Home Новини Інформація про формування і діяльність громадських рад при органах виконавчої влади...

Інформація про формування і діяльність громадських рад при органах виконавчої влади та їх взаємодію з Урядом

143
1

Інформація про формування і діяльність громадських рад  при органах виконавчої влади та їх взаємодію з Урядом,  підготовлена Секретаріатом Кабінету Міністрів України для Координаційної ради з питань розвитку громадянського суспільства  

 Н.В.ОКША – заступник директора

Департаменту інформації та комунікації

з громадськістю, завідуюча відділом

комунікацій з громадськістю

Секретаріату Кабінету Міністрів України

Формування громадських рад

 

З метою удосконалення механізмів участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики у 2010 р. Кабінет Міністрів України затвердив нове Типове положення про громадські ради (постанова від 3 листопада 2010 р. № 996). Органам виконавчої влади було доручено утворити громадські ради протягом трьох місяців з дати набрання чинності рішенням Уряду.

Наприкінці 2010 – на початку 2011 р. громадські ради були утворені при усіх місцевих органах виконавчої влади.

Водночас формування громадських рад при центральних органах виконавчої влади затяглось у зв’язку з реформуванням системи таких органів відповідно до Указу Президента України від 9 грудня 2010 р. № 1085. Прем’єр-міністр України двічі звертав увагу центральних органів виконавчої влади на необхідність прискорення утворення рад. Це питання також розглядалось на засіданні Уряду. У результаті протягом 2012 – 2013 рр. громадські ради були створені при усіх центральних органах виконавчої влади, крім Мінекономрозвитку (міністерством сформовано ініціативну групу та заплановано провести установчі збори у травні 2013 р.), а також Міндоходів, в якому тривають заходи, пов’язані з організацією роботи новоутвореного міністерства (до створення нової громадської ради Міндоходів взаємодіє з громадськими радами при ДПС та Держмитслужбі).

Наприкінці 2012 – на початку 2013 р. відбулись установчі збори для формування оновленого складу ряду громадських рад після їх дворічної роботи. Зокрема, оновлено склад громадських рад при Автономній Республіці Крим, 23 обласних, Київській міській держадміністраціях,
11 центральних органах виконавчої влади (МВС, МЗС, Міноборони, Мінфіні, Мін’юсті, Адміністрації Дерджприкордонслужбі, Держспецзв’язку, Антимонопольному комітеті, Укрдержархіві, Держекпортконтролі, Держфінмоніторингу).

Взаємодія громадських рад з Кабінетом Міністрів України  

У 2012 році вперше за 8 років існування інституту громадських рад з головами рад при центральних і місцевих органах виконавчої влади зустрівся Прем’єр-міністр України Микола Азаров. Враховуючи побажання учасників зустрічі, Уряд утворив Раду голів громадських рад при органах виконавчої влади (постанова від 20 червня 2012 р. № 658).

Започатковано системні зустрічі членів Ради з міністрами, керівниками інших центральних органів виконавчої влади. У 2012 р. відбулись такі зустрічі з віце-прем’єр-міністрами С. Тігіпком та Р. Богатирьовою, керівництвом Мінфіну та Держземагентства. З початку 2013 р. за спеціальним графіком відбулось вже 17 зустрічей голів громадських рад з членами Уряду та керівництвом органів виконавчої влади. Зокрема, з головами громадських рад зустрілися Віце-прем’єр-міністр К. Грищенко, Міністр доходів і зборів О. Клименко, Міністр закордонних справ Л. Кожара, Міністр оборони П. Лебедєв, Міністр культури Л. Новохатько, Міністр освіти і науки Д. Табачник, Міністр охорони здоров’я Р. Богатирьова, Міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Г. Темник, Міністр промислової політики М. Короленко, Міністр екології та природних ресурсів О. Проскуряков. Під час таких зустрічей голови громадських рад мали можливість дізнатися про пріоритети урядової політики, стан реалізації соціально-економічних реформ та отримати відповіді на запитання.

З метою надання інформаційно-методичної підтримки громадським радам Секретаріатом Кабінету Міністрів у 2011 р. було проведено 6 семінарів для голів громадських рад при Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київській та Севастопольській міських, а також  районних державних адміністраціях. Крім того, протягом 2011 – 2012 рр. було підготовлено 4 випуски бюлетеню «Вісник громадських рад», що містили рекомендації з питань проведення консультацій з громадськістю, громадської експертизи діяльності органів виконавчої влади, громадської антикорупційної експертизи проектів нормативно-правових актів тощо.

Також з метою поширення інформації про діяльність громадських рад Секретаріатом Кабінету Міністрів було запропоновано їх головам надавати інформацію для розміщення на урядовому сайті «Громадянське суспільство і влада». Водночас на сьогодні лише п’ять громадських рад (при МОНмолодьспорті, Держпідприємництві, Одеський, Полтавській та Рівненській облдержадміністраціях) системно використовують цю можливість.

Проблемні питання, пов’язані з формуванням і діяльністю громадських рад

За результатами моніторингу процесу формування громадських рад Секретаріатом Кабінету Міністрів було виявлено ряд проблемних питань, причиною яких є недосконалість Типового положення про громадські ради:

1. Формування громадських рад без урахування експертного досвіду потенційних членів.

При підготовці Типового положення про громадські ради не було передбачено фахових критеріїв до кандидатів на членство в раді, оскільки передбачалось, що в ході установчих зборів відбуватиметься конкурентне рейтингове голосування, в результаті якого громадськість обиратиме найбільш фахових представників.

Разом з цим, як засвідчила практика, у більшості випадків під час установчих зборів фаховий критерій не береться до уваги і до складу громадських рад обираються усі бажаючі. Зокрема, у 2010 – 2012 рр. близько 70 % громадських рад було утворено шляхом включення до їх складу усіх учасників зборів. Під час нещодавнього переобрання складу рад ця тенденція залишилась – у половині випадків до нового складу рад увійшли усі учасники установчих зборів.

Непоодинокі випадки, коли до складу рад потрапляють пов’язані між собою діячі, які не є фахівцями у певній сфері державної політики, але прагнуть використовувати членство в раді у власних інтересах. Це призводить і до конфліктів між такими діячами та авторитетними експертами, які у складі рад перебувають у меншості.

Секретаріатом Кабінету Міністрів спеціально проаналізовано досвід висування представників неурядових організацій до складу консультативно-дорадчих органів у країнах Центральної та Східної Європи. Виявлено, що для створення консультативно-дорадчих органів в цих країнах використовуються 4 механізми:

– орган виконавчої влади самостійно відбирає представників неурядових організацій (експертів) до складу консультативно-дорадчого органу;

–  орган виконавчої влади визначає кількість місць у консультативно-дорадчому органі, на які неурядові організації, що працюють у відповідній сфері, обирають своїх представників;

– орган виконавчої влади включає до складу консультативно-дорадчого органу представника, якого висунули не менше ніж 10 неурядових організацій, що працюють у відповідній сфері;

– представників неурядових організацій до складу консультативно-дорадчого органу відбирає контрактна організація за спеціальною процедурою.

2. Необмежений кількісний склад громадських рад.

Відповідно до Типового положення про громадські ради питання кількісного складу визначається учасниками установчих зборів. Разом з цим, як уже зазначалось, у більшості випадків приймається рішення про включення до складу рад усіх учасників зборів.

Відповідно формуються громадські ради, кількісний склад яких ускладнює збирання кворуму, управління радою, налагодження комунікацій між членами.

Так, третина громадських рад, сформованих у 2010 – 2012 рр., має більш як 50 членів, 10 % – від 100 до 222 членів. Ця ж тенденція характерна для близько 60 % громадських рад, які нещодавно оновили свій склад.

3. Фактична безконтрольність дій ініціативних груп, що відповідають за підготовку та проведення установчих зборів.

Непоодинокі випадки, коли члени ініціативних груп визначають не передбачені Типовим положенням критерії до кандидатів до складу громадської ради, є недоступними для подання заявок у визначений строк, порушують процедури підготовки та проведення зборів, діють насамперед в інтересах органу виконавчої влади або інститутів громадянського суспільства, які вони представляють.

Водночас відповідно до діючого Типового положення відсутні правові можливості контролювати та результативно оскаржувати рішення ініціативних груп у разі порушення ними законодавства або виникнення конфлікту інтересів.

4. Недостатня ефективність роботи громадських рад. 

 Недосконалість Типового положення про громадські ради позначається на експертному потенціалі утворюваних громадських рад, а іноді призводить до повного блокування їх роботи. Зокрема, протягом 2011 – 2012 р. не працювала громадська рада при Тернопільській облдержадміністрації, також блокувалась робота рад при Київській міськдержадміністрації, Мінрегіоні.

Ефективність роботи значної частини громадських рад залишається недостатньою.

Так, протягом 2012 р. майже третина громадських рад (27 %) не змогла дотриматися вимоги Типового положення про громадські ради щодо щоквартального проведення засідань. При цьому лише 5 громадських рад (при Мінінфраструктури, Мінприроди, Фонді державного майна, Вінницькій та Дніпропетровській облдержадміністраціях) за цей період провели понад 10 засідань.

Більше ніж третина громадських рад (38 %) у 2012 р. обговорила лише
1 – 3 проекти нормативно-правових актів. 10 % громадських рад не обговорили жодного проекту акта. І лише 4 громадські ради (при Мінприроди, Держслужбі з питань інвалідів та ветеранів, ДСКН, Херсонській обласній держадміністрації) відзначились тим, що протягом року розглянули понад 20 проектів нормативно-правових актів.

Свої повноваження щодо проведення громадської експертизи діяльності органів виконавчої влади та громадської антикорупційної експертизи проектів нормативно-правових актів використовують одиниці громадських рад.

5. Відсутність можливості переобрати склад громадської ради у разі, якщо вона не може налагодити свою роботу.

Відсутність чітко визначених підстав і порядку припинення діяльності громадських рад у Типовому положенні про громадські ради призвела у 2012 р. до неоднозначних рішень МВС та Мінприроди щодо припинення діяльності громадських рад, утворених при цих органах у 2011 р., що було сприйнято громадськістю як негативний прецедент.

З іншого боку навіть у випадках, коли громадська рада з різних причин систематично не проводить засідання, не розглядає та не подає пропозицій щодо реалізації державної політики, орган виконавчої влади та представники інститутів громадянського суспільства, зацікавлені у роботі громадської ради, не мають можливості змінити ситуацію і вимушені чекати протягом 2 років до завершення її роботи.

Подібна ситуація, зокрема, була характерна для громадських рад при Тернопільській облдержадміністрації, Київській міськдержадміністрації. На сьогодні у схожій ситуації перебуває громадська рада при Мінрегіоні.

6. Недостатня увага органів виконавчої влади до взаємодії з громадськими радами.

Протягом 2012 р. Секретаріат Кабінету Міністрів двічі опитував голів громадських рад про проблемні питання, що виникають при їх взаємодії з органами виконавчої влади. Насамперед, йшлося про відсутність належної комунікації між громадською радою та працівниками органу виконавчої влади, невключення голови ради до складу колегії органу виконавчої влади, незалучення ради до процесу організації та проведення консультацій з громадськістю.

У зв’язку з цим Прем’єр-міністр України двічі звертав увагу органів виконавчої влади на недоліки в їх роботі з громадськими радами.

На виконання доручень Прем’єр-міністра понад 80 % органів виконавчої влади включили голів громадських рад до складу колегій відповідних органів, визначили працівників, відповідальних за налагодження взаємодії з громадськими радами.

Секретаріатом Кабінету Міністрів також було підготовлено та надано органам виконавчої влади рекомендації щодо організації консультацій з громадськістю за участю громадських рад. Крім того, питання взаємодії з громадськими радами у 2012 р. розглядалось під час проведення 5 семінарів для представників центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій. У 2013 р. розпочато проведення відповідних «кущових» семінарів для представників районних державних адміністрацій (протягом квітня 2013 р. проведено 3 таких семінари для представників з Вінницької, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Запорізької, Київської, Кіровоградської, Луганської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Харківської, Черкаської, Чернігівської областей та міста Києва).

Пропозиції щодо удосконалення Типового положення про громадські ради

Секретаріатом Кабінету Міністрів підготовлено пропозиції щодо удосконалення Типового положення про громадські ради з метою підвищення ефективності цих консультативно-дорадчих органів. За дорученням Прем’єр-міністра України ці пропозиції пройшли громадське обговорення на урядовому веб-сайті «Громадянське суспільство і влада», а також були обговорені з членами Ради голів громадських рад при органах виконавчої влади (отримано та опрацьовано близько 500 пропозицій і зауважень).

Зокрема, пропонується:

– зробити роботу ініціативних груп з підготовки установчих зборів більш прозорою та відповідальною;

– передбачити, що кандидати до складу громадських рад повинні здійснювати діяльність у сфері, що пов’язана з діяльністю відповідного центрального органу виконавчої влади, мати відповідні напрацювання;

– визначити максимальний кількісний склад громадської ради (до 50 членів);

– розширити експертні функції громадських рад та можливості здійснення ними громадського контролю за діяльністю органів виконавчої влади;

– доручити Голові Ради міністрів Автономної Республіки Крим, головам обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій двічі на рік зустрічатися з головами громадських рад при відповідних районних державних адміністраціях;

– розширити строк повноважень громадських рад до 3 років;

– визначити механізм заміни членів громадської ради у випадку їх вибуття;

– визначити випадки, коли діяльність громадської ради може бути припинена.

18 квітня 2013 року