громадських експертиз та консультацій з громадськістю. Усунути інші недоліки. Також варто привести у відповідність з вимогами Закону України «Про доступ до публічної інформації» роботу офіційного веб-сайту ради, зокрема в частині розміщення інформації про механізми чи процедури, за допомогою яких громадськість може представляти свої інтереси або в інший спосіб впливати на реалізацію повноважень розпорядника інформації (стаття 15 цього закону).


Чернівецька міська рада

1. Правове регулювання механізмів місцевої демократії

Механізми участі

Правове регулювання

1.

Громадські слухання Статті 2.7.1-2.76 Статуту територіальної громади, Положення про громадські слухання в місті Чернівцях, затверджене окремим рішенням міської ради

2.

Місцеві ініціативи Глава 2.6 Статуту територіальної громади, стаття 40 регламенту Чернівецької міської ради.

3.

Загальні збори громадян за місцем проживання Глава 2.5 Статуту територіальної громади.

4.

Громадська експертиза діяльності органу місцевого самоврядування Розпорядження Чернівецького міського голови від 04.09.2012 № 227 «Про затвердження порядку сприяння проведенню громадської експертизи діяльності виконавчих органів Чернівецької міської ради»

5.

Консультації з громадськістю Локальне регулювання відсутнє.

6.

Органи самоорганізації населення Розділ ІV Статуту територіальної громади, рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 20 серпня 2002 року №323/8 «Про Методичні рекомендації порядку створення та здійснення легалізації органів самоорганізації населення»

2. Практика участі громадян

За офіційною інформацією Чернівецької міської ради, що була надана на запит на інформацію УНЦПД, практика участі громадян у вирішенні питань місцевого значення виглядає наступним чином:

Практика участі  громадян протягом 2011 – 2012 років

Проведено 68 загальних зборів громадян за місцем проживання;Проведено 3 громадських слухань з питань містобудівної документації, враховано 2 пропозиції.

Місцеві ініціативи не проводилися.

Щодо консультацій з громадськістю, то для налагодження тісної взаємодії з громадою Чернівців створено громадську приймальню.

При Чернівецькій міській раді створено 12 консультативно-дорадчих органів

Громадські експертизи не проводились.

Розміщення інформації про громадську участь на офіційному веб-сайті

На офіційному веб-сайті Чернівецької міської ради у розділі «документи», розміщені Порядок створення органів самоорганізації населення, Положення про громадські слухання в місті Чернівцях, Порядок проведення загальних зборів; у розділі «оголошення», підрозділі громадські слухання, обговорення, ініціативи» – оголошення про проведення громадських слухань.

Відомостей щодо будь-яких інших механізмів громадської участі не виявлено.

 

 

3. Громадські слухання

Проведення громадських слухань в Чернівцях регулюють два документи: Статут територіальної громади (статті 2.7.1-2.76) і Положення про громадські слухання в місті Чернівцях, затверджене окремим рішенням міської ради. Хоча відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» громадські слухання можуть бути врегульовані тільки Статутом територіальної громади.

Позитивно, що цими документами передбачений широкий перелік питань, що можуть виноситися на громадські слухання, визначено порядок прийняття рішення (в т.ч. рейтингове голосування за різні варіанти пропозицій, хоча подаються всі).

Втім варто змінити наступні положення: дуже складна процедура подання ініціативи громади щодо проведення слухань, в тому числі вимагається велика кількість підписів; встановлені обмежувальні строки для проведення слухань з ініціативи громади; головуючий зобов’язаний надати слово представникам усіх груп, які висловили свою позицію під час підготовки громадських слухань у засобах масової інформації чи під час роботи дорадчого комітету (а не всім бажаючим); за результатами громадських слухань секретар міської ради готує висновки та пропозиції, які підлягають розгляду на найближчій сесії відповідної ради (тобто розгляду підлягають висновки секретаря, а не безпосередньо протокол чи резолюція слухань); громадські слухання не можуть проводитись менш як за 3 місяці до виборів Президента України, народних депутатів України та місцевих виборів (не доцільно паралізувати цей інструмент в передвиборчий період); визначити порядок оприлюднення рішень слухань та результатів їх розгляду ОМС.

4. Місцеві ініціативи

Регулюється Статутом територіальної громади (глава 2.6) і Регламентом Чернівецької міської ради (стаття 40)

Не демократичною є процедура ініціювання місцевої ініціативи. Статут надає право ініціювання місцевої ініціативи виключно ініціативній групі членів територіальної громади шляхом створення ініціативної групи у складі не менше 500 осіб. Відповідно до регламенту, пропозиції щодо розгляду питань в порядку місцевої ініціативи можуть вноситися загальними зборами громадян та органами самоорганізації населення. Відсутній чіткий порядок реєстрації та розгляду місцевої ініціативи міською радою. Ускладнює процедуру подання місцевої ініціативи на розгляд ради вимога підготовки проекту рішення ради відповідно до регламенту ради.

5. Загальні збори громадян за місцем проживання

Регулюється Статутом територіальної громади (глава 2.5).

Немає значних обмежень щодо суб’єктів скликання зборів громадян, які можуть скликатися міським головою, органами самоорганізації населення, виконавчим комітетом міської ради, головами районних в місті рад. Ускладнена процедура скликання зборів з ініціативи членів територіальної громади, адже збори можуть скликатися за пропозицією не менше ніж 1/3 від загальної кількості громадян, які проживають у відповідному територіальному утворенні. Не визначено процедуру скликання зборів з ініціативи членів громади. Рішення загальних зборів з питань, що віднесені до повноважень місцевого самоврядування мають рекомендаційний характер. Зазначена норма статуту не відповідає частині 2 статті 8 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», відповідно до якої рішення загальних зборів громадян враховуються органами місцевого самоврядування в їх діяльності.

6. Громадська експертиза діяльності органу місцевого самоврядування

Порядок проведення громадської експертизи діяльності органів виконавчої влади визначається Постановою Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2008 року №976 «Про затвердження Порядку сприяння проведенню громадської експертизи діяльності органів виконавчої влади». Відповідна Постанова має рекомендацій характер для органів місцевого самоврядування і може використовуватися ними для проведення громадської експертизи діяльності виконавчих органів місцевих рад.

4 вересня 2012 було прийнято розпорядження Чернівецького міського голови від №227 «Про затвердження порядку сприяння проведенню громадської експертизи діяльності виконавчих органів Чернівецької міської ради», що закріплює практично ідентичний Постанові Кабміну порядок, як обов’язковий.

7. Консультації з громадськістю

Порядок проведення консультацій з громадськістю регулюється Постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2010 року № 996 «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики». Відповідно до Постанови, органам місцевого самоврядування рекомендується під час проведення консультацій з громадськістю керуватися порядком, що затверджений Постановою.

Локальних нормативних актів, які б визначали обов’язковий порядок консультацій з громадськістю, не ухвалено.

8. Органи самоорганізації населення

Порядок організації і функціонування ОСН регулюється розділом ІV Статуту територіальної громади, Рішенням виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 20 серпня 2002 року №323/8 «Про Методичні рекомендації порядку створення та здійснення легалізації органів самоорганізації населення»

***

Висновки

Основними механізмами участі членів територіальної громади Чернівців в управлінні місцевими справами є громадські слухання, загальні збори громадян за місцем проживання, місцеві ініціативи, громадські експертизи.

Однак нормативне регулювання цих механізмів потребує суттєвого удосконалення. По-перше, варто спростити процедуру проведення громадських слухань, місцевих ініціатив, загальних зборів, в частині ініціювання їх членами територіальної громади. По-друге,забезпечити прозорість та відкритість міської ради під час розгляду пропозицій членів територіальної громади. По-третє, запровадити локальне регламентування консультацій з громадськістю. Усунути інші недоліки. Також варто привести у відповідність з вимогами Закону України «Про доступ до публічної інформації» роботу офіційного веб-сайту ради, зокрема в частині розміщення інформації про механізми чи процедури, за допомогою яких громадськість може представляти свої інтереси або в інший спосіб впливати на реалізацію повноважень розпорядника інформації (стаття 15 цього закону).

 

Чернігівська міська рада

1. Правове регулювання механізмів місцевої демократії

Механізми участі

Правове регулювання

1.

Громадські слухання Стаття 50 Статуту територіальної громади і окреме рішення міської ради «Про затвердження Положення про громадські слухання у м. Чернігові»

2.

Місцеві ініціативи Стаття 49Статуту територіальної громади

3.

Загальні збори громадян за місцем проживання Стаття 48 Статуту територіальної громади

4.

Громадська експертиза діяльності органу місцевого самоврядування Локальне регулювання відсутнє

5.

Консультації з громадськістю Локальне регулювання відсутнє

6.

Органи самоорганізації населення Розділ 9 Статуту територіальної громади

2. Практика участі громадян

За офіційною інформацією Чернігівської міської ради, що була надана на запит на інформацію УНЦПД, практика участі громадян у вирішенні питань місцевого значення виглядає наступним чином:

Практика участі  громадян протягом 2011 – 2012 років

«Інформуємо, що протягом 2011-2012 років у Чернігові фактично не проводилося тих форм роботи з громадськістю, які Вас цікавлять: загальних зборів громадян за місцем проживання, місцевих референдумів, громадських слухань, місцевих ініціатив та ін. Проекти містобудівної документації у вказаний період не розглядалися.»На території міста діють 859 будинкових та 78 вуличних комітетів.

При Чернігівському міському голові діє Громадська рада з питань гласності та свободи слова.

Розміщення інформації про громадську участь на офіційному веб-сайті

На офіційному веб-сайті Чернігівської міської ради у розділі «розвиток міста», підрозділі «громадські слухання» розміщене рішення громадських слухань за 19 березня 2011 року.

Відомостей щодо будь-яких інших механізмів громадської участі не виявлено.

3. Громадські слухання

Процедуру громадських слухань в місті Чернігові регулюють два документи: стаття 50 Статуту територіальної громади і окреме рішення міської ради «Про затвердження Положення про громадські слухання у місті Чернігові». Хоча відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» громадські слухання можуть бути врегульовані тільки Статутом територіальної громади.

Ще одна проблема: вимоги Положення в окремих частинах суперечать вимогам Статуту, при чому в сторону погіршення можливостей громади застосовувати цей інструмент. Зокрема, Статутом передбачено необхідність зібрання 500 підписів для підтримки ініціативи громади щодо проведення слухань, а Положенням — 3 тисячі. І це не єдина суперечність. Також серед проблемних положень можна назвати: складна процедура підготовки слухань (невиконання окремих строків може призвести до недійсності ініціативи), ведення протоколу забезпечує загальний відділ міської, районної у місті Чернігові ради (а не особа обрана на слуханнях),

Втім у цих документах є й норми, які сприяють проведенню слухань. До прикладу, громадські слухання призначаються, як правило, на вихідний день або на інший день тижня на час не раніше 18.00. Громадські слухання проводяться не пізніше 2-х місяців з дня реєстрації ініціативи про їх проведення. Встановлені чіткі обов’язки і строки по оформленню та оприлюдненню результатів слухань, обов’язок їх розглянути на пленарному засіданні ради, як правило в першочерговому порядку. Передбачений обов’язок обґрунтувати рішення ради, якщо воно відмінне від рішення слухань, і провести в такому випадку поіменне голосування. На відповідне засідання ради запрошується представник ініціатора слухань. Чіткі обов’язки і строки по оприлюдненню рішень ОМС за результатами слухань.

4. Місцеві ініціативи

Регулюється Статутом територіальної громади (стаття 49).

Відсутній чіткий порядок реєстрації та розгляду місцевої ініціативи міською радою. Ускладнена процедура подання місцевої ініціативи на розгляд ради вимога підготовки проекту рішення ради. Встановлено високі кількісні бар’єри. Для внесення місцевої ініціативи необхідно зібрати не менше 10% підписів членів територіальної громади, що складає 23 тисячі підписів членів громади.

5. Загальні збори громадян за місцем проживання

Регулюється Статутом територіальної громади (стаття 48).

Немає значних обмежень щодо суб’єктів скликання зборів громадян, які можуть скликатися міським головою, органами самоорганізації населення, виконавчим комітетом міської ради, головами районних в місті рад. Ускладнює процедуру скликання зборів з ініціативи членів територіальної громади, адже збори можуть скликатися за пропозицією не менше ніж 1/3 від загальної кількості громадян, які проживають у відповідному територіальному утворенні. Проте не визначено процедуру скликання зборів з ініціативи членів громади. Рішення загальних зборів з питань, що віднесені до повноважень місцевого самоврядування мають рекомендаційний характер.

6. Громадська експертиза діяльності органу місцевого самоврядування

Порядок проведення громадської експертизи діяльності органів виконавчої влади визначається Постановою Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2008 року №976 «Про затвердження Порядку сприяння проведенню громадської експертизи діяльності органів виконавчої влади». Відповідна Постанова має рекомендацій характер для органів місцевого самоврядування і може використовуватися ними для проведення громадської експертизи діяльності виконавчих органів місцевих рад.

Відповідно до статті 54 Статуту територіальної громади мешканці міста можуть брати участь у проведенні громадських експертиз проектів актів та чинних актів міської ради. Втім локального, який би визначав обов’язковий порядок проведення громадських експертиз не ухвалено.

7. Консультації з громадськістю

Порядок проведення консультацій з громадськістю регулюється Постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2010 року № 996 «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики». Відповідно до Постанови, органам місцевого самоврядування рекомендується під час проведення консультацій з громадськістю керуватися порядком, що затверджений Постановою.

Локальних нормативних актів, які б визначали обов’язковий порядок консультацій з громадськістю, не ухвалено.

8. Органи самоорганізації населення

Порядок організації і функціонування ОСН регулюється розділом 9 Статуту територіальної громади.

***

Висновки

Основними механізмами участі членів територіальної громади Чернігова в управлінні місцевими справами є громадські слухання, загальні збори громадян за місцем проживання, місцеві ініціативи.

Однак нормативне регулювання цих механізмів потребує суттєвого удосконалення. По-перше, варто спростити процедуру проведення громадських слухань, місцевих ініціатив, загальних зборів, в частині ініціювання їх членами територіальної громади. По-друге,усунути суперечності між вимогами Статуту територіальної громади і Положенням про громадські слухання. По-третє, запровадити локальне регламентування консультацій з громадськістю, громадських експертиз, ОСН. Усунути інші недоліки. Також варто привести у відповідність з вимогами Закону України «Про доступ до публічної інформації» роботу офіційного веб-сайту ради, зокрема в частині розміщення інформації про механізми чи процедури, за допомогою яких громадськість може представляти свої інтереси або в інший спосіб впливати на реалізацію повноважень розпорядника інформації (стаття 15 цього закону).

 

 

 

Український незалежний центр політичних досліджень

http://www.ucipr.kiev.ua/publications/pochatok-reformi-mistcevoii-demokratiii

 

Координаційна рада з питань розвитку громадянського суспільства

http://president.gov.ua/content/civil_society.html

http://civil-rada.in.ua/

 
проблемы ипотечного кредитования

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here